Улітку 2025 року ситуація з водопостачанням на окупованій частині Донецької та Луганської областей суттєво погіршилася. Річ у тім, що проблеми з водою в цьому регіоні були ще до 2014 року, однак вони стали ще гостріші після того, як Росія розпочала гібридну війну проти України.

За 11 років російської окупації ситуація з водою для жителів Донбасу не лише не покращилася, вона дійшла до екологічної катастрофи. Навіть іноземні ЗМІ зазначають, що нестача води на контрольованій Росією ділянці стала неабияким ляпасом по репутації Кремля як "визволителя територій".

24 Канал дослідив, як окупаційна влада знищила водну інфраструктуру Донбасу за останні 11 років, з чим стикаються місцеві жителі нині та чому Росія нездатна розв'язати гуманітарну катастрофу.

Керівник Центру окупації територій Петро Андрющенко розповів в коментарі 24 Каналу, що проблема з водопостачанням в окупованому Донецьку зараз більш ніж критична.

Читайте також Як війна вплине на пенсії, зарплати та ціни: інтерв'ю з головою Держстату

Наразі відомо, що окупаційна влада ввела графіки постачання води, а саме один раз на три дні. Йдеться про Донецьк та Макіївку відповідно до заяви підприємства "Вода Донбасу". Натомість в інших населених пунктах області, зокрема в Маріуполі, – один раз на два дні.

Однак графіки можуть не поширюватися на всю окуповану територію, адже, за словами Андрющенка, є місця, де місяцями вже немає централізованого водопостачання.

Петро Андрющенко

Керівник Центру окупації територій

Я не можу назвати цю ситуацію інакше, як катастрофою. Проблема в тому, що росіяни знищили всю інфраструктуру, пов'язану з каналом постачання "Сіверський Донець". Це був єдиний шлях, яким подавали воду в Донецьку область – як на окуповану, так і на підконтрольну Україні територію.

Як пояснює 24 Каналу правозахисник Павло Лисянський, Україна регулярно подавала воду на території так званих ДНР та ЛНР. Однак із початком повномасштабної війни у цій місцевості було перебито магістральні водоводи в низці вузлів.


Маршрути водопроводів на окупованій Донеччині / Інфографіка Texty.org

Крім того, було знищено насосні станції та порушено схеми очищення води. Додатковим навантаженням стало також те, що за роки окупації так звана влада регіону не ремонтувала водоводи.

Павло Лисянський

Засновник правозахисної організації Східна Правозахисна Група

Для розв'язання проблеми окупаційна влада вирішила побудувати на території Росії насосні станції та перемички – такий собі водовід Дон – Донбас, звідки мала подаватися вода з басейну Дону в мережі окупованих Донецької та Луганської областей.

Утім, бажаного результату це не дало через жахливий стан місцевих магістральних та розподільчих мереж.

Зверніть увагу! За оцінками, за умови подання 100% обсягу джерела водоводом Дон – Донбас до споживача доходило лише від 25 до 35%, а решта витікала, повідомляє Лисянський.

З відео, опублікованих мешканцями Донецька в TikTok, суворий режим подавання води в житлові будинки розпочався з 21 липня.

Крім того, одна із мешканок зауважує, що окупаційній владі легше повідомити про те, що винна у всьому засуха.

На іншому відео, опублікованому 24 липня цього року, є реакція місцевих, яким привезли воду в автоцистерні. Подібні сцени свідчать про катастрофу, до якої призвела російська окупація, адже базова послуга перетворилася для мешканців Донецької області на гуманітарну допомогу.

Попри нібито режим подання води раз на три дні, один із місцевих підтвердив на відео, що отримав воду у квартиру вперше за два тижні.

Зверніть увагу! У відео із соцмереж присутня нецензурна лексика (контент 18+).

Що цікаво, про ситуацію почали бити на сполох не лише мешканці, але й російські пропагандисти. Наприклад, Олег Царьов, якого звинувачено в держзраді, розповідає, як у Донецьку немає можливості навіть змивати унітаз.

Звичайна справа: донеччани в унітаз кладуть пакетики. А потім ці пакетики, хто нормальний, в сміття. Хто ні – викидає під вікнами. З такими борються сусіди,
– написав пропагандист у своїх соцмережах.

Царьов бідкається щодо відсутності нормального водопостачання на окупованих територіях / Скриншот із соцмереж Царьова

У підсумку Донецьк і Макіївка найближчими днями переходять на новий, ще більш жорсткий, ніж зазвичай, графік подання: воду будуть давати раз на три дні, водночас у Харцизьку, Іловайську та Зугресі – раз на два дні, – додає він далі у пості в особистій соцмережі.

Якщо пов'язати ситуацію з подіями підриву росіянами Каховської ГЕС влітку 2023 року, то безпосередньо це на постачання Сіверським Донцем не вплинуло, як і на другий канал постачання, що веде з Дніпра, каже Андрющенко.

Однак канали Сіверський Донець та Дніпро – Донбас живили у тому числі водосховища та водойми, які розташовані на території Донецької області. І в результаті того, що була підірвана Каховська ГЕС, змінилася вся гідрокарта. Відтак, впав рівень ґрунтових вод,
– доповнює пан Петро.

  • Ці води, відповідно, більше не змогли живити природні джерела з такою ж інтенсивністю та обсягом, як було до підриву ГЕС. Тому обміління водойм відбулося доволі швидко.
  • Крім того, водний горизонт, тобто місця, де є прісна вода для буріння під землею, опустився доволі низько – на понад 100 метрів. Отже, вода в колодязях також зникла.

Якщо раніше жителі на окупованих територіях могли поїхати та набрати води в колодязях, коли не було централізованого постачання, то зараз такої можливості немає,
– додає співрозмовник.

За словами Петра Андрющенка, окупаційна влада Донецької області нібито розв'язала проблему завдяки водовозкам, але це не дало бажаного результату.

Річ у тім, що людей просто доводять до сказу, адже фіксувалися вже навіть бійки за воду, а також крадіжки. Найгірше те, що в росіян немає навіть натяку на проєкт вирішення цієї ситуації, а тому навіть складно спрогнозувати, до яких наслідків це може призвести,
– розповідає керівник Центру окупації територій.

Цікаво! Мешканці окупованого Донецьку на фоні цієї ситуації навіть звернулися з відкритим листом до Володимира Путіна з проханням втрутитися. А так званий голова ДНР, Денис Пушилін, у погіршенні ситуації звинувачує саме Україну, яка нібито створює водну блокаду зі свого боку.

Однак для розв'язання проблеми з водою для всього регіону є лише один вихід – ремонтувати та приводити до ладу водоканал Сіверський Донець – Донбас, каже Андрющенко.

Іншого гідротехнічного рішення не існує, адже нічого не спрацює. Зокрема, навіть не спрацює опріснення водойм, адже таку кількість води навряд чи вдасться роздобути,
– резюмує пан Петро.

Крім того, для проведення ремонту потрібно, аби припинилися бойові дії. Далі потрібно проінспектувати технічно канал, а потім дізнатися, який стан водойм (які з них можна використовувати, а які вже непридатні).

Ще однією проблемою є інтенсивність видобутку на території Донбасу, зауважують в організації "Східна Правозахисна Група".

Наприклад, лише в Антрацитівському районі Луганської області розробляються пастки, що робляться у варварський спосіб: розкривання великих котлованів та відсутність подальшої рекультивації тощо. Через це виникають геологічні порушення, що спричиняють тріщини, якими відходять поверхневі води.

Варто додати, що коли території Донбасу не були окуповані, то вода постійно відкачувалася з шахт, а потім проходила обробку для використання з технічною метою,
– додає Павло Лисянський.

На сьогодні на територіях багатьох об'єктів відкачування припинено, водяний стовп поступово підіймається та виходить у верхні горизонти.

  • У низці вугленосних розрізів зафіксовані радіоактивні прояви, тому шахтні води, що підіймаються, можуть виносити на поверхню цілий комплекс шкідливих компонентів.
  • І в цьому найгірше те, що окупаційна влада Донбасу серйозно розглядає використання шахтових вод для побутових споживачів.

Чому не можна використовувати шахтову воду

Така вода насичена багатьма хімічними речовинами, а її кип'ятіння не видаляє солі та важкі метали. Це означає, що для приготування чи пиття ця вода непридатна:

– У 1979 році на шахті "Юнком", що в Донецькій області, радянська влада провела ядерний вибух під назвою "Кліваж". Це, своєю чергою, сформувало порожнину та зону тріщин на об'єкті.
– Після того, як у 2018 році там припинили відкачування води, відбулося затоплення виробок та підйом шахтних вод. У 2026 році, імовірно, рівень цієї води сягне поверхні.
– Це створює ризик потрапляння та перенесення радіонуклідів (радіоактивні речовини – 24 Канал) із порожнини та прилеглої зони в шахтні води з подальшою міграцією у водоносні горизонти та поверхневі водотоки, тобто у воду, яку отримують споживачі.

  • Ще наприкінці 1950-х років у Донецькій області був побудований водоканал Сіверський Донець – Донбас довжиною в понад 130 кілометрів, який з'єднував дві річки: Сіверський Донець та Кальміус.
  • Починається канал на північному сході від Слов'янська й тече на південь, закінчуючись на північному сході від окупованого Донецька. Канал є основним джерелом води для Донецької області.
  • У період з 2014 по 2022 рік ситуація з водою погіршувалася, однак не була критичною. Наприклад, протягом 2014 – 2015 років канал зупиняв роботу на ділянках 3 та 4 підйомів через обстріли (нині окуповані – 24 Канал).
  • А повномасштабна війна з боку Росії призвела до пошкодження частини водоканалу.