Економіка
Економіка
Live
Переглядів: Час читання:4 хв

Як раніше вже не буде: чому війна в Ірані ламає енергетичну безпеку світу

Основні тези

  • Війна в Ірані викликала глобальні енергетичні потрясіння через порушення постачань нафти і газу та зростання цін.
  • Євросоюз готується до тривалих енергетичних перебоїв, розглядаючи нормування пального та виділення нафти зі стратегічних запасів.
Як раніше вже не буде: чому війна в Ірані ламає енергетичну безпеку світу - Економіка

Війна в Ірані б'є по енергетичній безпеці світу / Колаж 24 / GettyImages

Війна в Ірані викликала енергетичні шоки у світі, оскільки постачання нафти й газу порушилися, а це призвело до дефіциту і зростання цін. Усі ці потрясіння продемонстрували глибоку вразливість світової енергосистеми.

Слухати новину01:04 хв

Чому війна в Ірані руйнує звичну систему?

До такої думки прийшла професорка Кембриджського університету Хелен Томпсон, пише Bloomberg.

 
Adv

популярні відео

Дивіться також Переговори провалилися: США та Іран не змогли домовитися, – ЗМІ

Науковиця попереджає, що війна на Близькому Сході несе не лише гуманітарну кризу з тисячами загиблих людей і ще більшою кількістю біженців.

Вона упевнена, що конфлікт пришвидшить переформатування світової енергетичної системи. А наслідки цього процесу торкнуться експорту нафти, газу та морських перевезень. При цьому їх відчують усі:

  • країни Перської затоки;
  • Європа;
  • держави Азії.

Навіть якщо бойові дії вщухнуть, основні припущення, на яких десятиліттями трималися світові ринки, як-от надійність транзитних маршрутів і можливість швидко замінювати перервані поставки, вже серйозно похитнулися– наводить видання слова професорки.

Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на

Томпсон наголошує, що наслідки війни будуть відчуватися не лише на нафтових ринках. Найближчим часом вони тиснутимуть і на сегмент нафтопродуктів та скрапленого природного газу особливо для країн, залежних від постачань із Близького Сходу.

Реклама
  • Наприклад, Велика Британія вразлива через залежність від імпорту авіаційного пального, дизеля та газу.
  • Водночас країни Азії можуть бути більш гнучкими завдяки використанню вугілля та диверсифікованим джерелам постачання.

Важливо! У підсумку, за словами науковиці, світ може зіткнутися з більш фрагментованими цінами, жорсткішими умовами постачання та зростанням економічних ризиків.

Як Європа готується до енергетичної кризи?

У Брюсселі, вочевидь, теж міркують схоже. Адже в Євросоюзі вже готуються до тривалих енергетичних перебоїв і розглядають "усі можливі варіанти" для боротьби з енергетичною кризою. Про це розповів єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен в інтерв’ю Financial Times.

Це буде тривала криза… ціни на енергоносії залишатимуться високими дуже довгий час– зазначив посадовець.

Зокрема, ЄС очікує, що дефіцит деяких продуктів може стати критичним вже найближчим часом. Особливо європейців непокоять перебої з авіаційним пальним.

Реклама

За словами Йоргенсена, ЄС готується до найгірших сценаріїв, зокрема, нормування критичних ресурсів, таких як авіаційне пальне чи дизель.

Нам потрібно зберігати всі варіанти відкритими, і якщо це справді, як я прогнозую, тривала криза, то ці інструменти знадобляться і на пізнішому етапі– зауважив єврокомісар.

Зауважте! Європа також розглядає можливість виділити додаткові ресурси нафти зі стратегічних запасів.

Чому війна в Ірані вдарила по енергоринках?

  • Майже повна блокада судноплавства через Ормузьку протоку разом із ударами по енергетичній інфраструктурі в районі Перської затоки вже суттєво дестабілізували світові енергетичні ринки. Це спричинило різке зростання цін і посилило занепокоєння щодо надійності постачання енергоносіїв у довгостроковій перспективі.

  • З початку військових дій США та Ізраїлю проти Ірану ціни на газ у Європі підскочили більш ніж на 70%. Ситуацію ускладнює і те, що після холодної зими рівень запасів залишається критично низьким.

  • Непроста ситуація склалася і в Азії. Зокрема, в Індії через дефіцит газу уряд був змушений запровадити ліміти на його постачання, надаючи пріоритет ключовим галузям економіки.

  • Водночас країни, що входять до Міжнародного енергетичне агентство, у березні погодилися вивільнити 400 мільйонів барелів нафти зі стратегічних резервів, щоб пом’якшити наслідки глобальної нафтової кризи.

Повʼязані теми:

Коментарі

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Реклама
Adv