Китай поступово розширює сферу свого фінансового впливу у світі, надаючи допомогу й кредити різним країнам світу. Обсяги вкладених грошей сягають трильйонів доларів. Проте ніхто не знає достеменного масштабу цього впливу, ймовірно, навіть сам Китай.

24 Канал переклав та адаптував аналітику The Economist "Four charts show how much money China lends to the rich world".

Дивіться також Китай будує власний тіньовий флот: чим це загрожує Росії

Бред Паркс з AidData, дослідницького центру при Коледжі Вільяма та Мері у Вірджинії, зауважує, що зараз Китай є не лише одним із найбільших донорів у світі, але й банкірів. Разом з тим його фінансовий вплив за кордоном важко відстежити, бо китайський уряд має "алергію на прозорість".

У 2009 році він і його колеги намагалися переконати Міністерство торгівлі Китаю трохи відкритися, однак міністерство залишилось непохитним.

Усі, хто повинен знати, наскільки ми щедрі, уже знають,
– відповіли в китайському міністерстві.

Тож дослідники обрали інший підхід. Вони проаналізували новини медіа про позики та гранти від уряду Китаю та його державних кредиторів. Вони також використовували офіційні джерела в країнах-позичальниках і багатосторонніх інституціях, як-от Світовий банк.

Цікаво! 18 листопада Бред Паркс та його колеги оприлюднили звіт про допомогу й кредитування Китаєм усього світу. Їхня нова база даних охоплює понад 30 тисяч проєктів з 2000 по 2023 рік. Ба більше, не лише багаті й бідні країни, а також приватних і суверенних позичальників.


Закордонні позики та гранти Китаю в трильйонах доларів, ціни 2023 року сукупно / графіка The Economist

Фінансові зобов'язання Китаю за 2000 – 2023 роки оцінюють у 2,17 трильйона доларів з урахуванням інфляції. Проте лише 6% цієї суми можна ідентифікувати як допомогу, тобто гранти або дешеві позики. Ще 3% важко класифікувати так чи інакше через брак доступної інформації.

Бідні країни позичили 1,02 трильйона доларів, тобто 47% від загальної суми, у державних кредиторів Китаю. Країни з високим рівнем доходу взяли решту – 43%. Найбільшим позичальником стали Сполучені Штати Америки, які отримали 202 мільярди доларів.


Американська винятковість – США отримали найбільше / графіка The Economist

Водночас досить невелика частина вкладених коштів надходить через "Один пояс, один шлях" (Belt and Road Initiative, BRI) – глобальну ініціативу з кредитування та інвестування, яку підтримує лідер Китаю Сі Цзіньпін.

Позики на інфраструктуру в рамках BRI становили тільки 20% від загального обсягу китайських кредитів за десятиліття після запуску ініціативи у 2013 році.

Ініціативу очолювали державні "політичні банки": Китайський банк розвитку та Експортно-імпортний банк Китаю. Але в останні роки вони стали менш помітними кредиторами, оскільки держава скоротила кредитування бідних країн.


Закордонні позики країнам з різними рівнями доходу / графіка The Economist

60% усіх виданих кредитів за 2019 – 2023 рік припали на великі комерційні банки Китаю, як-от ICBC або Банк Китаю. Вони належать уряду, але прагнуть отримати прибуток.

Водночас у країнах з високим рівнем доходу на ці банки припали понад 80% виданих кредитів.


Закордонні позики від китайських кредиторів / графіка The Economist

Багато з наданих китайськими банками позик виглядають досить нешкідливими. ICBC та Банк Китаю пішли за своїми клієнтами за кордон, створивши дочірні компанії на найбагатших ринках світу. Вони також беруть участь у синдикованих кредитах разом з іншими глобальними банками.

Зауважимо! У 2012 році Банк Китаю приєднався до JPMorgan Chase та інших банків, надавши перший із декількох синдикованих кредитів компанії Disney.

Деякі позики не притягують до себе уваги, однак частина кредитів може викликати подив. Усе більша частка кредитів від Китаю спрямована на 17 галузей, які вважають "чутливими" за оцінками урядів. Йдеться про телекомунікаційну інфраструктуру, мікропроцесори та компанії, що збирають особисті дані.

Наприклад, у 2015 році чотири державні комерційні банки Китаю надали кредит китайській транснаціональній компанії Fosun. Гроші пішли для допомоги їй придбати Ironshore, яка через свою американську дочірню компанію продавала страхування відповідальності чиновникам ЦРУ та ФБР.

За даними Державного управління валютного контролю Китаю, на кінець 2023 року обсяг виданих кредитів становив 805 мільярдів доларів. Додатково до цього – також 644 мільярди доларів у вигляді торгового фінансування.

Проте офіційні цифри не включають кредитів, наданих закордонними дочірніми компаніями китайських банків, а також не враховують кредити, що фінансують прямі іноземні інвестиції. Їх обліковують окремо.

Офіційні цифри також відображають обсяг кредитів, що залишилися непогашеними на кінець 2023 року, тоді як AidData підрахувала рух кредитів за попередні 24 роки.

Існує також припущення, що команда дослідників AidData виявили кредити, які навіть китайській владі складно відстежити.

Їхня база даних охоплює понад 1 100 кредиторів і донорів. Хоча всі вони належать китайській державі, міністерства можуть не володіти повними даними про те, чим займаються всі ці банки. Команда дослідників каже, що не раз виявляла, що китайські чиновники іноді використовують дані AidData у своїй роботі.

Наявність єдиного джерела, де вони можуть отримати всю цю інформацію, є надто зручною, щоб нею не скористатися,
– каже Бред Паркс з AidData.

Отже, навіть китайський уряд не завжди точно знає, наскільки щедрим він був.