Чому одні нації бідні, а інші багаті: що про це кажуть Нобелівські лавреати

Чому одні нації багаті, а інші бідні

Економічний розрив між найбагатшими та найбіднішими країнами світу є однією з найгостріших проблем сьогодення. Згідно з дослідженнями, 20% найбагатших країн світу мають дохід, що перевищує дохід 20% найбідніших країн у 30 разів, пише "Економічна правда".

Читайте також В Україні зросли пенсії: які дані наводить Пенсійний Фонд

Цей розрив залишається стабільним, попри те, що за останні десятиліття найбідніші держави стали трохи багатшими.

Цьогорічні лавреати премії з економіки, зокрема Дарон Аджемоглу, Саймон Джонсон і Джеймс Робінсон, запропонували новий підхід до пояснення цієї нерівності.

Зауважте! Вони вказують на ключову роль суспільних інститутів, які залишилися як спадок колоніальної системи. Під час європейської колонізації великих частин світу були сформовані різні інституції, які і сьогодні визначають рівень добробуту цих країн.

Що вплинуло на достаток націй

Дослідження науковців показали, що інклюзивні інститути, які сприяють рівноправній участі громадян у політичному та економічному житті, ведуть до процвітання націй. Екстрактивні інститути, навпаки, концентрують владу в руках невеликої групи та гальмують економічний розвиток, створюючи нерівність і перешкоджаючи зростанню.

Цікаво! Проте, в країнах, де були встановлені екстрактивні інститути, які контролювали ресурси та використовували населення, розвиток був значно обмежений. Ці інститути зосереджували владу в руках невеликої групи еліти, що пригнічувало ініціативу та інновації.

Науковці також встановили, що смертність колонізаторів мала значний вплив на тип інституцій, які вони створювали. У країнах, де смертність поселенців була високою через несприятливі умови, колонізатори намагалися витиснути максимум із ресурсів, не піклуючись про довгостроковий розвиток, що залишило ці держави з поганими інститутами й низьким рівнем розвитку сьогодні.