Попри зростання світових цін на нафту та часткове послаблення санкцій, Росія не отримує очікуваного економічного ефекту: бюджет країни залишається дефіцитним, а реальні фінансові показники можуть бути значно гіршими за офіційні.

Відтак Кремль змушений урізати витрати та шукати ресурси, що б'є по соцсфері, зокрема під питанням опиняється стабільність пенсійних виплат. Експерти вказують, що навіть дорогий енергоресурс не перекриває структурні проблеми економіки – від падіння експорту до зростання витрат на війну.

24 Канал дізнався, чому ріст цін на нафту не рятує російську економіку, у якому стані зараз перебуває бюджет Росії та які проблеми з пенсіями в країні можуть виникнути на цьому тлі.

Як йдеться у статті Financial Times, у березні Росія могла заробляти до 150 мільйонів доларів на день додаткових надходжень до бюджету від продажу нафти, що зробило її країною, яка отримала від загострення конфлікту найбільше вигоди.

Читайте також Дефіцит у 100 мільярдів доларів: Зеленський оцінив стан економіки Росії на тлі війни в Ірані

Загалом йшлося про те, що Москва вже отримала від 1,3 до 1,9 мільярда доларів прибутку з податків на експорт нафти після фактичного закриття Ормузької протоки.

Видання підрахувало, що наприкінці березня Росія могла заробити 3,3 – 4,9 мільярда доларів додаткових доходів. Така оцінка виходить з припущень про те, що ціна російської Urals в середньому становить 70 – 80 доларів за барель.

Нагадуємо! За даними TradingEconomics, 20 квітня ціна на нафту Urals впала до 98,05 долара за барель. За останній місяць ціна на нафту Urals впала на 2,18%, але вона все ще на 60,47% вища, ніж рік тому.

  • Водночас за словами міністра фінансів США Скотта Бессетта під час пресконференції, як передає Суспільне, Росія могла отримати лише близько 2 мільярдів доларів доходів від продажу нафти після тимчасового послаблення санкцій.
  • Річ у тім, що на початку березня цього року Штати видали 30-денну ліцензію на купівлю російської нафти та нафтопродуктів, що застрягли в морі. Це, за словами американської влади, мало стабілізувати світові енергетичні ринки.

Економіст Іван Ус розповів для 24 Каналу, що для Росії день війни в Україні може обходитися до 870 мільйонів доларів США. Тобто навіть якщо Росія могла отримувати до 150 мільйонів доларів, то ця сума не покриває їхні щоденні витрати.

Цікаво! Ще у 2025 році в інтерв'ю Укрінформу Кирило Буданов розповідав, що Росії день війни коштує майже мільярд доларів, а 41% бюджету йде на оборону.

Iван Ус,

головний консультант центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень

Якщо подивитися на дефіцит російського бюджету, то за офіційними даними він склав десь 4,6 трильйона рублів в першому кварталі цього року.

Хоча річний план становить всього 3,7 трильйона рублів. Відтак економічний експерт Віталій Шапран для Главком пояснює, що таке стрімке зростання витрат відбулося через те, що податківці не дозбирали з цивільної економіки приблизно 1,2 трильйона рублів податків.

І це, відповідно, призвело до перевиконання вже у першому кварталі річного плану з дефіциту.

  • Водночас Ус додає, що за підрахунками Київської школи економіки додатковий дохід, який може отримати Росія через війну в Ірані може загалом скласти 250 мільярдів доларів, передає Spiegel.
  • Втім враховуючи українські удари по портах в Усть-Лузі, Новоросійську та Приморську, росіяни не зможуть реалізувати таку можливість, а отже, знову ж таки отримають меншу вигоду.

Економіст Олег Гетман для 24 Каналу заявив, що певний проміжок часу – десь понад місяць – Росія могла отримувати додаткові доходи від продажу нафти на фоні подій на Близькому Сході. І зараз це деякий час вона продовжуватиме заробляти на цьому.

Олег Гетман,

координатор експертних груп Економічної експертної платформи

Але на фоні загального дефіциту бюджету, зокрема за період січня-березня 2026 року, який вже перевищив 4,5 трильйона рублів, це краплина в морі.

Тобто навіть якщо росіяни отримають додаткові 5 – 10 мільярдів доларів, то витрачають вони набагато більше.

Тому варто розуміти, що якщо конфлікт на Близькому Сході "затихатиме" у найближчі тижні та місяці, то Росія зможе отримати невелику суму від продажу нафти, яка ніяк не вплине на економічну ситуацію в країні,
– пояснює Гетман.

Саме тому для України важливо, аби конфлікт на Близькому Сході не затягувався та не тривав рік, а то й більше. У протилежному випадку, це може рятувати російський бюджет через ріст вартості нафти, яка тоді може сягнути близько 100 доларів за барель.

А якщо все закінчиться найближчим часом, то нафта навпаки впаде до позначки 70 доларів за барель, а санкції щодо російської нафти повернуться,
– каже економіст.

Зауважте! Загалом ситуація з дефіцитом російського бюджету доволі відчайдушна, адже якщо зараз сума вже становить 4,6 трильйона, то на кінець року вона може сягнути 6 – 7 трильйонів рублів, каже Гетман.

Серед підтвердження того, що нафтові прибутки Росії є перебільшеними, зазначають в різних країнах. Наприклад, шведська розвідка, передає Financial Times, повідомляє, попри надприбутки Росії від нафти внаслідок перекриття Ормузької протоки на Близькому Сході, економіка країни все ще перебуває у скрутному становищі.

Голова служби Томас Нільссон заявив, що для покриття дефіциту бюджету Росії треба, щоб марка Urals була понад 100 доларів за барель протягом року та більше. Водночас якщо перемир'я між США та Ізраїлем з Іраном триватиме, то труднощі з фінансуванням в Росії залишатимуться.

Розвіддані Швеції також свідчать про те, що Росія систематично маніпулює даними, аби змусити союзників України повірити в те, що економіка країни витримує навантаження попри військові витрати та західні санкції.

За словами Нільссона, реальна ситуація в Росії залишається складною. Наприклад, Центробанк країни занижує показники інфляції, яка нібито становить майже 6%. Втім насправді вона наближається до рівня ключової процентної ставки у 15%.

  • Ще раніше Федеральна розвідувальна служба Німеччини повідомила, що торік військові витрати Росії могли становити половину її держбюджету та 10% від ВВП, передавало BND.
  • Натомість розвідка Латвій заявила, що санкції завдають Росії величезних збитків, писало LSM.
  • Про прикрашання з боку Росії стану її економіки йдеться й у звіті ISW за квітень.

Ситуація навколо Ормузької протоки є вкрай нестабільною та суперечливою зараз. Після оголошення Іраном 17 квітня про відкриття протоки на час перемир'я, вже на наступний день з'явилися повідомлення про повернення до режиму блокування та погрози атакувати судна.

Як додає економіст Іван Ус, Ормузька протока може ще чимало разів відкриватися та закриватися, допоки США не зважаться на реальну військову сухопутну операцію.

Річ у тім, що міністр закордонних справ Ірану повідомляє нібито про відкриття Ормузу, а заяви Корпусу вартових ісламської революції свідчать про протилежне. Відповідно відбувається демонстрація, коли фактичне управління країною належить саме КВІР,
– каже він.

Відтак реальна влада в Ірані чітко розуміє, що Ормуз – головний козир в їхніх руках в цій ситуації. Але якщо вони втратять можливість вогневого контролю над Ормузом, то протока буде розблокована.

А для Росії дестабілізація в регіоні навпаки вигідна, адже чим довше триває війна на Близькому Сході, тим краще для їхнього фінансового становища.

Іван Ус запевняє, що економічні проблеми Росії наразі визнає навіть верхівка влади. Зокрема міністр економічного розвитку країни Максим Решетников прямо каже, що країна вже вичерпала всі можливі ресурси. І це відбувається на тлі міцного рубля, високих відсоткових ставок, дефіциту трудових ресурсів та бюджетних обмежень.

Таким чином, падіння на 1,5% ВВП в першому кварталі 2026 року, про які було офіційно заявлено, не відповідають дійсності. Цей відсоток набагато вищий, зазначає економіст Ус.

Для того, щоб розуміти реальний стан речей в Росії, варто слухати їхні економічні форуми, як-от Санкт-петербурзький чи Московський економічні форуми. На них виступають люди, які, в принципі, працюють в економіці. І якщо у людей реально проблеми, вони не будуть казати, що все чудово,
– пояснює пан Іван.

Відтак на одному із таких форумів Володимир Баглаєв, генеральний директор Череповецького ливарно-механічного заводу, розповів, що його завод пов'язаний з підприємствами Росії з 9 галузями.

І якщо в попередні кризи у 7 галузей, наприклад, були проблеми, а 2 галузі залишалися на плаву, то зараз всі 9 галузей не демонструють зростання взагалі.

  • Виробництво металу в Росії, за його словами, скоротилося орієнтовно на 60%, але якимось чином виробництво досі зростає за офіційними даними.
  • Провідні російські заводи, як-от "КАМАЗ", заявляють, що зараз в Росії варто перейти на 3-денний робочий тиждень. Це означає, що підприємства працюватимуть лише на 60% зі 100%.
  • Крім того, Баглаєв каже, що виробництво самоскидів – тобто продукція, яку виробляють лише російські компанії, – вже впало на 20 разів, до 95%.

Відтак новини російських медіа про те, що в країні немає ресурсів на індексацію пенсійних виплат, цілком можуть бути реальними. Так може трапитися, що ресурсів не вистачатиме загалом на виплату пенсій. Серед пропагандистів вже лунають заяви, що нібито держава не повинна платити їх,
– підсумовує Ус.

Водночас Гетман додає, що зараз російська статистика закрита, тому складно орієнтуватися в цьому питання. Але те, що пишуть російські медіа щодо індексації та пенсій цілком збігаються з бюджетною катастрофою.

Тобто проблеми з індексацією, додатковий друк рубля та шалені позики на внутрішньому ринку Росії – це все те, що відбувається зараз. І зараз у влади одне велике питання: як погасити дефіцит та де брати кошти. А їх можна або надрукувати, або ж скорочувати видатки,
– заявляє він.

Ще минулого року росіяни вдалися до скорочення видатків на освіту, медицину та різні соцпрограми. Цього року це також продовжується. Плюс, вони підняли податки: спочатку піднявся податок для фізичних осіб, а у 2026 році вони підняли ПДВ.