Врегулювати проблеми з тарифами навіть при прийнятому мораторії влада на місцях все одно може лише за підтримки Кабінету Міністрів. Разом з тим у Верховній Раді тихо-мирно лежить законопроект № 4580 про внесення змін до Закону України "Про теплопостачання" щодо передачі повноважень на встановлення тарифів та ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії від Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до місцевих рад.

Парламентарі з розглядом цієї законодавчої ініціативи зволікають – вже чотири місяці її розглядають у профільному комітеті. Хоча її прийняття дозволило б органам місцевої влади перейти від так званого "популізму" до реальних дій і самостійно продемонструвати виборцям свою реальну ефективність.

Про плюси

Як пояснив сайту "24" заступник керівника громадської організації "Публічний аудит" Андрій Вігірінський, ухвалення цього закону дозволить меру та місцевим депутатам особисто зайнятися залученням інвесторів до фінансування виробництва теплової енергії з відновлювальних джерел енергії. У їхній компетенції також буде виділення інвесторові необхідної земельної ділянки, забезпечення створення робочих місць, під’єднання підприємства до необхідних мереж тощо. Тобто, всі ці питання віддаються під повний контроль місцевих рад, які погоджуватимуть як планові інвестиції, так і тариф на теплову енергію з альтернативних джерел енергії. І вже жодної залежності від рішень Кабміну в цьому питанні не буде – всю повноту відповідальності перед своєю територіальною громадою органи місцевого самоврядування нестимуть фактично одноосібно.

Які повноваження передадуть

Станом на сьогодні стаття 17 Закону України "Про теплопостачання" до повноважень НКРЕКП відносить встановлення та регулювання тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, та ліцензування певних видів господарської діяльності у сфері теплопостачання, якщо теплова енергія виробляється на таких установках.

Законопроектом 4580 пропонується наступне: органи місцевого самоврядування матимуть повноваження щодо встановлення для відповідної територіальної громади тарифів, у тому числі на виробництво теплової енергії, що виробляється на установках із використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії в обсягах до 55 тисяч Гкал на рік.

Не належать сюди тарифи на виробництво теплової енергії, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової й електричної енергії. Для таких установ за органами місцевого самоврядування зберігається повноваження щодо погодження інвестиційних програм стосовно об’єктів теплопостачання, які перебувають у комунальній власності (у тому числі, що виробляють теплову енергію на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії в обсягах до 55 тис. Гкал на рік), крім тих, що виробляють теплову енергію на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках.

Прорахунки і неоднозначні трактування

При цьому аналітики відзначили некоректність – уточнення, яке зазначене в дужках, дає можливість подвійного трактування норми.

З одного боку, можна говорити, що повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення тарифів можуть поширюватися виключно на установи, які використовують нетрадиційні або поновлювальні джерела енергії (до 55 тис. Гкал) та перебувають у комунальній власності. А з іншого, виходячи з попередніх положень цього законопроекту, мова повинна йти як про комунальні, так і про приватні підприємства,
– відзначив Андрій Вігірінський.

Причому, як наголошує спеціаліст, саме на приватні підприємства ця норма закону має поширюватися в першу чергу, оскільки місцеві органи влади не володіють на сьогодні матеріальним ресурсом та можливостями для інвестування в створення саме комунальних підприємств такого типу. Вігірінський звертає увагу на те, що недосконалість юридичної техніки може призвести до того, що норма буде "мертвою" від початку.

У той же час місцеві державні адміністрації матимуть повноваження щодо ліцензування виробників теплової енергії із використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії в обсягах до 55 тис. Гкал на рік.

Можна говорити про те, що 55 тисяч гігакалорій недостатньо для певного населеного пункту чи територіальної громади. В той же час ніхто не обмежує кількість таких підприємств – усе залежатиме від менеджменту,
– вказують у "Публічному аудиті".

Що залишать у підпорядкуванні НКРЕ

Національний регулятор, за проектом закону, матиме в сфері теплопостачання повноваження щодо ліцензування підприємств, які виробляють теплову енергію на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС і когенераційних установках; а також у випадку, якщо вона виробляється на установках із використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії в обсягах понад 55 тис. Гкал на рік.

За Нацкомісією також залишається встановлення та регулювання тарифів на виробництво теплової енергії, що виробляється на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС та когенераційних установках; на установках із використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії в обсягах понад 55 тис. Гкал на рік.

Плюси від змін до ЗУ "Про теплопостачання" – це інвестиції в регіон, робочі місця для місцевого населення, скорочення споживання природного газу, вугілля, мазуту тощо. Разом з тим ці інвестиційні проекти повністю залежатимуть від органів державної влади. Зважаючи на їх сьогоднішній склад та якість роботи, є небезпека того, що вони жодним чином не будуть активізовувати залучення інвестицій, якщо не помітять ситуативної вигоди особисто для себе,
— підсумував фахівець "Публічного аудиту".