Чи вже наблизились ми до європейського рівня, і як співвідносяться європейські та українські комунальні платежі та мінімальні зарплати — аналізували журналісти сайту "24".
Нинішня зима стала для українців "випробувальною" з точки зору оплати за комунальні послуги — вони суттєво виросли. Експерти повідомляють, що у зв'язку з цим рівень оплати за комуналку знизився.
Комуналка та мінімалка в Європі та Україні
А скільки платять у Європі і чи ми вже "дотяглися" до неї у цьому плані? Інформацію про вартість води та енергоносіїв в окремих країнах Європи ми взяли на порталі "Іммігрант-інвест".
Розрахували вартість спожитих благ у межах середнього споживання (200 кубометрів газу та 200 кВт*год), і 10 кубічних метрів води (згідно з нормою споживання — 3 м3 на людину на місяць).
Нагадаємо тарифи для України: електроенергія з 1 березня цього року коштує 1,6 грн 1 кВт·год за умови споживання понад 100 кВт·год; газ — 6,9 грн за кубічний метр, холодна вода — 14 гривень за кубічний метр (округлено).
Також ми поцікавилися мінімальною зарплатою країн, чию комуналку рахували. І порівняли — яку частку становить комуналка.
Дивіться детально: Мінімальна "мінімалка": яку зарплату гарантують в різних європейських країнах
За результатами підрахунків Україна очолила список як країна, де половину мінімального доходу становить оплата комунальних послуг. Другі і треті, відповідно, – Угорщина і Греція. Тенденція така: чим багатша країна, тим менше труднощів для неї становить комуналка.
Втім, у своїх розрахунках ми не врахували ще низки платежів, наприклад, за вивіз сміття. А в Європі з цим питанням все значно серйозніше і дорожче. Наприклад, у Німеччині суворо стежать за сортуванням сміття. І за викидання пакетика не в той контейнер — штраф.
У Британії, окрім оплати комунальних послуг, сплачують також муніципальний податок, його розмір залежить від престижності району.
А у Греції існують платежі як фактичні, так і обов'язкові. Тобто – треба сплатити за фактично використаний ресурс, а зверху — ще й щорічний податок.
Ріст комуналки = ощадливість
Керуючий партнер BVU Group Денис Довгополий 11 лютого на своїй сторінці у Фейсбуці опублікував таку табличку з цифрами комуналки по-європейськи. Потім видалив, бо отримав звинувачення у непорівнянності "голих цифр".
Натомість Довгополий написав пост про те, які ще відмінності існують між українською комуналкою та європейською і про ставлення до ресурсів у нас і в них.
Приведення цін на комуналку до європейських не повинно підвищити витрати на опалення або воду, а повинно привести до кратної економії цього ресурсу. І тоді при 0 градусів на вулиці і +28 в квартирі народ буде прикручувати батареї, а не відкривати навстіж вікна,
— зауваживі він.
Довгополий також звернув увагу, що варто проаналізувати, скільки витрачається води на сім'ю в кожній країні Європи порівняно з Україною, а також енергії на опалення будинків там і у нас. За його словами — ці показники відрізняються в рази.
Є і зауваження щодо структури доходів населення в Європі. За інформацією Довгополого, при середній 3500 євро в тій же Німеччині, там є багатий Мюнхен і Берлін, де топ-менеджери із зарплатою на мільйони в рік. Але вище середнього 3500 живе навіть не половина населення, а близько 25%.
Економити і економити
Керівник аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко у коментарях сайту "24" неодноразово зауважував, що вихід для українців з "комунальної пастки" — економити і дбати самим про свої інтереси. Зокрема, варто встановлювати лічильники на кожен вид ресурсів, та забезпечувати енергоефективність будинків.
У Європі є такі лічильники, які встановлюються на кожну батарею і підраховують витрати тепла в батареї. Але тут необхідна політична воля, щоб переламати монополістів, щоб дозволити ставити такі лічильники,
— зауважив експерт.
Він підкреслив — ЖБК і ОСББ якраз мають більше свободи маневру. У них є живі гроші, вони їх можуть використовувати більш ефективно, ніж це роблять комунальні ЖЕКи. ЖБК і ОСББ більше підконтрольні мешканцям, голова такої організації, як правило, живе у будинку і кожен день може почути або похвалу, або нарікання з боку своїх сусідів.
Як то кажуть, порятунок потопаючого — справа рук самого потопаючого.
Читайте також: Економити вигідно: як сплачувати за комуналку, якщо в платіжці "нуль"