Величезний палац та дорогі декорації: як Тимошенко "воює" за нових прихильників

Юлія Тимошенко чекала медійної уваги до своєї кампанії три тижні після Нового року. Адже, щоб вона не робила весь цей час, їй так і не вдавалося стати ньюзмейкером. Її випереджали Томос, Володимир Зеленський і масовий похід на вибори інших кандидатів.

Читайте також: Як "прокол" Зеленського вплине на його рейтинги

Але Юлія Тимошенко зробила усе, щоб 22 січня у День соборності України виправити цю ситуацію. І їй це вдалося. Уся увага дійсно була прикута до неї. Тимошенко показала, що не має проблем зі спонсорами й фінансуванням кампанії. Величезний палац, дорогі декорації, світло, прапорці – усе виглядало як на Заході. Лідер "Батьківщини" хотіла вразити масштабами, режисурою, аплодисментами й силою.

Демонстрація серйозності, намірів і бажання перемоги призвели до того, що з режисурою шоу трохи перебільшили. Наприклад, показавши відеокоментар відомого письменника Паола Коельо, записаний у 2010 році. Наступного дня у Twitter письменник пояснив, що зараз не записував жодного відео на підтримку Тимошенко на цих виборах. Прес-службі політика довелося пояснювати, що це документальне, а не агітаційне відео.

I never recorded any message supporting her current candidacy; even if I like her as a person, Ukraine politics is none of my business

Ex-PM Tymoshenko launches bid for Ukraine presidency https://t.co/5bpuC4l2fK

— Paulo Coelho (@paulocoelho) 23 січня 2019 р.

Один із найцікавіших і неочікуваних моментів – виступ почесного патріарха Православної церкви України Філарета. Хоча він у своїй промові не забув згадати й про головного конкурента Тимошенко – Президента України Петра Порошенка і його внесок в отримання Томосу про автокефалію.

Лідер "Батьківщини" хотіла показати, що основні гасла, на яких президент вже будує свою кампанію, армія і віра, їй теж дуже близькі. Це мали підтвердити й кіборги на сцені. Знаю, що участь героїв війни у висуненні Тимошенко в президенти роздратувала табір її конкурента. Та там теж мають зрозуміти, що учасники військових дій на Сході України можуть мати зовсім різні політичні уподобання.

Як бачимо, Тимошенко дуже сильно прагне перемоги, а тому цього не приховує. Здається, цього разу її наміри – все або нічого. І цим вона лякає багатьох нелояльних до неї виборців. Вони нарешті зрозуміли, що в екс-прем'єра є реальні шанси й треба терміново визначатися із якимось альтернативним кандидатом.