Зе Президент: як перемога Зеленського вплине на економіку України

22 квітня 2019, 14:15
Читать новость на русском

В Україні пройшов другий тур президентських виборів-2019, де перемогу отримує Володимир Зеленський. Як це вплине на економіку України – розбирались журналісти 24 каналу.

Одразу спойлер: сам факт перемоги Володимира Зеленського у другому турі президентських виборів-2019 на економіку України не вплине. Взагалі ніяк. Все залежить від того, що він робитиме далі. А цього ми, власне, точно не знаємо. Але низку припущень, все ж, зробити можна.

Читайте також: Вибори президента України-2019: офіційні результати

Що буде одразу після перемоги Зеленського?

З економічної точки зору – нічого. Як мінімум, до кінця поточного року нічого істотно не зміниться. Як пояснила 24 каналу членкиня правління Міжнародної спілки "Інститут національної політики" Марина Багрова, від політичного чинника найбільш залежна сіра, тіньова корупційна сфера. Тому, в мінливих політичних умовах, транзит вищого політичного керівництва в першу чергу вплине на тіньову корупційну сферу.

Читайте також: Зеленський прокоментував перемогу на виборах за результатами екзит-полу

На президентство Зеленського, за її словами, ринки відреагують абсолютно спокійно. Звичайно, можуть бути невеликі коливання, проте вони практично не вплинуть на добробут громадян і підприємств і матимуть лише спекулятивний характер.

Новий президент у будь-якому випадку до кінця поточного року буде змушений продовжувати економічний курс, закладений старим президентом. Крім того, у президента в сфері економіки вельми опосередковані повноваження. ЖКГ – це компетенція не президента, а уряду. Однак, що стосується сфери ЖКГ, то заплановані зміни на травень поточного року в цій сфері мають відбутися в будь-якому випадку,
– наголосила вона.

Що буде із курсом гривні?

На нього перемога Зеленського взагалі не вплине. Хіба що, люди почнуть панікувати і скуповувати валюту. Але, враховуючи рейтинги Зеленського, паніка поки що відміняється.


Рейтинг Зеленського у другому турі за даними екзит-полу

Читайте також: Як голосували в Україні: головне

В цілому ж, як пояснив керуючий партнер Pravovest Law Firm Гліб Сегида, валютний ринок більше залежний від бізнесу та іноземних інвесторів, співпраці з МВФ, ЄБРР, ЄС і так далі.

"Обсяг готівкового ринку – це приблизно 10-15% від загального обороту на міжбанку. Звісно, ситуація на готівковому ринку впливає на курс. Проте це не вирішальний вплив. Головне – це настрої бізнесу та іноземних портфельних інвесторів, а також швидкість реакції та набір інструментів, що вирішить використати НБУ. В останні місяці НБУ, незважаючи на зниження інфляції, не поспішав особливо послабляти свою монетарну політику. Це демонструє, що Нацбанк готовий до погіршення ситуації на ринку та обирає тактику недопущення значних коливань на ринку (навіть знижуючи економічну активність сьогодні через високі ставки). НБУ може знову підвищувати обов'язкові норми продажу валютної виручки експортерами (зараз вона 30%), вводити ліміти на купівлю валюти тощо", – додав він.

Коли почнуться зміни у добробуті українців?

Восени. Але вони не будуть пов’язані із Зеленським та його перемогою. Наприклад, восени на нас очікує традиційне незначне коливання валютного курсу, але це точно станеться не під впливом політичних міграцій, а через те, що зростуть закупки імпорту і виплати зовнішніх боргів. Крім того, буде розширюватись емісія гривні (випуск в обіг нових грошових знаків) у зв’язку з уповільненням темпів економічного зростання та підвищенням дефіциту державного бюджету.

Читайте також: З якими проблемами зіштовхнеться новий президент

Курс у нас і у бюджеті закладений не на рівні 27. Від того, що він закладений на зовсім іншому рівні, у нас іде недовиконання бюджету по імпортному ПДВ. Виходячи з цього, ми розуміємо, що так чи інакше гривня буде девальвувати, бо іншого виходу у неї просто нема – інакше ми бюджет не виконаємо і доведеться більше зичити. Зростаючий курс – автоматично зростаюча залежність тарифу на газ, яка складається з імпортної ціни і вартості гривні. На осінь "Нафтогаз" знову запропонує повернутись до підняття тарифу на природний газ для населення до рівня 10 тисяч. За таких розкладів можна буде говорити про те, що до цього має відношення Зеленський. Але це – маніпуляція, бо таке очікування мало місце ще до першого туру виборів. Просто про нього не говорили,
– пояснив політичний експерт Андрій Вігірінський.

Читайте також: Українці платитимуть за комуналку по-новому: домоправителі, абонплата та пеня

Якщо ж говорити про те, які зміни може спричинити безпосередньо новообраний президент Зеленський, то тут – суцільна інтрига. Просто тому, що ми досі не розуміємо, ані що він робитиме, ані хто за що відповідатиме.

За словами Сегиди, багато буде залежати від того, яким чином новий президент буде взаємодіяти з парламентом і урядом. І яку конфігурацію політичних сил ми побачимо у новому парламенті восени. "Якщо президент увійде у конфронтацію з парламентом, то не забуваємо, що у нас саме парламентсько-президентська республіка. І парламент зможе блокувати будь-які кадрові та законодавчі ініціативи президента (крім голови Адміністрації Президента, секретаря РНБО, голови зовнішньої розвідки – але це не органи, що не відповідають за економічну політику)", – пояснив він.

Читайте також: Чи зможе новообраний президент розпустити парламент: пояснення юриста

Відтак, зараз і українці, і політикум, і інвестори перейшли в режим очікування перших вчинків, аби говорити про можливість якісних змін життя.

Чи зміниться життя українців на краще?

Не факт. Невизначеність у економічній політиці Зеленського створює чимало приводів для тривожних переживань. Перед новообраним главою держави постане кілька суттєвих викликів, вирішувати які доведеться максимально активно. Один з найголовніших – Росія та її спроби втручання в українську політику. В тому числі – через економічний тиск.

Читайте також: Команда Зеленського: хто ці люди і що про них відомо

Ще перед другим туром Росія заявила про введення заборони на поставки в Україну нафти, нафтопродуктів і вугілля. Як зазначає журналіст Денис Казанський, бензин, звичайно, не зникне, але однозначно подорожчає. Відтак, новий президентський термін гарантовано почнеться зі зростання цін. "У сценарії "Слуги народу" такого не було, але ласкаво просимо в реальний світ. Дії Москви ставлять наступного президента перед нехитрим вибором – демонстративно принизити і підкоритися заради чергової знижки на газ/бензин, або продовжити нинішній курс на повний розрив Росії і України. На відміну від серіалу, де російський фактор просто винесли за дужки і проігнорували, в реальності так зробити не вийде. Кремль про себе завжди нагадає", – зазначає він.

Ще один значний ризик – співпраця із МВФ, від якого напряму зараз залежить макроекономічна стабільність України. За словами міністра фінансів України Оксани Маркарової, без співпраці із МВФ важко уявити планування подальшої роботи нашої держави. Наступний уряд, напевне, також буде працювати з МВФ. Щоб перестати бути боржником – Україні треба ростити економіку. А для цього, за її словами, потрібні: роздержавлення держактивів, зменшення державної частки в банківському секторі до менше 25%, активна приватизація і вихід держави з більшості компаній, в яких вона не повинна брати участь, які не стратегічні. Також є такий фактор – зняття мораторію і запровадження ринку землі. Ще один надзвичайно важливий фактор – судова реформа. Саме це зараз дуже стримує прихід в Україну інвесторів.

Читайте також: Базовий сценарій для України – продовження програми з МВФ, – Маркарова

З одного боку, команда Зеленського вже заявляла, що вони планують продовжувати співпрацю із Фондом і, виходячи з його програми, дійсно планує реалізувати чимало з того, що необхідно, аби економічне зростання України відбулось. З іншого – ми все ще не знаємо, як і з ким саме він планує реалізовувати свою програму. Тим часом реальність може складатись доволі загрозливо для цієї співпраці.

Наприклад, реванш екс-власника "Приватбанку" Ігоря Коломойського після поразки на виборах Порошенка ніхто не виключає. Він вже подав позов до держави про моральну компенсацію у два мільярди доларів за приватизацію банку, і останні рішення українських судів поки що не на користь української держави. "Таким чином, Коломойський може цілком отримати і "Приватбанк", і якусь компенсацію. Тобто, в гіршому випадку Україна може постраждати на величезні суми", – зазначає засновник інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.

Читайте також: Чи був "Приватбанк" неплатоспроможним, і хто знову за все заплатить

Окрім потенційних збитків економіці України мінімум у сім мільярдів доларів, це також поставить під сумнів інвестиційну привабливість України. "Насправді, ті три судових рішення, які ми отримали щодо "Приватбанку", дуже негативно вплинуть на інвестиційну привабливість України. Якщо це буде продовжуватись в тому ж дусі, то очікування будуть погані", – пояснив економічний експерт Сергій Фурса.

Економіка три роки зростає – зростають реальні доходи населення, ВВП, бізнесу. Тобто ситуація для кампаній є чудовою, але зараз є критична можливість, що це буде змінено, якщо ми втратимо співпрацю з МВФ. Це зруйнує нашу макроекономічну стабільність, в результаті ми отримаємо зовсім іншу економічну ситуацію,
– додав він.

Дивіться повне інтерв'ю з Сергієм Фурсою:

Чи дійсно все так погано?

Не факт. Невизначеність у економічній політиці Зеленського створює чимало приводів для позитивних очікувань.

За словами виконавчого директора міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, це тільки здається, що президент не відповідає за економіку, але від нього дуже багато залежить, від його політичної волі – боротьба з корупцією, проведення реформ, особливо судової. І попри те, що ми все ще не знаємо, наскільки ефективним виявиться Зеленський у боротьбі із корупцією, сам факт йомвірної зміни політичної системи може стати дуже позитивним для економіки держави.

Читайте також: Перемога Зеленського на виборах: чого слід очікувати від нього як президента України

Економіка – це ж не лише цифри, це ще й очікування і довіра. "Коли в країнах змінюється влада, особливо в таких, як Україна – із нестійкими демократичними інститутами, у громадян будуть формуватися позитивні очікування... Ми чули, що буде посилення антикорупційної боротьби, що система державного управління застаріла і її треба змінювати, і що потрібно якось змінювати демографічну ситуацію в країні, і потрібно вводити економічний паспорт. Тому зміна влади, може мати дуже позитивний ефект і активну увагу зі сторони іноземних інвесторів", – зазначив Устенко в одному зі своїх інтерв’ю.

При цьому, він також неодноразово наголошував, що за рахунок таких системних змін, Україна отримує шанс на космічний ривок. "Навіть незначні зрушення в якості бізнес-клімату дадуть колосальний економічний ефект. Зростання перевершить всі очікування", – наголосив Устенко.

Що стосується співпраці із МВФ, як каже Багрова, ситуація поки далека від апокаліптичної. МВФ співпрацює з Україною на основі міжнародних угод і програм. Як мінімум на найближчі два роки, МВФ точно не відмовиться від співпраці з Україною.

Оскільки новий президент зможе сформувати Кабінет Міністрів тільки після осінніх парламентських виборів, а остаточне формування Кабміну станеться тільки на початку 2020 року. Крім того, для відмови від співпраці з МВФ необхідно забезпечувати сталий розвиток національної економіки. Я не думаю, що новому главі держави вдасться створити в найближчі два роки сприятливі умови в економіці країни, якi сприятимуть відмові від вимушеної співпраці з МВФ,
– наголосила вона.

Читайте також: Чи під загрозою домовленості України з МВФ

Сегида також додав, що тут вирішальною буде роль парламенту та уряду, а не президента. Президент може блокувати прийняті парламентом закони, що необхідні для співпраці з МВФ. Якщо у парламенті не буде 300 голосів для подолання вето, то це може заблокувати співпрацю з міжнародними партнерами.

Відповідно, 300 голосів від депутатів зводять будь-які навмисні наміри президента нанівець. Так само парламентарі голосують за призначення голови НБУ, Генпрокурора, Міністра закордонних справ, СБУ – керівників тих відомств, які можуть впливати на співпрацю з іноземними партнерами, кандидатури яких подаються президентом,
– пояснив він.

Від чого залежатиме економічний розвиток України?

Від того ж, від чого він залежав завжди.

У нас драйвер зростання економіки – це не промисловість, а споживчий попит. Тобто це, за великим рахунком, витрати домогосподарств. Витрати домогосподарств у нас не можуть падати, бо вони вже і так падали потягом тривалого часу і зараз перебувають у періоді відновлення. Якщо виходити з якихось передвиборчих обіцянок, то у Зеленського вони мало чим відрізняються від Порошенкових. Тому я не бачу сенсу виносити вирок, що економіці кінець. Біди не станеться. Від того, що Трамп став президентом – США не розвалились,
– розповів Вігірінський.

Інвестори, скоріше за все, найближчий час будуть вичікувати і придивлятись. Вже на основі побаченого вони робитимуть висновки, а ми матимемо можливість робити прогнози.

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський також вважає, що надзвичайно важливим фактором впливу на наш розвиток лишається збереження незалежності Нацбанку та формування незалежних від політичних впливів судів, регуляторних і конкурсних комісій.

Приблизно такий же прогноз озвучив перед другим туром виборів фінансовий експерт Тимофій Мілованов.

Економіст Сергій Фурса також вважає, що демонструвати свою готовність боротись із корупцією Зеленському буде значно легше, ніж усім іншим.

Зниження рівня корупції та дерегуляції має покращити умови для ведення бізнесу, що, у свою чергу, призведе до посилення інвестицій. Це, у свою чергу, разом зі зростанням економіки, має покращити добробут українців. Про те, наскільки ефективно Зеленський зможе сприяти реалізації цієї, на перший погляд, цілком логічної схеми – дізнаємось вже незабаром.

Коли Зеленський стане президентом України?Наразі триває підрахунок голосів. За результатами опрацювання майже 100% бюлетенів, лідирує Володимир Зеленський – він отримав понад 73% голосів. У Петра Порошенка – близько 24,5%. До 1 травня ЦВК має офіційно назвати ім’я нового президента України. Інавгурація Володимира Зеленського повинна відбутися не пізніше, ніж 3 червня.