Представники Червоного Хреста допомогли облаштувати тренажерами та інвентарем територію. Діти вже оцінили новий майданчик.
До теми Школяр у Білій Церкві випадково порізав зап'ястя канцелярським ножем
"Раніше був асфальт, не було чим зайнятись. Зараз дуже гарно, весело, чудово", – сказала учениця Первомайського НВК Евеліна Ільєшенко.
Навчальний заклад розташований за 20 кілометрів від окупованого Донецька. До Пісків звідти – лише 5. Активні обстріли у місті були до 2017 року. І хоча тепер ситуація більш спокійна, школу й дотепер приводять у належний вигляд.
Були вікна побиті, видавлені були від вибухових хвиль. На третьому поверсі осколки летіли, поверх протікав повністю. Було холодно, ми не утеплювалися,
– зазначила директорка Первомайського НВК Ірина Федорченко.
Нині у школі навчаються 107 школярів. Це майже вдвічі менше, ніж було 7 років тому. Більшість батьків з дітьми виїхали у безпечніше місце, якомога далі від лінії фронту.
"Звичайно, досвід навчання у цих дітей відрізняється від тих, які живуть в інших куточках України. Ми були одними із перших організацій, які надавали допомогу цій школі. Продовжуємо співпрацювати із 2015 року", – сказала пресофіцерка міжнародного комітету Червоного Хреста Каріне Матевосян.
Варто прочитати Втрати на Донбасі: внаслідок обстрілу загинув український воїн, ще троє – поранені
Майданчик є і в Залізному
З допомогою міжнародного гуманітарного руху також проводилися ремонтні роботи у школі №13 у Залізному. Там впав снаряд, а коли розсипався, то пошкодив вікна, меблі та стіни.
Після масштабних обстрілів довелося відновлювати будівлю, аби діти могли повноцінно навчатися. На відміну від Первомайського, там назвати ситуацію стабільно тихою не вийде.
Ми пережили дуже багато горя. Навіть вранці, коли йшла до школи, чула постріли. Було страшно, тривожно. Однак спішать до школи, бо тут не тільки затишно, але і безпечно,
– запевнила вчителька початкових класів Ірина Перкалюк.
У школі декілька років тому з'явився і кабінет психологічної підтримки. Фахівці розповідають дітям про мінну небезпеку і просто спілкуються. Педагоги розповіли, що до вигляду військової техніки та пострілів учні звикли.
"Коли проводять уроки то діти під час того, як рухається техніка, кричать: "Ірино Петрівно, подивіться, он поїхала така машина". Вони вже знають цю техніку", – зауважила Перкалюк.
Спортивний майданчик, як і в Первомайську, також з'явився там нещодавно. Нині це єдине подібне місце у всьому Залізному.