
Знаєте значення слова? / Колаж 24 Каналу. Фото Мagnific.
Почуєте слово "тать" – не поспішайте думати про родинні стосунки. Хоч воно й нагадує звичне "тато", значення має зовсім інше. Ба більше, колись зустріч із таким персонажем могла закінчитися неприємностями.
Хто ж такий тать і звідки взялося це незвичне слово? Кого так називали в давніх текстах, розповідаємо з посиланням на "Словопедію".
Що означає слово "тать"?
У текстах, особливо художніх чи історичних, часом трапляються слова, значення яких не одразу вдається зрозуміти. Деякі з них оманливо нагадують звичні й добре знайомі нам слова, проте мають зовсім інший, а іноді навіть протилежний зміст.
Одне з таких слів – "тать". Воно звучить майже як "тато", але означає зовсім не батька. Хоч воно схоже на лагідне звертання до батька, але з таким чоловіком краще не знайомитися.
- Тать – застаріле українське слово, яким називали злодія, грабіжника, людину, що краде чуже майно. Воно трапляється в давніх текстах, історичній прозі та художній літературі.
Сьогодні це слово майже вийшло з повсякденного вжитку, проте залишилося в літературі й деяких сталих висловах. Наприклад, вислів "як тать уночі" означає з'явитися несподівано, потайки, підступно.
Картина "Злодій краде у злодія". Пітер Лев'є Брюгель / upload.wikimedia.org
Звідки походить "тать"?
Слово має давнє слов'янське коріння. До української воно потрапило через церковнослов'янську мову. Його праслов'янський відповідник *tatь означав "злодій". Етимологи пов'язують його з дієсловом *tajiti – "таїти", тобто приховувати, тримати щось у таємниці. Такий зв'язок цілком зрозумілий: злодій зазвичай намагається приховати свої дії чи сховатися.
Прогнози
У Словнику синонімів української мови Вусика зустрічаємо й інше пояснення: "тать – жорстокий".
А ось зі словом "тато" в "татя" спільного походження немає. "Тато" належить до дитячої, родинної лексики, а "тать" має іншу історію. Схожість виникла через звучання, а не через спорідненість слів.
Зверніть увагу! Українською батька лагідно називають "тато", "татусь", "татко", "татуньо", а не "папа" на російський штиб. Які ще питомі українські звертання до найріднішої людини зберегла наша мова, читайте в матеріалі Освіта 24.
Українська мова вміє дивувати: "татів" – це і форма множини від слова "тато", і форма множини від давнього слова "тать", тобто злодій. Значення допомагає розпізнати контекст.
Як слово "тать" використовували письменники?
Це слово можна зустріти у творах українських авторів. Наприклад:
- Павло Тичина вживає його в поезії, порівнюючи нападника зі злодієм: "Напала ти [фашистська Німеччина] на нас... як та злодюжка. Як тать. Вночі."
- У Миколи Хвильового також є порівняння з татям: персонаж, опинившись у чатиннику, озирається навколо, наче злодій, який боїться бути викритим.
- А в історичному романі Антона Хижняка "Данило Галицький" читаємо: "У очі ж не скажеш, бо тоді тать, коли за руку впійманий".
- Зустрічаємо і наступну цитату зі словом: "З молитвою пергамента торкайтесь, Щоби не вліз лукавий, яко тать, Не довелось похибки підчищать" (Іван Кочерга).
Отже, тать – це злодій, а не чийсь батько. Тепер, зустрівши це слово в історичному романі чи поезії, знатимете, про кого йдеться.
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

