Емоції та юридичні наслідки оприлюднення електронного декларування: коротко про важливе

"Не просто список – економічна автобіографія"

Під час першого в історії електронного декларування українські посадовці оприлюднили свої прибутки, "подарунки", майно та активи за 2015 рік. Водночас, депутат Верховної Ради, заступник голови Комітету ВР з питань запобігання і протидії корупції Віктор Чумак під час круглого столу "Якими будуть наслідки оприлюднення е-декларацій?", організованого Інститутом Горшеніна, зазначив, що за опублікованими електронним деклараціям за 2015 рік притягнути чиновників до відповідальності за незаконне збагачення (стаття 368-2 Кримінального кодексу) буде вкрай складно. Але вже наступні декларації нададуть таку можливість.

Це можна буде робити з 2016 року, 2017 і так далі, коли можна буде побачити різницю в реальному стані й задекларованому,
– підкреслив Чумак.

Він пояснив, що нинішні е-декларації – це зріз майна за 2015 рік. Але система фінансового контролю передбачає обов'язок посадових осіб протягом року вказувати в ній всі великі покупки і великі доходи. Наприклад, "прийшло" 60 тисяч – декларуй. Бо це суттєві зміни в майновому стані – форма, яка є обов’язковою для заповнення.

Між іншим, яскравим прикладом "зміни майнового стану" може слугувати історія з одягом на майже півмільйона гривень від нардепа Ігоря Котвіцького, котрий не так давно оновив свій гардероб на суму понад 600 000 гривень у Відні. Адже, як відомо, в електронні декларації чиновники мають вносити інформацію про зміну майнового стану, якщо витрати перевищують 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року. На переконання Чумака, е-декларація – не просто список. За великим рахунком, це "карта капітана Флінта", своєрідна "економічна автобіографія" людини.

Коли ми бачимо усю цю купу грошей, майна, цінностей тощо – не виникає питання, "що це", а "звідки воно з’являється". Е-декларування буде постійно діючим джерелом інформації, щоб українці розуміли за кого вони голосують,
– зазначив Чумак.

Перше завдання е-декларування, за словами Чумака, – це контроль за конфліктами інтересів власне високопосадовців. Друге – контроль за можливістю незаконного збагачення. Третє – політична складова.

"Я так і знав"

Безсумнівно, оприлюдненні багатства українських високопосадовців не просто здивували та вразили, влучніше сказати – шокували своїми розмірами, оригінальністю та цінністю деяких речей. В принципі, український народ й до впровадження е-декларування здогадувався, що його чиновники далеко не бідні люди, але щоб настільки... Тому ніяк інакше як без обурення, гніву та невдоволення український народ не реагував.

Соціальний психолог Олег Покальчук відзначає: коли ми говоримо про якусь активну реакцію, маємо на увазі 20% населення, яка представляє собою політичну націю. Відтак, серед цієї соціальної групи можемо говорити про тип реакції, яку психологи називають хіндсайт – ментальну реакцію, яка дослівно перекладається "Я так і знав!" Словом, у випадку з е-декларуванням підходить на 100%.

Наступна емоція, яку можна виділити, зазначає Покальчук – це фрустрація, відчуття дратівливості. Третя емоція, а точніше сукупність емоцій – огида. Оскільки сам характер і перелік виявленого майна викликає повну десакралізацію образу багатої людини.

Не треба скидати з розрахунку таку емоцію, як заздрість. Тому що на рівні емпіричної свідомості, очевидно, всі думають, що політики напевно задекларували меншу частину. Принаймні, кожна людина думає: "я б так на їхньому місці так зробила – частину показала, а решту – побачимо",
– пояснив психолог.

Водночас, переконаний Покальчук, тепер, якщо влада зупиниться на півдорозі, це обернеться проти неї. Тому краще було б цього не починати. Наступний крок повинен бути дією, оскільки в суспільства давно був запит на будь-якого типу "репресії", тому покарання нечесних чиновників лише піде на користь владі.

Все просто й елементарно

Натомість журналіст Віталій Портніков вважає, що Україні потрібна повна амністія капталів громадян, тобто легалізація тіньових капіталів. За його словами, ніякої різниці між найбільшим олігархом і звичайним громадянином, який не сплачує податки зі своєї "конвертної" зарплати, з моральної точки зору, немає.

Наступний крок, запевняє він, – повна реформа судової системи і правоохоронних органів. Третій момент – це відновлення балансу парламентсько-президентської республіки, коли керівником держави, каже він, стане коаліція на чолі з прем’єр-міністром.

Четвертий крок – повна легалізація лобізму. П’ятим, за словами Портнікова, має бути створення відкритих партійних списків для того, щоб у керівників політичних сил не було можливості нав’язувати "своїх" кандидатів до парламенту. І останнє – це жорсткі санкції проти всіх тих, хто ухиляється від виконання законодавства, починаючи з виплати податків після вищезгаданої амністії капіталів.

Це настільки все просто й елементарно, що якби я був керівником відповідального уряду, я б за 365 днів зробив би цю країну Румунією чи Польщею, але на це немає суспільного запиту,
– сказав Портніков.

Перший крок проти корупції

На думку директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елли Лібанової, електронне декларування статків чиновників це лише перший, однак важливий крок в боротьбі з корупцією.

Те, що з наступного року, це поширять на всіх державних службовців – я не бачу в цьому нічого поганого. Абсолютно нормальна практика. Якщо вони впораються цього року з аналізом декларацій 1-2 категорії, то далі впораються і з наступними,
– зазначила вона.

І не покладаючись навіть на наших західних партнерів, у громадянського суспільства достатньо важелів тиску – якщо не на владу, то на суспільну думку. Українська влада, коли на неї починають тиснути – дослухається. Адже, наголошує експерт, рефлексія у влади все ж таки є.

Читайте також: Е-декларування: як "бідні" можновладці виявилися багатими мільйонерами