Емоції та юридичні наслідки оприлюднення електронного декларування: коротко про важливе

"Не просто список – економічна автобіографія"

Під час першого в історії електронного декларування українські посадовці оприлюднили свої прибутки, "подарунки", майно та активи за 2015 рік. Водночас, депутат Верховної Ради, заступник голови Комітету ВР з питань запобігання і протидії корупції Віктор Чумак під час круглого столу "Якими будуть наслідки оприлюднення е-декларацій?", організованого Інститутом Горшеніна, зазначив, що за опублікованими електронним деклараціям за 2015 рік притягнути чиновників до відповідальності за незаконне збагачення (стаття 368-2 Кримінального кодексу) буде вкрай складно. Але вже наступні декларації нададуть таку можливість.

Це можна буде робити з 2016 року, 2017 і так далі, коли можна буде побачити різницю в реальному стані й задекларованому– підкреслив Чумак.

Він пояснив, що нинішні е-декларації – це зріз майна за 2015 рік. Але система фінансового контролю передбачає обов'язок посадових осіб протягом року вказувати в ній всі великі покупки і великі доходи. Наприклад, "прийшло" 60 тисяч – декларуй. Бо це суттєві зміни в майновому стані – форма, яка є обов’язковою для заповнення.

Між іншим, яскравим прикладом "зміни майнового стану" може слугувати історія з одягом на майже півмільйона гривень від нардепа Ігоря Котвіцького, котрий не так давно оновив свій гардероб на суму понад 600 000 гривень у Відні. Адже, як відомо, в електронні декларації чиновники мають вносити інформацію про зміну майнового стану, якщо витрати перевищують 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року. На переконання Чумака, е-декларація – не просто список. За великим рахунком, це "карта капітана Флінта", своєрідна "економічна автобіографія" людини.

Коли ми бачимо усю цю купу грошей, майна, цінностей тощо – не виникає питання, "що це", а "звідки воно з’являється". Е-декларування буде постійно діючим джерелом інформації, щоб українці розуміли за кого вони голосують– зазначив Чумак.

Перше завдання е-декларування, за словами Чумака, – це контроль за конфліктами інтересів власне високопосадовців. Друге – контроль за можливістю незаконного збагачення. Третє – політична складова.

"Я так і знав"

Безсумнівно, оприлюдненні багатства українських високопосадовців не просто здивували та вразили, влучніше сказати – шокували своїми розмірами, оригінальністю та цінністю деяких речей. В принципі, український народ й до впровадження е-декларування здогадувався, що його чиновники далеко не бідні люди, але щоб настільки... Тому ніяк інакше як без обурення, гніву та невдоволення український народ не реагував.

Соціальний психолог Олег Покальчук відзначає: коли ми говоримо про якусь активну реакцію, маємо на увазі 20% населення, яка представляє собою політичну націю. Відтак, серед цієї соціальної групи можемо говорити про тип реакції, яку психологи називають хіндсайт – ментальну реакцію, яка дослівно перекладається "Я так і знав!" Словом, у випадку з е-декларуванням підходить на 100%.

Наступна емоція, яку можна виділити, зазначає Покальчук – це фрустрація, відчуття дратівливості. Третя емоція, а точніше сукупність емоцій – огида. Оскільки сам характер і перелік виявленого майна викликає повну десакралізацію образу багатої людини.

Не треба скидати з розрахунку таку емоцію, як заздрість. Тому що на рівні емпіричної свідомості, очевидно, всі думають, що політики напевно задекларували меншу частину. Принаймні, кожна людина думає: "я б так на їхньому місці так зробила – частину показала, а решту – побачимо"– пояснив психолог.

Водночас, переконаний Покальчук, тепер, якщо влада зупиниться на півдорозі, це обернеться проти неї. Тому краще було б цього не починати. Наступний крок повинен бути дією, оскільки в суспільства давно був запит на будь-якого типу "репресії", тому покарання нечесних чиновників лише піде на користь владі.

Все просто й елементарно

Натомість журналіст Віталій Портніков вважає, що Україні потрібна повна амністія капталів громадян, тобто легалізація тіньових капіталів. За його словами, ніякої різниці між найбільшим олігархом і звичайним громадянином, який не сплачує податки зі своєї "конвертної" зарплати, з моральної точки зору, немає.

Наступний крок, запевняє він, – повна реформа судової системи і правоохоронних органів. Третій момент – це відновлення балансу парламентсько-президентської республіки, коли керівником держави, каже він, стане коаліція на чолі з прем’єр-міністром.

Четвертий крок – повна легалізація лобізму. П’ятим, за словами Портнікова, має бути створення відкритих партійних списків для того, щоб у керівників політичних сил не було можливості нав’язувати "своїх" кандидатів до парламенту. І останнє – це жорсткі санкції проти всіх тих, хто ухиляється від виконання законодавства, починаючи з виплати податків після вищезгаданої амністії капіталів.

Це настільки все просто й елементарно, що якби я був керівником відповідального уряду, я б за 365 днів зробив би цю країну Румунією чи Польщею, але на це немає суспільного запиту– сказав Портніков.

Перший крок проти корупції

На думку директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елли Лібанової, електронне декларування статків чиновників це лише перший, однак важливий крок в боротьбі з корупцією.

Те, що з наступного року, це поширять на всіх державних службовців – я не бачу в цьому нічого поганого. Абсолютно нормальна практика. Якщо вони впораються цього року з аналізом декларацій 1-2 категорії, то далі впораються і з наступними– зазначила вона.

І не покладаючись навіть на наших західних партнерів, у громадянського суспільства достатньо важелів тиску – якщо не на владу, то на суспільну думку. Українська влада, коли на неї починають тиснути – дослухається. Адже, наголошує експерт, рефлексія у влади все ж таки є.

Читайте також: Е-декларування: як "бідні" можновладці виявилися багатими мільйонерами