Від початку лютого бойовики обстрілювали позиції ЗСУ на Донбасі щодня. Режим "повної та всеосяжної" тиші зривали й раніше, але такої кількості жертв та поранених не було давно. Так, з літа 2020 року нараховується 12 загиблих, 7 з яких вбили за два неповних місяці 2021 року. У Тристоронній контактній групі вважають, що на агресію українські військові мають відповідати дзеркально.

Також цікаво Війна на Донбасі: скільки військових вже загинуло у 2021 році

Чи означає це повний зрив перемир’я

Перемир’я, яке уклали 22 липня 2020 року, досить часто критикували, адже його постійно зривали бойовики. Втім, українська влада називала це лише провокаціями та зазначала, що жертв стало набагато менше, а ситуація на сході країни все ж спокійніша.

Наразі ж бачимо, що напруження зростає, а обстрілів стає дедалі більше. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що ніякого мирного процесу вже немає, діють снайперські пари, тривають обстріли, йде війна.

Представник Тристоронньої контактної групи Сергій Гармаш зазначив, що політично – нам вигідно зберігати тишу, щоб потім запитувати з Росії за їхні порушення. Втім з боку окупантів – це вже явний акт агресії.

Де-факто, ми повинні визнати, що так – перемир'я вже, можна сказати, немає. Та сторона вже застосовує не просто провокаційний вогонь, а снайперський,
– сказав Гармаш.

Дмитро Сінченко, голова ГО "Асоціація Політичних Наук", каже, що попри неодноразове оголошення перемир'я, його умов окупанти ніколи не дотримувались. Тому ми можемо говорити про тимчасове зниження інтенсивності бойових дій, яке було в останні кілька місяців, але не більше.

Інтенсивність бойових дій час від часу то зростає, то знижується, це залежить від багатьох факторів. Нині інтенсивність знову зростає. На скільки вона зросте і скільки це триватиме передбачити важко. Але перемир'я не зірвано, бо його й не було,
– зазначив Сінченко.

Володимир Фесенко, політолог, керівник Центру політичного аналізу "Пента", пояснив, що йдеться про відносне загострення, тому що це загострення, у порівнянні з відносним перемир’ям, яке було останнім часом. Експерт зазначив, що юридично ніхто від режиму «тиші» не відмовлявся, але насправді він давно порушений.

Ми повільно повертаємося до ситуації, яка була до кінця липня. Наразі, де-факто, можна казати про те, що угода, яка була 22 липня, вже не працює. Відхід від цієї угоди розпочався ще наприкінці минулого року, вже починаючи з вересня були локальні, поодинокі порушення. Перелам відбувся у січні, коли порушень стало набагато більше,
– каже Фесенко.

Максим Джигун, політолог, пояснив, що активізація дій на Донбасі, очевидно, не в останню чергу, пов’язана з санкціями, який ввів президент Володимир Зеленський разом з РНБО проти проросійських каналів. Адже Володимир Путін говорив про те, що застерігає українську владу від тиску на Віктора Медведчука та його оточення, бо в іншому разі вони вдаватимуться до акцій прямої дії.

Той режим, який ми мали до останніх днів, не був ідеальним, але він тішив, що у нас не було таких бойових втрат. Хоча цей режим був більш формальним, ніж фактичним. Адже й обстріли були, і провокації. Зараз ми на межі втрати тих домовленостей, які були й активізації бойових дій на Донбасі,
– коментує ситуацію Джигун.

Також важливо За 3 дні – понад 350 порушень: як бойовики "дотримуються" перемир'я

Чи варто очікувати ескалації конфлікту

Володимир Фесенко зауважив, що зараз Росія, реагуючи на заборону медведчуківських каналів може посилити ескалацію, хоча мова й не йде про те, що будуть повномасштабні бої по всій лінії розмежування, такого вже давно не було.

Локальні загострення можуть бути. Можливе відновлення боїв за нейтральну смугу. На повномасштабну війну росіяни не підуть, бо це потребує додаткових та великих ресурсів, а їм зараз не до цього,
– пояснив Фесенко.

Максим Джигун каже, що цей режим тиші був одним з козирів у рукаві Зеленського, який міг використовувати його для демонстрації своєї відмінності від президента Порошенка, за якого не вдавалося довго утримувати спокій на сході. Але зараз Зеленський цей козир втрачає і віддаляється від такої позиції нейтралітету, з якої він прийшов на посаду. Експерт каже, що 73% голосів він взяв виключно тому, що говорив про все і ні про що. І виборці з різними точками зору вважали його своїм президентом. Але президенту стає зрозуміло, що не вдасться балансувати протягом тривалого часу, тому треба займати якусь позицію.

Все рухається до того, що ми знову перейдемо до перманентного режиму обстрілів, провокацій, відсутності спокою. З одного боку це величезна проблема. Але з іншого боку, для суспільства – це певне полегшення, з точки зору того, що президент все ж має чітко визначений вектор, куди він рухає державу,
– говорить Джигун.

Дмитро Сінченко вважає, що найближчі кілька місяців не варто чекати суттєвих змін в ситуації на Донбасі. Суттєвими змінами слід вважати наступ – ані наші, ані ворожі російські війська наразі не готові до наступу. Можуть збільшуватись або зменшуватись обстріли, можуть проводитись диверсії та теракти, можуть здійснюватися спроби досягнути нового перемир'я, але суттєво нічого не зміниться.

Що відбувається на Донбасі