Фальсифікації на виборах: як обрати гідних людей у владу
Як ви вважаєте, вибори в Україні – чесні? Якщо ваша відповідь – так, то ви в меншості. Бо понад дві третини українців думають інакше. Це дані минулорічного опитування Фонду "Демократичних ініціатив". І скептиків щодо чесності виборчого процесу можна зрозуміти. На кожних виборах ми чуємо про махінації з членами комісій і технічними кандидатами, про нечесну агітацію, про безсоромний підкуп виборців.
А якщо ми не впевнені в чесності виборів – то ми не впевнені і в нашій демократії. Як обрати гідних людей у владу, як гідним потрапити до влади, якщо вибори куплені? Детальніше про це – у програмі "Вибори навиворіт" на 24 каналі.
Зверніть увагу Місцеві вибори 2020: хто є хто у владі
Фальсифікації на виборах в Україні
На жаль, в короткій історії Української Республіки чесність виборів завжди була під питанням. Згадаємо президентські перегони 2004 року, результати яких зрештою були скасовані Верховним судом, який встановив, що були наявні масові фальсифікації на користь Віктора Януковича.
Після Помаранчевої революції масові фальсифікації стали, сподіваємося, власне історією, чи плямою в історії незалежної України. А от різноманітні порушення виборчого законодавства нікуди не зникли. Ба більше, їхня кількість навіть зростає від кампанії до кампанії.
Звичайно, можливо це пов'язано не з тим, що більше порушують, а просто поліція тепер "воленс-ноленс", але реєструє всі заяви. Однак до суду доходить вже значно менше їх у вигляді справ. Ну а вироки залишаються поодинокими винятками.
В Україні до суду надходить небагато справ щодо фальсифікації на виборах / Скриншот з відео
Це означає, що багато злочинів на виборах залишаються безкарними, а отже не працює принцип невідворотності покарання – якщо вислюватись юридичною мовою. До речі, про цей принцип.
Вважається, що вперше його сформулював італійський філософ і юрист Чезаре Беккаріа. Який, хоч і був сам маркізом, але дуже не любив пережитки феодальної системи правосуддя – з її тортурами, вибиваннями зізнань з підозрюваних і смертною карою за будь-який, хоч трохи серйозний злочин.
Головне не жорстокість покарання, а його невідворотність, – так сказав Беккарія.
Чезаре Беккаріа сформулював принцип невідворотності покарання
Покарання за порушення виборчого законодавства
Хоча, якщо брати ситуацію з покараннями за порушення виборчого законодавства, то в Україні немає ні першого, ні другого. Тобто і карають рідко, і сама кара неспівмірно м'яка, навіть ніжна. Чи це "ОК"? Адже порушення виборчих правил – це, по суті, злочин проти самої демократії.
Щоб не бути голослівними, ось статистика. За даними Головного слідчого управління Національної поліції, у 2014 – 2016 роках, а за цей період в Україні пройшли президентські, парламентські і місцеві вибори, було порушено 1013 кримінальних проваджень, які стосувалися порушень виборчого законодавства.
Що ж відбулося з цими справами:
- 75% проваджень були закриті;
- ще 15% справ розслідуються досі;
- лише 92 справи, або 9% від загальної кількості, потрапили до суду.
Але і в суді не обов’язково все завершилося справедливим вироком. Справи стосувалися лише виконавців – максимум на рівні членів виборчих комісій, а не замовників злочинів.
За період 2014 – 2016 років було порушено 1013 кримінальних проваджень щодо фальсифікацій виборів / Скриншот з відео
Приклад з Хмельниччини – там поліція затримала, очевидно, за допомогою незалежних спостерігачів людину, яка роздавала гроші. По 100 гривень за голос на користь одного з кандидатів. Було встановлено, що цей "бізнесмен" встиг роздати 2400 гривень.
На цьому успіхи слідства вичерпалися. Суду не вдалося встановити ні на кого працював перекупник, ні чи були в нього поплічники, ні особи виборців, які продали свої голоси. Сам зловмисник, до речі, теж не сів за ґрати.
Як і у всіх інших випадках, ті особи, хто отримав вироки, відбулися умовними термінами ув'язнення або штрафами від 340 гривень до кількох тисяч.
Справа Ростислава Білика
Показовою є справа Ростислава Білика – одна з небагатьох, яка була детально задокументована і розслідувана. На місцевих виборах 2015 року в Чернівцях спостерігачі "ОПОРИ" помітили, що виборці-студенти масово фотографували бюлетені в кабінках для голосування.
Кілька студентів були затримані і зізналися, що отримували гроші – від 250 до 450 гривень за голос – на користь викладача Чернівецького університету і кандидата до міської ради Чернівців від партії "Рідне місто" Ростислава Білика.
Ростислав Білик / Фото "Молодий буковинець"
Троє студентів визнали, що отримали гроші безпосередньо від кандидата для роздачі виборцям. Ці троє виконавців були засуджені до трьох років позбавлення волі, але з випробувальним терміном.
Ще 12 фігурантів справи звільнили від покарання. Одного виправдано. Стосовно ще трьох підозрюваних слідство триває донині. У січні 2018 року Генеральною прокуратурою України передано до суду матеріали кримінального провадження щодо Ростислава Білик, проте судовий розгляд досі не завершено.
Читайте також Феномен поганої влади: чому Україна стала світовим лідером недовіри до уряду
Засідання постійно переносяться, найчастіше через неявку представників прокуратури або свідків. До того ж, оскільки Ростислава Білика обрали, він продовжує залишатися чинним депутатом міської ради, є членом бюджетно-фінансового комітету міста. І, мабуть, візьме участь в місцевих виборах 2020 року.