Гастрономічна спадщина України: страви, якими варто пишатись
Вітчизняна кухня багата на страви, які стали популярними не тільки на Батьківщині, але й далеко за її межами. І це не дивно, адже слава про українську гостинність та частування поширилась по всьому світу.
Українська кухня славиться своїм унікальним поєднанням смаків та інгредієнтів. А найголовніше – ці страви відображають багатовікову історію та культурні традиції народу. У рамках спецпроєкту "33 моменти гордості" 24 Канал детальніше розповідає, які страви єднають наш народ.
Читайте також Так нас впізнає світ: ремесла, що стали візиткою України
Насправді українцям є чим пишатися! Наш вклад у світову культурну спадщину – безцінний. Від кулінарії до творчості – ми експериментуємо, впроваджуємо інноваційні ідеї та вражаємо досягненнями. Разом з брендом Nemiroff, що зберігає відданість українському корінню, розповідаємо історії, які надихають та підсилюють нашу силу духу.Nemiroff De Luxe. Визнаний у світі, гордий бути українським! That's my spirit!
Національні страви, якими варто пишатися
Українська кухня – це яскрава палітра смаків, вона одночасно проста та витончена. Серед національних страв є ті, якими варто особливо пишатися, адже вони стали символами української гостинності та кулінарної майстерності.
Борщ є беззаперечною гордістю нашої кухні, яку знають в усьому світі. Його історія сягає глибокої давнини, і за цей час він став символом українських кулінарних традицій.
Основним інгредієнтом борщу є буряк, який надає йому характерного червоного кольору. Залежно від вподобання та регіону України у цю страву ще додають капусту, картоплю, моркву, цибулю, часник, а іноді й м'ясо. Борщ зазвичай подають зі сметаною та свіжим кропом.
Український борщ – це як витвір мистецтва / Фото Shutterstock
Вареники – ще одна улюблена страва українців, без якої неможливо уявити недільний обід. Вони можуть мати різні начинки: картоплю, сир, капусту, м'ясо чи навіть фрукти. Вареники часто подають зі сметаною, вершковим маслом або смаженою цибулею.
До слова, їх дуже любив куштувати Великий Кобзар Тарас Шевченко. В листі до Кухаренка від 31 січня 1843 року з Петербурга він писав: "Як будете ви мені розказувать про вареники та проче, то я вас так вилаю, як батька рідного не лаяв. Бо проклятуща ота страва, що ви розказували, неділь зо три снилась".
Вареники українці готують як в будні, так і святкові дні / Фото Shutterstock
Страва, без якої годі уявити свята, – голубці. Це капустяні листки, заповнені сумішшю м'яса та рису, які потім тушкуються в томатному соусі.
Також є пісні голубці, які готують з картоплі. На Закарпатті є власна столиця голубців – селище Великий Бичків. Тамтешні господині вважаються чи не найкращими майстринями цієї страви. Тут проходить гастрономічний фестиваль "Бичківські голубці", на якому гості мають можливість смакувати десятками найрізноманітніших їх варіацій.
Голубці – страва, без якої не обходиться українське свято / Фото Shutterstock
До найпопулярніших страв української кухні, які часто готують на різноманітних заходах та застіллях, варто віднести і банош. Він готується з кукурудзяного борошна та сметани або вершків, що додають йому кремоподібної консистенції. Подають страву з бринзою (солоним сиром), шкварками або грибами.
Банош особливо популярний в західних регіонах України, і є символом місцевої кулінарії.
Банош є символом кулінарії на Заході України / Фото Shutterstock
Ці та інші страви мають велику популярність як в Україні, так і за її межами. Ресторани з українською кухнею можна знайти практично у будь-якому куточку світу. Найвідоміші з них – у Великій Британії. Це "Борщ та сльози" – один із найстаріших англійських ресторанів, який відкрився ще у 1965 році.
На фудкорті величезного торгового центру Hudson Green Market у Нью-Джерсі також можна скуштувати борщ та вареники.
Українські ресторани можна зустріти в ОАЕ, Японії та у будь-якій країні Європи. Примітно, що поїсти смачних страв приходять не лише українські емігранти, а й корінні жителі іноземних міст.
Повернення забутих традицій
Українська кухня багата на старовинні страви, які сьогодні відроджуються та набувають нової популярності. До цього переліку належать шпундра, куліш, шулики та фучки. Кожна з цих страв має свою унікальну історію та традиції приготування.
- Шпундра – традиційна українська страва, згадка про неї є в книзі "Енеїда" Котляревського. Основні інгредієнти – свинина та буряковий квас, які тушкують разом, надаючи страві насичений смак та яскравий колір.
- Куліш – ще одна традиційна страва українських козаків, яка готувалася з проса, сала, картоплі та цибулі. Її часто куштували під час військових походів через його простоту та поживність.
- Фучки – це старовинні гуцульські млинці, які готують із капусти або інших овочів, змішаних із тістом і смажених на олії. Вони популярні у Карпатах і є частиною багатої кулінарної культури цього регіону.
А якщо згадати старовинні десерти, які знову набувають популярності, то варто обов’язково відзначити шулики. Ця страва готується з тіста, меду та маку. Історично шулики готували на великі свята, такі як Спас. Десерт символізував щедрість та добробут.
Відновлення старовинних українських страв дозволяє сучасним українцям та гурманам з усього світу насолодитися багатством і різноманіттям української кулінарної спадщини.
Обрядові страви
Українська кухня багата на традиції, особливо під час свят, коли готують обрядові та автентичні страви. Вони унікальні, адже так святкують лише в Україні!
До прикладу, старовинна традиція готувати 12 страв на Святу вечерю. Вона пов'язана з апостолами Ісуса Христа. Кожна з цих страв символізує різні аспекти життя та віри. Наприклад, кутя – перша і найважливіша страва на столі – символізує єдність та згадку про предків. До неї часто додають мед, однак тут дуже важливо знати міру, адже занадто солодкою кутя не смакує. Саме з цієї кулінарної мудрості пішла приказка "Не передати куті меду".
Також на столі обов’язково повинні бути вареники, голубці, грибна юшка або пісний борщ з вушками, риба, пампухи та інші страви, які готуються без м'яса.
В Україні в особливий спосіб святкують й Великдень. Господарі завше готують м’ясні страви: шпондер (підчеревину), шинку, ковбасу. Діти розмальовують яйця – писанки, а господині печуть обрядовий хліб – паску.
Традиції створення цієї випічки теж особливі. Так, паску готують з неймовірною ретельністю, додаючи найкращі інгредієнти та урізноманітнюючи смак родзинками, цукатами та спеціями. Паска має багато варіацій: від класичної круглої форми до високих і прикрашених глазур'ю. Існує повір'я, що успіх у випіканні паски принесе удачу на весь рік.
На Великдень в Україні готують паску / Фото Shutterstock
Борщ – у списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО
Борщ – старовинна та особлива страва, яка посідає чинне місце в українському серці. Багато українців готує його хоча б один раз на тиждень.
Рецептів борщу є десятки, понад 60, і кожен з них – унікальний. Коли в українських річках водилося чимало риби, до борщу додавали підсмажену або суху рибу. А до того, як на українських столах з'явилися помідори, до національної страви українці додавали ще й копчені сливи.
Ще одним незвичним компонентом до борщу був узвар, який готували з яблук чи груш.
Борщ має багатовікову історію / Фото Pexels
Водночас, якщо взяти письмові пам'ятки кінця XVIII – початку ХІХ століть, можна побачити, що, за стародавніми українськими рецептами, борщ готувався на основі бурякового квасу або квасу-сирівцю. "Русини купляють борщ рідко або ніколи, тому що кожен готує його у себе дома сам, оскільки це їхня повсякденна їжа і питво", – писав німецький торговець Мартин Груневеґ ще у 1584 році.
Є десятки письмових доказів, які доводять, що борщ – важлива складова саме української гастрономічної спадщини. До прикладу, у словнику української мови Бориса Грінченка від 1907 року є десяток слів, похідних від слова "борщ". Серед них – різноманітні назви борщу: борщик, борщичок, борщище, борщисько, борщувати (їсти борщ), борщівниця (торговка борщем) тощо.
Саме тому 1 липня 2022 року на п’ятому позачерговому засіданні комітету Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини борщ визнали українським. Його було внесено до списку термінової охорони ЮНЕСКО.
Гастрономічні рекорди України
Україна відома й своїми кулінарними досягненнями. Ось декілька значних рекордів, які демонструють майстерність українських кухарів та ентузіастів у приготуванні їжі.
- Одним з найгучніших рекордів є створення найбільшого малюнку з пончиків. Його зробили на фестивалі Pampukh у Львові 7 січня 2012 року. Для цієї мозаїки було використано 7 040 пампухів. Картина на площі Ринок у Львові викликала захват далеко за межами України. Після завершення мозаїки всі пончики роздали глядачам, які зібралися на заході.
- У селищі Бородянка Київської області зварили найбільший вареник, вагою у 85 кілограмів. Його готували впродовж кількох годин, а подали на місцевому фестивалі.
- Ще одна знаменна подія – приготування найбільшого бутерброда з сала. Його довжина склала 150 метрів. Для його створення на території Національного музею архітектури та побуту України в селі Пирогів організатори використали 150 кілограмів сала й близько 250 буханок житнього хліба.
Українці неодноразово доводили, що готові активно розвивати свою гастрономічну культуру та продовжувати яскраві багатовікові традиції. Адже нам є чим пишатись. Ароматні та смачні вареники, наваристий борщ, ніжний фруктовий узвар та інші страви – наша кулінарія може вразити навіть гурманів. Тож збережімо традиції приготування цих смаколиків на багато століть!