Все через те, що Кремль і досі запевняє світ - російських військ "там нет". Це стосується не лише України, так було і в конфліктах в Молдові, Грузії, Чечні і навіть у Фінляндії. Деякі конфлікти скінчились формуванням нових невизнаних псевдодержав. Кремль завжди дотримується одного сценарію початку конфлікту.
Читайте також: Чи надихне Путіна приклад Назарбаєва? – Le Figaro
Перший крок – створення проросійської опозиції. Основне завдання перед початком бойових дій – переконати світ, що російські війська участі у конфлікті не беруть. За сприяння спецслужб, створюється маріонеткова опозиція, яка поширює сепаратистські настрої.
Росія почала справжню війну на Донбасі
У Грузії Росія використала такий самий сценарій, як і в Криму, долучивши маргіналів з кримінальним минулим.
Опозиції у нас різні. Є озброєна опозиція, яка хоче повалити законний, народом обраний уряд. За підбурення з центру (тобто з Москви – "24"),
– говорив у 1991 році перший президент Грузії Звіад Гамсахурдія.
Другий крок – назвати чинний уряд фашистським. Росія завжди використовує сильну пропаганду, звинувачуючи, так би мовити, хунту у фашизмі та русофобії.
На українських територіях, які Кремль зараз окупував, вони поширювали міфи про "Правий сектор" та розп'ятого хлопчика.
Своєю інформаційною політикою Росія намагається розколоти Україну
Такий же сценарій вони відпрацювали й у Молдові. Там за підтримки російської армії створили ще одне ніким не визнане утворення – Придністровську республіку.
На цю благодатну землю лягла тінь фашизму. Я вважаю, що колишня велика країна повинна про це знати,
– заявляв у 1991 році командувач 14 російською армією у Молдові Олександр Лебедь.
Після створення кишенькової опозиція, законна влада стає "антинародною".
Третій крок – озброєння бандитів-сепаратистів і створення так званого ополчення. Так було на Донбасі, бойовики і досі приховують, що працювали на замовлення Москви. Чеченські ж "посіпкаки" Кремля виявились більш говіркими.
Було прийняте рішення про виділення мені засобів, зброї. Виділити мені усе, що я сказав. Прибиремо Дудаєва, прибирем усіх від влади, вимагатимемо, змусим їх прибрати,
– запевняв керівник проросійської Тимчасової ради Чеченської республіки Умар Автурханов.
Малочисельні бандформування почали війну: атакували урядові установи, захоплювали відділки поліції й адміністрації. Проте сили в них явно не вистачала, тому їм на підтримку зайшли так звані "відпускники" – російські військові підрозділи, з технікою. У листопаді 1994 року відбулася перша спроба танкового штурму Грозного й танкісти потрапили в полон.
У 2014 році на Донеччині знайшли Псковських десантників. Володимир Путін заявив, що вони "просто заблукали".
Проросійські найманці, які "заблукали"
Проте у 1994 році, напередодні, страшної війни у Чечні міністр оборони Росії теж казав, що це не його люди. А вже за місяць розпочався штурм Грозного – катастрофа для армії Росії.
Повномасштабної війни між Україною і Росією, на щастя, поки немає. Бо як показує досвід Грузії, потрібен тільки привід. У 2008 році, після провокації, Росія ввела туди свої війська.
Проте технологія гібридної війни набагато давніша. У 1939 році була фінсько-радянська війна. Тоді теж створили маріонеткову, підконтрольну "Фінську Демократичну Республіку". Поширити її вплив на усю Фінляндію не вийшло. А СРСР за ту війну виключили з Ліги Націй, міжнародної організації, яка була попередником ООН.
Читайте також: Путін втратив зв'язок з реальністю
Поки що можливість виключення агресора з Ради Безпеки ООН не розглядається. Разом з тим, Путін, як і Сталін, погрожує усьому світу глобальною війною. Тож перспективи, за аналогією, виглядають не дуже радісно. І сподіватися залишається тільки на те, що Росія все ж повторить долю СРСР – розвалиться на частини.