Громадські активісти просять нардепів не голосувати за новий Цивільний кодекс

Проти ухвалення цього документа у заяві виступили десятки організацій, зокрема "Дзеркало тижня", громадська організація "Інститут масової інформації", "Детектор медіа", громадська ініціатива "Голка", Центр прав людини ZMINA, "Екологія – Право – Людина", "Українська природоохоронна група", WWF-Україна, "Терен" та інші організації.

Один із ключових аргументів підписантів – ризик втрати правової наступності. Чинний Цивільний кодекс застосовується понад 22 роки, і за цей час суди напрацювали практику, на яку спираються громадяни, бізнес і держава.

Повна заміна кодексу нівелює застосування частини усталених правових висновків і може створити правову невизначеність, вважають активісти.

Автори заяви застерігають, що проєкт у разі прийняття створює ризики також для захисту державної, комунальної та приватної власності, свободи слова, права на приватність, а також прав жінок, дітей і ЛГБТІК+ людей.

Водночас підписанти підтримують модернізацію цивільного законодавства та його наближення до європейських стандартів шляхом внесення змін до чинного Цивільного кодексу. Вони наголошують, що такі зміни потребують належного суспільного обговорення й оцінки можливих наслідків.

Ми ризикуємо не просто змінити правила, а знецінити десятиліття роботи судів. За понад 22 роки Верховний Суд напрацював цінну практику, яка допомагає державі й громадам повертати незаконно відчужене майно. Але найбільші ризики новий Цивільний кодекс може створити для публічної власності – зокрема об'єктів, обмежених в обігу, майна, необхідного для виконання державою її основних функцій і забезпечення обороноздатності, об’єктів права власності Українського народу та землі, виведеної з цивільного обігу… Цивільний кодекс не ідеальний, але його можна вдосконалювати точковими змінами, а не замінювати цілком новим документом, – голова громадської ініціативи "Голка" Ірина Федорів пояснює, чому ухвалення нового закону може стати катастрофою.

Документ також створює ризики не лише для захисту власності, а й для прав людини та свободи слова. Це і "право на забуття", що призведе до вимог видалення архівних матеріалів. І обмеження публікації суспільно важливого листування юридичних осіб. І надмірно широке "право на відповідь", навіть коли оприлюднена інформація є достовірною тощо. Медійники вже наголошували на тому, що в такій редакції Цивільний кодекс суттєво обмежить право суспільства знати та, відповідно, контролювати діяльність влади, публічних осіб. Натомість надасть більше можливостей для зловживань владою. Це неприйнятно для країни, яка такою ціною відстоює демократію, – наголошує шеф-редакторка групи видань "Детектор медіа".

Для громадян обнулення судової практики може означати триваліші судові процеси, додаткові витрати та менш передбачувані рішення судової системи. Для бізнесу – зростання правової невизначеності, а для держави – додаткове навантаження на судову систему.

Громадські організації та медіа, які підтримують викладену позицію, можуть приєднатися до заяви, заповнивши форму.

Нагадаємо, після прийняття Цивільного кодексу в першому читанні навесні 2026-го в Україні розпочалися вуличні протести. За кілька годин громадяни зібрали понад 29 000 підписів під петицією до Володимира Зеленського з вимогою ветувати проєкт у разі його подальшого ухвалення.

Документ на понад 800 сторінок, одним із головних ініціаторів якого став спікер парламенту Руслан Стефанчук, зазнав жорсткої критики з боку медіаспільноти, правозахисників та громадських організацій через низку скандальних норм.

Народні депутати до законодавчої ініціативи подали понад 15 000 правок – це антирекорд за всю історію роботи цього скликання парламенту.