Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Гуманізація допитів: чому потрібно перестати калічити дітей

      839
      Необхідно гуманізувати допити дітей
      Необхідно гуманізувати допити дітей

      Допит неповнолітніх – тема чутлива і болюча. Попри світові практики та міжнародні зобов'язання, представники системи правосуддя в Україні продовжують травмувати дітей у контакті із законом.

      Так, наприклад, сталося з 11-річним Сашком (для захисту приватності дитини тут і надалі ім'я змінено – Прим. авт.) з Києва. Він бачив, як батько ледь не до смерті забив маму, та й сам неодноразово ставав жертвою насилля з боку родича. За фактом побиття жінки відкрили кримінальне провадження по статті 122 КК України – "умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження".

      Сашко проходив у справі, в тому числі, як свідок. Школяра допитували багато разів – слідчий, прокурор, адвокат. Справа досі розглядається в суді. Ймовірно, будуть нові допити. І нові виклики для дитячої психіки, адже хлопчикові ще не один раз доведеться згадувати і розповідати, як саме їх з мамою бив батько, і чи були прямі погрози життю.

      Це лише одна із багатьох історій… які трапляються щодня.

      Фундація DEJURE зібрала коментарі експертів, які працюють з дітьми у контакті із законом, про те, чому важливо змінити підхід до допиту неповнолітніх.

      Тамара Бугаєць,
      магістерка міжнародного права LL.M, адвокатка Адвокатського бюро "Тамари Бугаєць":

      - Для нас звичним є використання терміну "допит", оскільки цей термін вживається у Кримінальному процесуальному кодексі України. Разом з тим, міжнародні стандарти використовують термін "опитування", маючи на увазі як власне допит, як процесуальну дію, так і будь-які інші варіанти опитування дитини уповноваженими на це особами. Проте насправді не термін має вирішальну роль, а підхід до цього. Сама організація чи то допиту, чи то опитування має відбуватись з урахуванням вікових та психологічних особливостей дитини відповідного віку, а сам процес, незалежно від терміну, що використовується, має бути дружніми до дитини.

      Одним із ключових міжнародних документів, що визначає особливості опитування, а так само і допиту є – Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства або "Лансеротська конвенція". Вона була ратифікована Україною ще у 2012 році, а тому є частиною нашого законодавства.

      Я впевнена що її положення в частині опитування та допиту дитини мають бути враховані незалежно від процесуального статусу дитини, оскільки такий підхід відповідає забезпеченню якнайкращого інтересу дитини.

      Відповідно до ст. 35 даної Конвенції, опитування дитини, а так само і її допит має відбуватись із врахуванням наступного:

      1) опитування чи допит має здійснюватись без обґрунтованої затримки;
      2) опитування чи допит має відбуватись у спеціально обладнаному та прилаштованому для цих цілей приміщенні;
      3) особа, яка проводить опитування чи допит дитини має пройти відповідну підготовку;
      4) проведення усіх опитувань чи допитів дитини має бути здійснено однією і тією ж особою;
      5) має бути якомога менша кількість опитувань чи допитів дитини;
      6) під час опитування чи допиту дитини її має супроводжувати дорослий, якому дитина довіряє;
      7) має бути забезпечена відеофіксація опитувань чи допитів дитини та прийняття відеосвідчень дитини як доказ у справі.

      Дотримання вищезазначених особливостей мінімізує у дитини незалежно від її процесуального статусу почуття небезпеки та надасть можливість сконцентруватись на свідченнях, які вона дає, зменшить рівень повторної травматизації, а так само рівень напруги.

      Наталя Крестовська,
      ювеналіст, професорка, докторка юридичних наук:

      - Необхідність гуманізації опитування дітей у контакті з законом зумовлена кількома факторами.

      По-перше, кримінальне правосуддя має нарешті перестати травмувати дітей, які стали жертвами або свідками насильства. Наразі дитину, яка й так травмована насильством щодо неї, допитують протягом кримінального провадження кілька разів, і це спричиняє її вторинну віктимізацію.

      По-друге, Україна має відповідні міжнародні зобов’язання у сфері захисту прав дитини. Зокрема, це Лансаротська конвенція (Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства), стаття 35 якої містить вимоги щодо опитування дитини, яка є жертвою насильства. Це й спеціальна підготовка особи, яка проводить таке опитування, й якомога менша кількість таких опитувань, і спеціально обладнане приміщення для опитування. Далеко не всі положення Конвенції імплементовано, хоча з моменту її ратифікації пройшло сім років.

      По-третє, коректні з позицій захисту прав дітей опитування дитини у контакті з законом, упевнена, сприятимуть і якості розслідування злочинів, вчинених проти дітей, оскільки від дитини, яка опитується у комфортній обстановці спеціально підготовленою особою можна буде отримати повну та адекватну інформацію про те, що сталося з нею. Рівень доказування у цій категорії справ тим самим зростатиме.

      Як перший крок до удосконалення опитування дітей у контакті з законом можна запропонувати внесення деяких змін до КПК, зокрема, передбачити проведення допиту неповнолітніх потерпілих слідчим суддею. Отримана таким чином інформація може використовуватись і на стадії досудового розслідування, і на стадії судового розгляду.

      Наталя Мілорадова,
      професорка Кафедри педагогіки та психології Харківського національного університету внутрішніх справ, кандидатка психологічних наук, доцент:

      - Насильство та жорстоке поводження з дітьми стає дедалі більш поширеним явищем у світі та Україні. Діти найчастіше зазнають жорстокості з боку ровесників, але багато дітей стикаються з цим у власній родині. Забезпечення та захист прав та інтересів дитини залежатиме від побудови ефективної та безпечної взаємодії з нею, наслідком чого є інформація, необхідна для розслідування злочину. Зміст, форма, якість, а тим самим і достовірність свідчень малолітніх та неповнолітніх буде залежать від психологічних можливостей і особливостей розвитку дитини та комунікативних знань та вмінь особи, що проводить опитування.

      Отже, питання повинне бути не в тому, може чи ні дитина надати реальну інформацію стосовно події, а в тому, що потрібно для того, щоб побудувати таку взаємодію з нею, щоб отримати інформацію і водночас не допустити вторинного травмування дитини. Тому оволодіння комунікативними знаннями, навичками та вміннями є необхідною умовою побудови якісної та безпечної комунікації з дитиною.

      Водночас доцільно докладати зусиль, щоб діти брали участь в опитуванні, якщо це можливо, лише один раз у відповідний час у зручних умовах і з використанням відповідних технік. Такий підхід гарантує безпеку дитині та сприяє отриманню цінного доказового матеріалу у справі.

      Організація роботи повинна здійснюватися на основі індивідуального підходу до кожної дитини з урахуванням її вікових та психологічних особливостей. Основою є розуміння психологічних особливостей спілкування з неповнолітніми в залежності від ситуації взаємодії та з урахуванням віку. Основою ефективної взаємодії з дитиною є дотримання певних правил пов’язаних з наявністю:

      - "Безпечного дорослого", що володіє знаннями стосовно психологічних, фізіологічних та вікових особливостей розвитку дитини; особливостей комунікації з дитиною з урахуванням віку; комунікативними навичками, вміннями необхідними для ефективного спілкування з дитиною;
      - "Безпечного середовища" або так званої зеленої кімнати, що представляє собою організовану систему заходів, метою яких є забезпечення законності, гуманності та ефективності кожного рішення щодо дитини, яка потрапила у конфлікт із законом чи перебуває у контакті із законом.

      Віктор Фомін,
      суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області:

      - В нашому суді ми давно намагаємось змінювати підходи в роботі з неповнолітніми. Так, у 2011-2013 роках у рамках проекту "Реформування системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні" ми серед іншого спробували дещо нетрадиційний підхід до допиту неповнолітніх. Ми збирались разом із іншими фахівцями (слідчими, прокурорами) та разом у дружній атмосфері спілкувались з дітьми, які були підозрюваними у вчиненні злочинів. Зазвичай таких неповнолітніх допитують суворо, допит нагадує прессинг. Дитина відчуває, що потрапила в небезпечну ситуацію та починає зажиматись як їжачок. Коли допит відбувався у такій дружній формі, як спілкування, – результати зовсім інші. Неповнолітні стають більш відкритими та відвертими, починають розповідати про свої проблеми, чому вони вийшли на вулицю, опинились в певній компанії, розповідати про проблеми в сім’ї.

      Сьогодні у Мелітопольському суді немає окремого приміщення для допиту неповнолітніх. Але ми б хотіли мати так звану "зелену кімнату". Судове засідання за участі неповнолітнього має відбуватись за овальним столом, без решіток, та навіть з окремим входом. Та найскладніше – це не обладнання приміщення, а психологія судді. Щоб зробити процес допиту неповнолітніх більш дружнім та зрозумілим для дітей, суддям потрібно пояснювати що вони мають змінювати своє ставлення, переконати їх що можна робити більше для неповнолітніх, а не тільки те що написано в законі.
      ____________________


      Спосіб, у який сьогодні відбуваються допити неповнолітніх, шкодить не тільки дітям, а й слідству. Проте ми у Фундації DEJURE певні, що це можна виправити.

      Щоб змінити підхід до опитування дітей у контакті із законом, нам потрібно розуміти перепони, з якими стикаються фахівці. Якщо ви суддя, прокурор, слідчий чи адвокат, розкажіть нам про власний досвід та проблемні питання роботи та координації. Пропонуємо вам пройти тематичне опитування та розповсюдити його серед колег.

      Зібрана інформація допоможе розробити навчальну програму для працівників системи правосуддя з роботи з неповнолітніми свідками та жертвами насильства.

      Опитування проводиться в рамках проекту "Дружня до дитини система правосуддя: гуманізація судових процесів та нетравматичні методи опитувань" і реалізується за підтримки проекту "Доступна та якісна правова допомога в Україні", який впроваджується Канадським бюро міжнародної освіти у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги та фінансується Урядом Канади.

      Більше інформації про проект читайте тут.

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук