Цей безпрецедентний задум передбачав об'єднання британських, американських та навіть переозброєних німецьких дивізій для силового витіснення Червоної армії з території суверенної Польщі. Проте грандіозна битва, яка могла б назавжди змінити геополітичну карту світу, так і залишилася лише на пожовклих сторінках нині розсекречених британських архівів. 24 Канал розповість про це трохи докладніше.
Чому Лондон вирішив атакувати вчорашнього союзника одразу після падіння Берліна?
Травень 1945 року приніс людству довгоочікуваний мир, чи бодай ілюзію миру, але для Вінстона Черчилля ейфорія перемоги над нацистською Німеччиною мала відверто гіркий присмак. Британський лідер, маючи гострий стратегічний розум, чітко бачив, що радянський військовий коток, розчавивши Вермахт, не збирається зупинятися – і міцно вгризається у плоть Східної Європи.
Головним каменем спотикання стала Польща – країна, заради захисту якої Велика Британія, власне, і вступила у Другу світову війну у вересні 1939 року. Усі бачили, що Сталін цинічно порушує домовленості, досягнуті на Ялтинській конференції у лютому 1945 року, насаджуючи у Варшаві маріонетковий комуністичний уряд та повністю ігноруючи легітимну польську владу у вигнанні.
І наче щось із цим треба було робити – але що ж? Саме цей геополітичний відчай змусив британського прем'єр-міністра піти на безпрецедентний крок – він доручив Об'єднаному штабу планування (Joint Planning Staff) розробити сценарій силового витіснення Червоної армії. Згідно з розсекреченими документами Національного архіву Великої Британії (фонд CAB 120/691), визначена була навіть дата – 1 липня 1945 року.
План операції "Немислиме" вражав зухвалістю – він передбачав раптовий удар по військах СРСР силами 47 британських та американських дивізій за підтримки польських збройних формувань. Несподіваним елементом стратегії був намір переозброїти від 10 до 12 дивізій полонених солдатів Вермахту та Ваффен-СС та кинути їх знову у бій проти вчорашнього ворога.
Черчилль щиро вважав, що лише мова грубої бронетанкової сили здатна змусити Москву відступити за лінію Одер-Нейсе, що гарантувало б Європі справжню, а не ілюзорну демократичну свободу. Та попри палке бажання Британії зупинити радянську експансію, сувора математика війни безжально перекреслила всі плани.
Найцікавіше про таємний план Черчилля напасти на Радянський Союз у 1945: дивіться відео WorldHistoryVideos
Які фатальні прорахунки змусили генералів забути про план операції "Немислиме"?
Коли 22 травня 1945 року британські військові стратеги поклали на стіл прем'єра детальний аналіз операції, висновки прозвучали як смертний вирок для всієї кампанії – швидкий та обмежений конфлікт є абсолютно неможливим. Головною перепоною стала колосальна чисельна перевага Червоної армії в Європі, яка на той момент мала близько 170 дивізій проти трохи більше ніж 40 дивізій західних союзників.
Радянські танкові клини, загартовані у жорстоких боях на Східному фронті, мали перевагу у бронетехніці 2 до 1, що робило будь-який сухопутний наступ союзників актом самогубства. Крім того, британський фельдмаршал Алан Брук, начальник генштабу, відверто попередив Черчилля – якщо бліцкриг провалиться, війна перетвориться на тотальну і затяжну, до якої економічно та демографічно виснажена Британія просто не готова.
Не менш вагомим фактором стала категорична позиція США. Новий президент Гаррі Трумен, хоч і ставився до радянського диктатора Йосипа Сталіна з підозрою, був абсолютно проти нової війни у Європі. Вашингтон тримав фокус на Тихоокеанському театрі бойових дій, де американська армія готувалася до кривавого вторгнення на Японські острови, і для цього їм критично потрібна була допомога СРСР.
Тут варто пам'ятати, що станом на травень 1945 року США ще не мали готової атомної бомби (перше успішне випробування "Трініті" відбудеться лише у середині липня), тому американці покладалися на обіцянку Сталіна вступити у війну проти Японії. Відтак 8 червня план "Немислиме" фактично відхилило вище військове командування Британії як "ризикований і нездійсненний".
Замість превентивного удару, Захід обрав стратегію довготривалого стримування, а світ повільно, але невідворотно занурився у довгу і холодну епоху ядерного протистояння. А операція "Немислиме", що могла б переписати історію ХХ століття, залишилася лише яскравим свідченням того, наскільки крихкою була межа між світовим миром та глобальним знищенням у ті напружені травневі дні.