Ще не у всіх українців вийшло позбутися комплексу меншовартості. Досі чимало з нас розмовляють мовою сусідньої країни. Натомість ті, які народилися за тисячі кілометрів від нашої держави, опинившись в Україні, полюбили й вивчили нашу мову. У День української писемності та мови розповімо історії трьох україномовних іноземців які мешкають Києві, Харкові та Львові.
Американець Девід Пластер
Друзі називають його "унікальним американо-українцем". Девід приїхав в Україну зі США майже 8 років тому. Відтоді живе у Києві. Тут колишнього військового медика знають як волонтера та еко-активіста.
популярні відео
Читайте також: Її намагалися вбити, але вона вистояла: Зеленський привітав з Днем української мови
Він очолює громадську організацію, допомагає нашим військовим, очищує вулиці від реклами наркотиків та безкоштовно навчає англійської. А ще вивчає нашу мову. Звідки у нього тяга до усього українського – не знає і сам. Імовірно, від бабці, яка була з Івано-Франківщини. Для вшанування пам'яті українських захисників він запропонував американську військову традицію. На столі у Veterano Pizza розставлені прибори, тарілка з лимоном та перевернута до гори склянка. Усі предмети на цьому столі не випадкові, каже Девід. Це – символи.
Австрієць Фабіо Санд
Фабіо Санд народився у Мюнхені, навчався у Відні і вже рік живе у Харкові. Там навчає українців німецької, а сам натомість вивчає українську. Зізнається: його надихнула Революція Гідності.
Тоді я подумав: чому не вивчати українську мову – це було трохи політичне рішення
Каже, вивчати українську у Харкові – не проста задача, бо тут майже всі розмовляють російською. Але він не здається. Зізнається: окрім мови, полюбив наші страви і пісні.
Француз П'єр-Ів Тесьє
З парасолькою львівською бруківкою поспішає у справах француз П'єр-Ів Тесьє. Інженер за освітою він вже 10 років працює у місті Лева.
Там він займався проєктами з ремонту трамвайних колій. Нині ж допомагає запроваджувати електронні квитки та модернізувати тролейбусне депо. Каже, полюбив українську, хоч вона йому і не легко дається
Відмінки дуже тяжко вчити спочатку. Я ще не дуже швидко читаю довгі книжки, але вільно розмовляю українською кожен день на роботі
Усіх героїв нашого сюжету об'єднує любов до України. Щодня вони працюють над тим, щоб вона ставала кращою. І неймовірно пишаються тим, що вивчили нашу мову. Проте засмучуються, що багато українців нею не володіють, зокрема і представники влади. Натомість спілкуються мовою агресора.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter