Захоплені міста та показові страти: "Ісламська держава" відроджується в Мозамбіку
У 2017 році джихадисти Мозамбіку перейшли від поодиноких засідок до спланованих збройних нападів та терору. Відтоді ані регулярна армія цієї африканської країни, ані російські "вагнерівці" та воєнні компанії з інших країн не можуть подолати загрозу. Нещодавно бойовики захопили великий торговий хаб – портове місто Пальма.
Чому саме Африка
Головний двигун африканського джихадизму – це доведені до крайнощів молоді люди, які радикалізуються та піддаються впливу терористичної пропаганди.
Читайте також Африка може навчити Україну
Навіть ідеологи "Ісламської держави" відчувають, що найлегше ідеї ісламізму приживаються в країнах з бідним, пригніченим, безробітним населенням, яке більше схильне до терористичної боротьби. В Африці є багато регіонів, що відповідають таким параметрам.
Мозамбік опинився в заручниках у терористів / Скриншот Google Maps
Не менш важливий фактор – це слабка центральна влада, яка не здатна чинити достатній опір терористам. В Африці є країни, що пережили громадянські війни або живуть в умовах відкритого внутрішнього збройного протистояння. Корупція, погане врядування та безпросвітні фінансові борги роблять кризи хронічними.
В Африці є контактна зона мусульманської та християнської цивілізацій. Це великі, але структурно слабкі країни Сахелю – смуга простору, що тягнеться від Сенегалу до Еритреї. Монархії Перської затоки і інші мусульманські держави вкладають великі ресурси для популяризації ісламу різних мазгабів і течій серед місцевого населення. З-поміж проповідників знаходяться люди, які поширюють саме радикальні варіанти ісламу,
– сказав у коментарі 24 каналу співзасновник Центру дослідження Африки Олександр Мішин.
За його словами, фундаменталістські ідеї поступово закріплюються в середині суспільств зазначених африканських країн, бо супроводжуються наданням певних матеріальних благ.
ДР Конго, Кенія, Танзанія, тобто країни Тропічної Африки, також на радарах популяризаторів джихаду.
В Мозамбіку взагалі "вдало" наклались усі фактори – складнощі постконфліктного відновлення, етнічна різноманітність, кричуща бідність, велика кількість молоді та уряд, що не спроможний чинити самостійний опір тероризму.
До теми Третій світ чи Силіконова саванна: як змінюється життя в Африці й чому деякі цього не помічають
"Проблемою також є діяльність іноземних великих корпорацій. У Мозамбіку знайшли великі промислові поклади газу, і зараз компанії замість розбудови газопроводів та інфраструктури готуються просто вивозити ресурси LNG-танкерами. Хоча Total будує великий LNG-проєкт на Півночі Мозамбіку, але він буде введений у дію в 2024 році, і мало поліпшить життя місцевого населення. По суті доля населення, яке мешкає в узбережних провінціях не є предметом цікавості учасників газових ініціатив", – зазначив Мішин.
Експерт нагадав, що "люди мали великі надії, що газовидобуток стане для них Ельдорадо. Але натомість виходить класичний приклад ресурсного прокляття – газу багато, а населення лишається бідним. Так само втілюється в життя відома формула: чим більше в країні хаосу – тим легше її грабувати".
Мозамбік – герой популярної передачі українського ТБ:
У статті дослідника тероризму Олександра Коренькова вказано на важливий аспект: коли у водоймах Мозамбіку почали розбудовувати газовидобувну інфраструктуру, в прибережних районах людей почали позбавляти традиційного заробітку – забороняти ловити рибу, переселяти та позбавляти земель. Тобто, вхід іноземних нафтогазових компаній замість багатства ще більше поглибив кризу та сприяв радикалізації населення.
Як терористи захопили ціле місто
Провінція Кабу-Делгаду на півночі Мозамбіку давно є об'єктом нападів для місцевих терористів, пов'язаних з "Ісламською державою". Бої там тривають вже декілька років, і влада з відривом програє партизанським угрупованням. За роки конфлікту загинуло не менше 2700 людей, а понад 670 тисяч місцевих жителів перетворились на біженців.
Напад терористів спричинив гуманітарну катастрофу:
Міжнародна організація "Лікарі без кордонів" повідомила, що багато людей вимушені тікати джунглями. Деякі біженці знаходили розчленовані тіла знайомих та родичів з сусідніх сіл. Зустрічались і люди, які вмирали від спраги та голоду. Лікарі все більше фіксують випадків малярії та Covid-19.
Сама провінція є дуже сприятливим місцем для терору. В містах проживає бідне молоде безробітне населення (середній вік громадян Мозамбіку – 17 років). Жителі переважно сповідують іслам, а через міста проходять траси міжнародного значення й там розташовані важливі порти.
До теми Джихадисти розширюють присутність в Україні, – дослідник тероризму
Рік тому терористи кілька разів захоплювали портове місто Мосімбоа-да-Прая після чого його покидали. Армія та поліція не здатні були зупинити джихадистів. Навіть після повернення міста під контроль центральної влади остаточно знищити бойовиків у джунглях було неможливим.
Мозамбік – наші дні, обережно, ВІДЕО 18+:
Коли стало зрозуміло, що збройні сили не можуть ефективно боротися з терористами, Мозамбік запросив російських найманців з ПВК "Вагнера". Втім, після бойових втрат вони покинули країну. Згодом стало відомо про переговори влади з Північноафриканською приватною воєнною компанією Dyck Advisory Group.
Однак бойовики навіть не думають відступати. 24 березня 2021 року вони увірвались до стратегічно важливого міста Пальма та швидко встановили там свій контроль.
Що сталося?
- Терористи вбивали десятки мирних жителів з метою залякати та не допустити спротив. Вони захоплювали казарми та адміністративні споруди. Під удар також потрапили іноземці, які працювали в місті у газовидобувній галузі.
- 180 іноземців намагались евакуювати, однак колону обстріляли і загинуло кілька людей. Всього евакуювали з району близько 2 тисяч іноземних робітників.
- Близько 40 тисяч жителів Пальми втікали до сусідніх населених пунктів.
5 квітня військові Мозамбіку заявили про відхід терористів з міста. Вони встигли награбувати гроші, зброю та цінності, а отже наступного удару можна чекати вже незабаром. Підігріває ситуацію медійність, адже після заяв про звільнення міста терористи мають спокусу повернутись та знову взяти Пальму під свій контроль, дискредитувавши владу.
Чому місто Пальма є стратегічно важливим
Мозамбік – перспективна країна для інвестицій в енергетику. 10 років тому геологам стало відомо про величезні запаси скрапленого газу у водоймах країни, які вимірюють трильйонами кубометрів. На це одразу звернули увагу провідні нафтогазові компанії світу ExxonMobile, Total, Mitsui, Oil India, які почали вкладатись у газовидобувні проєкти.
До теми Таємниці "Ісламської Держави": як працює імперія терору
Влада Мозамбіку дуже тримається за ці проєкти, адже вони могли стати джерелом інвестицій для бідної країни.
Великі гроші породили дуже великі політичні надії на галузь, чим успішно користуються терористи для послаблення центральної влади. Напад бойовиків відбувся після поновлення робіт в газовидобувному комплексі Афунджі компанії Total за 23 мільярди доларів, який розташований всього в десяти кілометрах від Пальми.
Дискредитує владу в цій ситуації той факт, що французькій компанії гарантували особливі заходи безпеки, які одразу ж виявились неефективними.
Через кризу в провінції Кабу-Делгаду компанія Total припинила експлуатацію проєкту та евакуювала своїх співробітників. Керівництво зазначило, що тепер покладає надії на збройні сили Мозамбіку.
Наявність проєктів такого масштабу означає, що в місті проживають тисячі іноземних спеціалістів, які обслуговуватимуть ці комплекси. Іноземні громадяни є бажаною ціллю терористів, адже це можливість робити показові страти, сіяти страх поміж європейців та дискредитувати центральну владу.
Влада країни ж зацікавлена всіма можливими способами гарантувати безпеку іноземним спеціалістам, щоб нафтогазові гіганти вкладали в країну свої гроші та відправляли у відрядження кращих експертів у своїй справі.
До теми Чому ІДІЛ продовжує існування: терористи будують медіаімперію
Дестабілізація у районі Пальми в перспективі може призвести до відтоку капіталу та до послаблення економіки всієї країни, де державний борг вже перевищує ВВП.
Послаблення центральної влади в Мозамбіку автоматично призведе до ще більшого посилення джихадистів у Північних районах, і масштаби загрози можуть збільшитися в рази.
Як дві сотні бойовиків ефективно чинять опір регулярній армії
"Навіть сучасним арміям дуже складно діяти проти джихадистів у міських умовах", – сказав 24 каналу дослідник тероризму Олександр Кореньков.
З одного боку Мозамбік має погано мотивованих через маленьку зарплату та корупцію військових, які не знають як боротися з джихадистами. А з іншого боку є 200 мотивованих бійців, які за ідею готові себе підривати. І ці бойовики ховаються в місті серед мирного населення, де потрібно їх не лише знайти, а й ліквідувати так, щоб не завдати шкоди місцевим жителям,
– зазначив експерт.
Тобто, коли ми говоримо про захоплення бойовиками міста, це не означає, що вони сидять в окопах та на блокпостах й тримають позиції. Терористи пересуваються містом групами та ховаються за спинами місцевих.
Також захоплення міста не означає, що "ІД" змінює всю вертикаль влади та тепер веде там свою політику. Мова йде суто про силовий контроль над населеним пунктом та його інфраструктурою. Навіть місцева влада могла залишитись від центру, просто тепер вона фактично в заручниках.
Історія знає щонайменше два приклади великих протистоянь у містах проти терористів "Ісламської держави". Це – звільнення іракського міста Мосул та філіппінського Мараві. В обох випадках викорінення терористів супроводжувалось знищенням цілих районів та смертями мирного населення. Влада Мозамбіку не поспішає знищувати інфраструктуру та сподівається боротися з терористами у містах без повномасштабних бойових дій.
Актуально Хто і чому наймає росіян воювати в Лівії: деталі скандального розслідування Пентагону
Навіть після відступу терористи можуть в будь-який момент повернутись з уже награбованою зброєю та закріпитися там надовго, якщо їм це буде вигідно.
Але проблема війни у місті – це лише півбіди. Зі слів Коренькова, регулярна армія Мозамбіку, окрім корупції та нестачі фінансування, досі відчуває наслідки довгої громадянської війни, яка офіційно закінчилась лише у 1992 році.
Армія Мозамбіку поділена на фракції не лише за етнічним походженням, а й політично. Ці клани мають велику кількість суперечностей та досвід у боротьбі один з одним. В такій ситуації розбудувати сильну армію дуже важко. Більш того, у бідній країні армія – це завжди джерело для корупційних доходів. Як наслідок – збройні сили не можуть забезпечити гідну заробітну плату військовим, вони втрачають мотивацію і не хочуть воювати,
– Олександр Кореньков про бойову готовність ЗС Мозамбіку.
Як довго триватиме криза
"Криза триватиме доти, доки не будуть викорінені її причини. А це – бездіяльність уряду, підривні зовнішні впливи та шалена бідність населення. Коли людей доводять до краю, вони терористів сприймають як альтернативу та навіть підтримують їх. В західних ЗМІ це позиціонують як безумовне зло, однак далеко не всі місцеві жителі поділяють цей в цілому справедливий погляд на тероризм. Для когось участь в лавах бойовиків, на превеликий жаль, – чи не єдиний доступний шанс отримати більш високий статус в суспільстві", – сказав у коментарі 24 каналу експерт Олександр Мішин.
З міжнародною підтримкою у боротьбі з тероризмом також не все так просто, вважає дослідник Олександр Кореньков.
Сполучені Штати, наприклад, мають особливий підхід у боротьбі з тероризмом. Вони спочатку допомагають розвивати місцеві збройні сили, які будуть боротись з джихадистами, а потім підключають авіацію. Після Іраку американці зрозуміли, що вводити власний контингент – погана ідея, адже згодом місцеві сприйматимуть його як окупантів, і криза лише загостриться. Скільки потрібно часу на вирішення кризи у Мозамбіку – невідомо. А в цей час джихадисти будуть лише посилюватись,
– сказав експерт.
Питання викликає і мотивація центральної влади докорінно вирішувати проблему, адже боротьба з тероризмом – це чудовий спосіб набути політичних балів. Так само це може перетворитись на великий корупційний бізнес, існування якого може звести нанівець надії вирішити проблему в найкоротший термін.
Навіть якщо терористи цього разу відступлять з міста, проблема від цього не зникає, а лише поглиблюється – бойовики роблять в нестабільних районах те, що хочуть, а потім в будь-який момент можуть втекти у джунглі, де їх дуже важко дістати. Динаміка кількості нападів з 2017 року зростає, а влада явно поки програє в нерівній боротьбі з тероризмом.