Переселенка з Маріуполя Світлана Чавка виїхала із майже оточеного міста уночі 24 лютого 2022 року. До повномасштабного вторгнення Росії вона була власницею мережі кав’ярень, магазину одягу, а її чоловік мав будівельний бізнес. Жила сім'я у приватному секторі, у будинку на 280 квадратних метрів.
Родина втратила все майно – будинок та бізнес. Наразі жінка намагається відновити документи, які залишила в окупації, аби спробувати податись на компенсацію від держави.
Цей матеріал створила команда платформи "Свій дім" спеціально для 24 Каналу.
Цікаво Встигли пожити у будинку лише три місяці․ Як жителька Ізмаїла відновлює житло, зруйноване Росією
До вечора 24 лютого 2022 року з Маріуполя виїхало пів міста
Ще о 7 ранку Світлана продавала каву у власній кав’ярні, а вже уночі змушена була евакуюватися. Востаннє у своєму великому будинку родина збиралася у січні, на новорічно-різдвяні свята, коли в гості приїхала старша донька, яка жила за кордоном.
Будинок ми придбали у 2006 році й поступово добудовували. У нас там три доньки виросли. Молодша завжди казала, що коли старші повиїжджають, вийдуть заміж, то вона залишиться з нами і буде жити на другому поверсі. Так сталося, що вона там лише рік прожила,
– пригадує Світлана.
Світлана Чавка із сім'єю / Фото, надане Світланою Чавкою
Уночі з 24 на 25 лютого 2022 року родина поїхала з Маріуполя і більше туди не повернулася.
Ще зранку я працювала, казала, що все буде добре, але з 15-ї години місто завмерло, а до вечора виїхало пів міста. Ми взагалі нічого не взяли з дому. Я попередила своїх батьків, що залишила машину. Була впевнена, що повернусь завтра, заберу їх та домашніх тварин,
– розповідає Світлана Чавка.
Світлана Чавка із співробітниками кав'ярні у Маріуполі / Фото, надане Світланою Чавкою
Додому родина Світлани не повернулася й досі. Спочатку вони тимчасово жили у Запоріжжі, потім оселилися у Львові.
Місяць, коли не було зв’язку, я вже розпрощалася зі всім своїм майном у Маріуполі. А потім знайомі, які виїжджали з окупації, повідомили, що 19 березня в мене там помер батько. Це найстрашніше було. А потім дізналася, що все майно наше розікрали. А коли були прильоти по нашій вулиці, то в нас там пів будинку було зруйновано: ні вікон, ні покрівлі – усе посічене,
– переповідає розповіді знайомих Світлана.
Кав'ярня Світлани в Маріуполі до та після 24 лютого 2022 року / Фото, надані Світланою Чавкою
Після звістки про смерть батька та руйнування майна Світлана була у шоковому стані. Знадобився час, щоб прийняти це та адаптуватися у новому місті. У Львові разом з чоловіком знайшли нову роботу та відкрили кав'ярню із такою ж назвою, як у Маріуполі – "Сова". Тільки після цього жінка вирішила спробувати податись на компенсацію та звернулася до ЦНАПу, щоб відновити документи на житло та бізнес.
Кав'ярня у Львові / Фото Світлани Чавки
Наш родич зайшов у наш будинок у Маріуполі та вкрав усі документи, які були в нас. Не знаю, для чого це зробив. Зараз він у Канаді й каже, що нічого не віддасть. Щоб відновити документи на будинок чи нашу будівельну базу, то треба дуже багато часу. Намагалася декілька разів подати заявку через Дію, але сервер не працював. Немає у мене і документів купівлі-продажу на дім, а мені кажуть, що це головний документ. Хоч є і витяг, що я власниця,
– каже Світлана.
Через окупацію комісія не може обстежити пошкоджене житло
Знищений росіянами Маріуполь під час боїв за місто / Фото "Азову"
Місто Маріуполь в окупації з весни 2022 року. За даними пресслужби Маріупольської міської ради, під час російської блокади, з лютого по квітень 2022 року, було пошкоджено 90% інфраструктури. Знищено або пошкоджено 50% (2 257) багатоквартирних та 38 894 приватних будинків. Через захоплення Росією території у місті не може працювати жодна українська інституція. Як наслідок, пошкоджене житло неможливо обстежити комісією до відновлення контролю України над цією територією.
Вадим Бойченко / Фото Маріупольської міської ради
Ми працюємо над ініціативами, які допоможуть надати гарантії соціального захисту людей та вирішити житлове питання. Паралельно муніципалітет працює над проєктом Mariupol Justice. Він покликаний забезпечити справедливу компенсацію для маріупольців і самого Маріуполя, які зазнали колосальних втрат внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну,
– відповів на запит журналістів платформи "Свій дім" міський голова Маріуполя Вадим Бойченко.
Маріуполь навесні 2022 року / Скриншот з відео "Азову"
Маріупольська міська рада разом з Асоціацією міст України провели дослідження серед жителів громад, які зазнали найбільше пошкоджень, та визначили, який підсумок для них вважатиметься "справедливим".
Перше – це фіксація злочинів та збитків, які завдала Росія нашій державі та людям. Перший міжнародний механізм створений, надалі необхідно, щоб всі окуповані та деокуповані громади мали можливість зафіксувати втрати. Друге – компенсація завданих збитків, у тому числі коштом заморожених російських активів у Європі. Третє – житло: для збереження населення та повернення людей з-за кордону необхідно забезпечити переселенців соціальним житлом,
– каже Вадим Бойченко.
Проблеми з подачею на компенсацію через втрату документів
Станом на 2022 рік було відомо, що понад 190 тисяч маріупольців виїхали з окупації на підконтрольну територію України. Це дані пресслужби Маріупольської міської ради. Аби допомогти цим людям, у мережі центрів "ЯМаріуполь" працюють фахівці, які консультують людей щодо підготовки правовстановлювальних документів на житло та допомагають їм ввести дані до Реєстру збитків для України, який має на меті зафіксувати руйнування та стягнути з Росії репарації. Станом на 30 вересня 2024 року найбільше заяв подали саме жителі Маріуполя.
Зруйнований росіянами Маріуполь / Фото "Азову"
Отримати компенсацію за пошкоджене чи зруйноване житло можна за державною програмою "єВідновлення". Найлегший спосіб подати заявку – через застосунок Дія, каже юристка Лілія Баюш. Також це можна зробити через органи соціального захисту або ж через нотаріуса.
Якщо ви втратили чи загубили документ, то можете подати копію таких документів і комісія з розгляду питань щодо надання компенсації має вам сприяти в отриманні втрачених документів. Ваша заявка фактично зареєструється. Та якщо ви не зможете самостійно відновити документи на право власності, бо копії також втрачені, то вам доведеться йти до суду і встановлювати відповідний юридичний факт. Також зараз потрібно додавати фото або відео пошкодженого або зруйнованого об'єкта,
— каже Лілія Баюш.
Лілія Баюш / Фото з соцмереж Лілії Баюш
Поки що комісія має виїхати на місце, аби підтвердити факт руйнування чи пошкодження майна, що неможливо на тимчасово окупованих територіях. Наразі готують зміни до законодавства, щоб спростити цей процес. Новий законопроєкт має свої переваги, але також потребує доопрацювання.
У цьому законопроєкті, який пропонується, компенсація за знищений об'єкт нерухомого майна буде відбуватись за умови, що отримувач компенсації на дату подання заяви про надання компенсації проживає в Україні упродовж останніх двох років. Усе-таки це є обмеження, і про це висловлювався неодноразово Конституційний Суд України,
– каже Лілія Баюш.
Неврахованим моментом, за словами юристки, є і навантаження на держбюджет, адже це можуть бути одночасні значні видатки.
Що робити, якщо втрачені документи
При втрачених документах виникають складнощі під час подачі заяв на компенсацію. Та зробити це реально. Куди звертатись – розповіла юристка Лілія Баюш.
- Якщо оригінали документів втрачені, але є копії, то можна звернутися напряму до комісії з розгляду питань щодо надання компенсації (у цьому випадку, згідно з законом, комісія має сприяти у відновленні оригіналів).
- Якщо майно зареєстроване після 2013 року, то потрібно звернутися до будь-якого ЦНАПу (документи після цього часу вносяться до Реєстру речових прав на нерухоме майно, тож адміністратор центру зможе видрукувати витяг із реєстру).
- Якщо ж документи на право власності були видані раніше 2013 року, а всі архіви перебувають на окупованих територіях, то варто звернутися до суду.