Три місяці. Ось скільки встигли пожити Світлана Селюк та її родина у щойно придбаному житлі. Вони переїхали в Ізмаїл на Одещині на початку червня 2024 року з Біляївки. Придбали будинок, розділений на дві частини, почали влаштовувати життя. У ніч на 27 вересня цього року російські війська атакували місто дронами та ракетами. Троє людей тоді загинули, ще 11, зокрема дитина, були поранені. То була найстрашніша ніч у житті Світлани, її чоловіка та десятирічного сина.
На щастя, родина вижила, натомість в будинку був пошкоджений дах, вікна, подекуди обвалилася стеля. Першою на допомогу прийшла місцева влада, закривши вікна плівкою. Родина продовжує жити у пошкодженому домі та чекає на ремонт.
Цей матеріал створила команда платформи "Свій дім" спеціально для 24 Каналу.
Цікаво Втратила житло та чоловіка․ Історія жительки Запоріжжя, яка 2 роки чекала на компенсацію
Найжахливіша ніч
Чоловік Світлани до повномасштабного вторгнення вже мав військовий досвід – служив прикордонником. У лютому 2022 року знову пішов у військкомат і почав служити в Ізмаїлі.
Рік ми прожили окремо, чоловік був у Ізмаїлі, я жила з дитиною і мамою у Біляївці. Потім виставили дім на продаж, а в Ізмаїлі почали шукати житло. Дівчина виїжджала до Італії і продавала будинок,
– розповідає Світлана.
Будинок був у гарному стані, лише минулого року власники відремонтували дах, поставивши нову металочерепицю.
Світлана Селюк із сином / Фото з особистого архіву
1 червня 2024 року родина заселилася у новий дім, жінка знайшла роботу, влаштувала сина до школи, перевезла із собою маму з інвалідністю, за якою доглядала:
Все ж ми сім’я, хотіли об’єднатися, бути разом. Але та ніч на 27 вересня була найжахливіша у житті. Зараз згадую і страшно. Ми були в кімнаті, почалася тривога, нічого підозрілого. Ми пішли в коридор. Чоловік вирішив вийти на вулицю. Раптом шум, скло почало вилітати.
Раптом він кинувся в будинок, скло почало сипатися. З одного боку в сусідів вибухнув газовий балон, з іншого – у будинку зірвало дах.
Дім Світлани залишився без вікон, дверей, паркану, даху. Також впала стеля біля кімнати, що веде на горище.
Дім після обстрілу / Фото з особистого архіву
Родина продовжує жити у пошкодженому домі
"Чоловік зайшов у хату – в нього вся спина була мокра. Я думала, що це від осколків кров, було темно. Почала кричать, малий теж, потім два дні не могли заснути. Всі досі на заспокійливих", – пригадує жінка.
За словами Світлани, громада одразу зреагувала на обстріл, приїхали поліція, міський голова, все оглянули:
Склали акти, сказали, що все буде відновлено, вже є у нас витяг. Наразі перекривають дахи будинків навколо, зараз і до нас дійшли. Тільки це трапилося, громада перекрила наш дах плівкою – допомагають, як можуть.
Наразі родина живе у пошкодженому будинку і чекає на ремонт. Щоразу, коли лунає тривога, вони їдуть в укриття. Син складно переносить те, що сталося – тривалий час мав проблеми зі сном, працює із психологом.
Пошкодження після обстрілу / Фото з особистого архіву
При кожній тривозі ми забираємо документи, кота і їдемо. Бо перший раз ми врятувалися, а тепер страшно,
– розповідає Світлана.
Що робити у разі пошкоджень чи руйнувань
Перш за все, потрібно подбати про свою безпеку, а потім зафіксувати обставини для отримання компенсації.
Якщо житло пошкоджене, варто перевірити, чи немає витоку газу, обірваних електродротів або нестійких конструкцій, які можуть обвалитися. Якщо немає впевненості у безпеці приміщення, його потрібно якнайшвидше залишити.
За час повномасштабного вторгнення Україна створила відповідний компенсаційний механізм, хоч він, за словами юристів, і недосконалий.
Для майбутньої компенсації важливо зробити детальні фото та відеозаписи пошкоджень із різних ракурсів. Зафіксувати стан меблів, техніки, вікон, даху тощо. Потім потрібно звернутися до поліції із заявою про факт пошкодження або руйнування майна внаслідок обстрілу. Вони мають скласти відповідний акт. Це важливо для подальшого юридичного оформлення компенсацій та звернень до суду.
Випадок обстрілу мають зафіксувати в місцевому органі самоврядування, а спеціальна комісія має оглянути пошкодження.
Також потрібно подати інформаційне повідомлення про пошкоджене чи знищене майно до Реєстру пошкодженого та зруйнованого житла через застосунок або портал Дія, ЦНАП чи нотаріуса. Після цього факт пошкодження/знищення об’єкта нерухомості має у цьому реєстрі з’явитися.
Громадяни України, в яких житло знищено або пошкоджено внаслідок збройної агресії Росії, можуть отримати компенсацію від держави за програмою єВідновлення.
Наразі Світлана з Ізмаїла отримує допомогу від громади – в будинку вже почали ремонтувати дах. Жінка готується податися на компенсацію через Дію, маючи акт обстеження будинку і витяг з реєстру речових прав.
Наслідки російського обстрілу / Фото з особистого архіву
Які складнощі можуть виникнути з компенсаціями
Найбільш важливим питанням, яке безпосередньо впливає на можливість отримання компенсації, є підтвердження права власності на житло. На жаль, з тих чи інших причин багато громадян не мають правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомості. Інша складність – відсутність відомостей про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,
– розповідає Олена Самойлова, провідна юристка з питань адвокації БФ "Право на захист".
Олена Самойлова / Фото, надане БФ "Право на захист"
Якщо інформації про житло немає у реєстрі, отримати компенсацію неможливо.
Реєстр речових прав на нерухоме майно запрацював лише з січня 2013 року. Відповідно, якщо людина набувала право власності після цієї дати, то відомості вносилися до реєстру автоматично. Якщо ж до 2013 року – інформація до реєстру могла бути внесена лише за ініціативою власника.
Більшість людей не вносила ці дані, через що виникла ситуація, коли документи можуть бути на руках, але відомості про них відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Як наслідок, таким особам для отримання компенсації спершу потрібно звернутися до реєстратора чи нотаріуса для внесення відповідної інформації до реєстру,
– розповідає юристка.
Усі юридичні особливості, з якими людина має розібратися у стані шоку, можуть збільшувати термін виплат, адже часто документи потрібно довго збирати, правильно подавати, переоформлювати.
Анна Радченкова, провідний юрист з регіональної координації БФ "Право на захист" зауважує, що комісії, які обстежують житло, зазвичай працюють досить повільно, попри те, що у кожній громаді вони вже сформовані та функціонують. Водночас у деяких громадах вони можуть швидше реагувати на критичні обставини, причому процес може тривати від одного дня до декількох місяців.
Анна Радченкова / Фото, надане БФ "Право на захист"
Інша суттєва складність полягає в тому, що звернутися за компенсацією за пошкоджене житло мають усі співвласники житла.
На практиці часто трапляються випадки, коли між власниками втрачено соціальні зв’язки, вони не спілкуються, один зі співвласників перебуває за межами України або служить в зоні бойових дій і з ним немає зв'язку тощо. У таких випадках отримати згоду на подання заяви для компенсації стає надзвичайно складно, що фактично унеможливлює реалізацію права на отримання компенсації за пошкоджене житло,
– зазначає Олена Самойлова.
Іноді навіть після отримання компенсації кошти залишаються невикористаними, і людина змушена повертати їх до бюджету.
Наразі компенсацію треба витратити протягом 12 – 18 місяців, залежно від ступеня пошкоджень. Однак трапляються ситуації, коли через зміну безпекової ситуації в територіальній громаді, де розташоване пошкоджене житло, або через нестачу виконавців для проведення відновлювальних робіт, які є учасниками програми "єВідновлення", відбудова житла у встановлені законодавством строки стає неможливою.
Ще одна можлива перешкода – коли сума в чек-листі, який заповнює комісія, перевищує максимальний розмір компенсації, передбачений за програмою "єВідновлення".
Це призводить до того, що інколи громадянам відмовляють в наданні компенсації або пропонують зменшити суму в чек-листі, фактично занижуючи розмір реальної шкоди. Ми закликаємо громадян не погоджуватися на відмову від так званої "надлишкової суми" і натомість оскаржувати такі дії та рішення комісії до уповноваженого органу,
– розповідає юристка Олена Самойлова.
Водночас Анна Радченкова зазначає, що нині також є проблема із наявністю коштів в бюджеті, які розраховані на компенсацію. Особливо це стосується грошей за зруйноване майно. Маючи всі необхідні документи, потерпілі досить довго чекають на надходження.
Механізм компенсації за вже виконані роботи не працює
Постанова № 381 передбачає два види компенсацій за пошкоджене житло. Перший вид – це компенсація на ремонт. Гроші можна отримати, щоб купити будівельні матеріали та відремонтувати житло самостійно або найняти робітників. Другий вид – це компенсація за вже виконаний ремонт, коли на дату подання заяви ремонтні роботи були повністю або частково проведені.
Однак на сьогодні технічна можливість подання заяви через портал Дія на отримання компенсації за вже виконаний ремонт відсутня. Під час спроби подати таку заяву користувач отримує повідомлення:
Наразі виплата недоступна. Зараз кошти нараховуються тим, хто не проводив повний ремонт самостійно. Будь ласка, збережіть чеки про витрати. Ви зможете звернутись по компенсацію пізніше, коли буде прийнято відповідне законодавство.
Отже, механізм компенсації наразі працює лише для випадків, коли ремонт ще не розпочато. Громадяни, які самостійно виконали ремонтні роботи, не можуть скористатися програмою, навіть якщо вони мають усі підтверджувальні документи.
Ми рекомендуємо всім, чиє житло було пошкоджено, фіксувати всі збитки. Робіть фотографії, збирайте чеки. Ці документи знадобляться в майбутньому, коли з’явиться можливість отримати компенсацію за вже виконаний ремонт.
Що змінить Законопроєкт 11161
На думку Олени Самойлової, прийняття цього закону, який зараз розглядають у Верховній Раді України, може позитивно вплинути на захист прав українців, чиє житло розташоване на тимчасово окупованих територіях або в зонах активних бойових дій. Наразі такі люди не можуть користуватися своїм житлом і отримати компенсацію в разі його пошкодження.
БФ "Право на захист" активно долучається до доопрацювання цього законопроєкту, аналізуючи його положення та пропонуючи зміни, спрямовані на створення дієвих і справедливих механізмів для забезпечення прав постраждалих громадян,
– каже юристка.
Загалом законопроєкт пропонує новий підхід: компенсацію можна буде отримати з огляду на сам факт розташування житла на територіях ведення активних бойових дій або тимчасово окупованих Росією територіях України, незалежно від того, чи дійсно такі об’єкти є знищеними або пошкодженими.