Історія расової дискримінації: чому не можна допусти повернення расизму

Що таке расова дискримінація?

Це переконання, засновані на ідеї нерівноцінності рас. Начебто, люди однієї раси кращі і мають перевагу над іншими расами. Сам термін расизм з'явився в 1932 році. Але расизм як такий з’явився значно раніше.

Читайте також: Дії Інституту нацпам'яті Польщі провокують антисемітські настрої

Історики схильні вважати, що перші прояви расизму були при контактах європейців з іншими цивілізаціями. Під час великих географічних відкриттів корінних жителів нерідко знищували, називаючи їхні етнічні групи неповноцінними. Білий расизм з’явився власне в колоніях європейців.

Однак, рабство також можна вважати формою расизму. Таким чином перші расові дискримінації були ще у Давній Греції.

У середині 19 століття виходить книга французького історика Жозефа де Гобіно. У своїй праці "Досвід про нерівність людських рас" він ділить усіх людей на 3 основні раси: білу, жовту і чорну. За його теорією, "білі" фізично здоровіші та розумніші. За ними ідуть "жовті", а потім "чорні". Також саме він автор ідеї про вищість арійців.

Далі були спроби науково обґрунтувати расизм. Серед найвідоміших дослідників: французи Жорж Ваше де Ляпуж та Густав Лебон, а також німець Х'юстон Стюарт Чемберлен. Останній власне висунув ідею вищості німців та ідею того, що євреї руйнують цивілізацію.

Читайте також: У популярному журналі National Geographic зробили несподівану заяву щодо расизму

Расизм був неймовірно поширений у США. Сюди англійські колоністи звозили рабів. Хоча рабство офіційно в Штатах скасували у 1863 році, проблеми расової дискримінації не зникали. Лише у середині 20 століття прогрес у боротьбі за права людей став помітним.

У Європі у 20 столітті широкої популярності набула ідея нордизму. Зокрема, у нацистській Німеччині. Тут сповідували ідеологію так званої расової гігієни. Хоча німці оголосили єдино вищими лише свою націю, найбільше постраждали євреї.

На сьогоднішній день боротьба проти расової дискримінації в основі політики усіх демократичних держав. Разом з тим скандали, гнівні випади і навіть вбивства постійно відбуваються у різних країнах. Ультраправі організації періодично отримують нових прихильників. Чому расизм такий шкідливий? Ось кілька фактів з минулого, від якого волосся стає дибки.

Рабство

Давні часи

Рабство було основою побудови стародавнього суспільства. Давньогрецькі філософи, наприклад Аристотель, вважали, що рабство – це природно, деякі люди приречені на рабство. Афінська демократія існувала за рахунок перекладання усієї важкої фізичної роботи на плечі рабів. Рабство було опорою й для Римської імперії. Лише в Римі проживало близько 400 000 невільників.

Читайте також: "Мавпочка в джунглях": H&M вляпались в скандал через расистську рекламу

До рабів ставилися жахливо, вони не отримували оплати, їх не лікували і не вчили. Фізичні знущання і навіть вбивства були поширеними явищами, за які насильники не несли жодної відповідальності.

Спина раба після побоїв

До кінця Середньовіччя рабство в Західній Європі майже повністю зникло. У Східній Європі кріпацтво скасували у середині 19 століття.

Рабство у сучасності

Однак, якщо говорити про Азію, рабство зберігалося тут ще довше. Рабство в Китаї заборонили лише на початку 20 століття. Як і торгівлю жінками в Османській імперії.

Країни, де рабство скасували в другій половині 20 століття:

Ємен (1962)
Оман (1970)
Мавританія (1980)
Нігер (1995)

Зауважимо, ситуація колишніх рабів у Мавританії плачевна. Вони продовжують працювати на рабовласника, бо їм нікуди йти. Кількість рабів у Нігері станом на 2003 рік – 870 тисяч!

І це ще не все. Рабство у деяких формах досі існує в:

Судані
Сомалі
Анголі
Конго
Сьєрра-Леоне
Непалі
Індії

Рабство у сучасному світі в деяких формах досі існує...

Дискримінація у США

Заворушення в Чикаго

Після скасування рабства у США ще довго права афроамериканців були дуже обмеженими. Наприклад, на пляжах Чикаго існувала система расової сегрегації.

Читайте також: Сім'я хлопчика зі скандальної реклами H&M виїжджає зі свого будинку в цілях безпеки

1919 року чорношкірий підліток, який купався, перетнув межу, яка розділяла воду на зони для білих і чорних. Хлопця закидали камінням і він потонув! Свідок (теж чорношкірий) звернувся до білого поліцейського. Однак правоохоронець замість арештувати вбивцю невинної молодої людини, заарештував самого свідка.

Чорношкірі жителі Чикаго виступили проти свавілля поліцейського, однак на них напали білі. Сутички поширилися по всьому місту. Білі нападали на чорних у громадському транспорті, вдиралися у їхні оселі, вбивали. Поліція тим часом була на боці нападників!

У результаті зіткнень загинуло 38 людей, з них 23 чорних. Поранено 537 людей, з них 342 чорних. Через підпали будинків, без даху над головою залишилося понад 1 000 людей! Найгірше, що жоден з білих учасників заворушень покараний не був…

Право на освіту переросло у воєнний стан

1962 рік. Чорношкірий Джеймс Мередіт прагне отримати освіту у штаті Міссісіпі. Конституційне право Джеймса підтвердив президент (на той час Джон Кеннеді), Верховний суд і Міністерство юстиції США. Але для влади штату це виявилося недостатніми аргументами!

Сміливець (у супроводі кількох сотень представників влади, поліцейської та військової охорони) таки вирішив увійти в університет. Спроба розлютила білошкірих американців. Знову почалися масові побої чорношкірих.

Джеймс Мередіт

На цей раз все було настільки серйозно, що Кеннеді ввів воєнний стан. Надзвичайна ситуація тривала близько 14 годин. Загинуло двоє людей, 375 отримали травми.

Побиття білих

Гноблення чорних у США століттям призвело до зворотного ефекту, расизму чорних проти білих. У 1992 році колегія присяжних, яка повністю складалася з білошкірих громадян, виправдала чотирьох поліцейських, які побили чорношкірого громадянина США.

Читайте також: Обурені люди розгромили магазини H&M у Південній Африці через расистську рекламу

Після такого рішення у Лос-Анджелесі почалися заворушення і напади на білих. Під час сутичок загинуло понад 50 людей. Також згоріло більше тисячі будинків. А загальний збиток від погрому сягнув 1,5 млрд доларів США.

Нацистська Німеччина

Найстрашнішим прикладом расистської дискримінації залишається політика нацистської Німеччини.

Переслідування і знищення євреїв і ромів у Німеччині під час Другої світової війни. Унаслідок голокосту загинуло до 6 млн людей! Німці будували табори смерті, де цілеспрямовано вбивали людей тисячами.

Меморіал пам'яті убитих євреїв Європи в Берліні

Застосовували на той час сучасні хімічні і механічні методи вбивства. Будувалися крематорії. Голокост вирізнявся особливою жорстокістю. Нацисти застосовували тортури, проводили на людях медичні дослідження.

Читайте також: Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту: історичні факти трагедії

Свою нелюдську політику нацисти будували на расистській ідеології і псевдонаукових дослідженнях про раси.

Расова дискримінація досі залишається наріжним каменем цивілізації. Дослідження доводять, що расові упередження переважно мають люди менш освічені. Тож знань нам усім і терпимості. Адже ми всі прекрасні у своїй різноманітності.