Китай прагне повернути велич
На відміну від Орбана і Фіцо, які ще можуть маневрувати між Брюсселем, Москвою і Вашингтоном; на відміну від країн Центральної Азії, які можуть балансувати між Москвою і Пекіном, – Путіну нема де маневрувати, нема між ким балансувати. Гра у багатополярний світ закінчилася для Росії глухим кутом. Про це заявив Валерій Пекар, інформує 24 Канал.
Читайте також Як Україні переманити Китай на свою сторону і до чого тут США
Як і передбачалося ще у 2022 році, на арену виходить гравець, в руках якого всі карти. Вони там були давно, але мало минути три кривавих роки. Китай має сказати своє слово, але яким воно буде?
Стратегічна мета Китаю – світове домінування, замасковане під назвою "Спільнота спільної долі людства". Ця ідея, яка є офіційною зовнішньополітичною доктриною Китаю, ґрунтується на розумінні, що світ стоїть перед глобальними викликами, які неможливо розв'язати поодинці, тож краще з ними впоратися спільно під керівництвом старшого брата, найсильнішого й наймудрішого. Хто цей старший брат, здогадайтеся.
Загалом китайський погляд на світ полягає в тому, що Китай завжди був провідною цивілізацією людства, але його принизливо зігнали з цієї позиції в останні 200 років, й ось тепер він повертається на своє законне місце.
Це не відповідає дійсності: Китай був провідною цивілізацією протягом 1200 років, умовно з 550 до 1750, але решту часу протягом більш-менш дослідженої 15-тисячолітньої історії людства він пас задніх.
Якою є стратегія Китаю щодо російсько-української війни
Чи потрібна Китаю перемога Росії? Ні, не потрібна, бо це означатиме посилення Росії, набуття нею більшого статусу, а також закріплення в міжнародній практиці права сильних змінювати кордони слабких. Це Китаю не потрібно.
Чи потрібна Китаю поразка Росії? Ні, бо це означає посилення західного світу, частиною якого безумовно є Україна. Російська поразка також означає ймовірний розпад Росії, після чого різні її частини намагатимуться дистанціюватися від Китаю (тюркські та монгольські народи його бояться й ненавидять), хоча якісь інші частини радо падатимуть в китайські обійми.
То, може, Китаю потрібно нескінченне продовження війни? Ні, бо це збільшує ризики на тлі негативної економічної динаміки.
То який же варіант є найкращим для Китаю? А той, що маємо зараз. Війна продовжується, але ніхто не перемагає. Війна продовжується, але ресурси для ведення війни вичерпуються. А водночас всі бояться ескалації, і це штовхає слабких в обійми Китаю, а сильних примушує робити помилки.
В інтересах Китаю Росія слабка, але агресивна. Цілісна, але цілковито залежна. Війна нескінченна, але не гаряча. Можливість керувати невизначеністю й позбавити інших такої можливості. Можливість використовувати Росію як таран, але залишатися за лаштунками, збираючи здобич.
З цього погляду, для Китаю все складається якомога краще.
1. Росія не здатна перемогти.
2. Росія не здатна зупинитися й буде продовжувати.
3. Китай не вступає у війну явно, але без нього Росія не може продовжувати. Китай може гнучко керувати інтенсивністю подій.
4. Росія не має маневру, не може балансувати між Китаєм і кимось іншим.
5. Російські союзники, васали й сателіти переходять до Китаю всі разом.
6. США програють цей раунд начисто. Європа розгублена.
7. Весь світ розуміє, з ким тут треба домовлятися.
Основні китайські проблеми:
сповільнення економіки, зростання безробіття,
значна залежність від експорту,
пастка середнього доходу: зарплати зростають, тепер це не дешева майстерня,
старіння населення, зупинка демографічного зростання,
сильний дисбаланс між чоловіками та жінками,
постійна потреба в дешевих ресурсах.
Тож китайська стратегія щодо Росії поєднуватиме:
поступове отримання контролю над російськими ресурсами: реальний контроль без політичної відповідальності, що можна забезпечити через китайські компанії та спільні проєкти;
демографічне проникнення в російські регіони;
безпосередній політичний контроль над окремими регіонами без вторгнення, шляхом концесій тощо.
Яким тоді є український інтерес? В наших інтересах, щоб Росія розвалилася й не могла служити китайським інструментом, але щоб це сталося акуратно й не хаотично – до того, як Китай візьме все під контроль.