Своїми відчуттями та переживаннями він поділився в інтерв'ю "Радіо Свободі". 29-річний боєць з позивним "Конан" зауважив, що до останнього вірив, що по нього вернуться.
Читайте також Отруєння Буданової, атака на Київстар, "прослушка" Залужного: у ГУР пояснили, чи є тут зв'язок
Був за понад 100 кілометрів від берега
Як розповів "Конан", це було приблизно за 130 кілометрів від берега. За його словами, бійці поверталися близько 05:20 після виконаної роботи. І в цей момент над ними з'явився російський літак.
Боєць пригадує, що вони почали відстрілюватися як з кулемета "Браунінг", так і зі звичайної стрілкової зброї. Він зауважив, що навіть того самого "Браунінга" було достатньо, щоб вороже повітряне судно не наближалося аж надто близько до бійців ГУР.
На "Конані" тоді було повне екіпірування: каска, бронежилет, РПС. А рятувальний жилет лежав збоку. Боєць зізнається, що вважав, що жилет йому не знадобиться. Та й одягати його поверх екіпірування не хотілося, бо не міг би витягнути гвинтівку. Правда, в якийсь момент йому стало неспокійно, адже навколо лише вода.
Я зняв екіпірування, яке було на мені, одягнув жилет і плили. Через хвилин 20 пішла команда "Повітря". Ми побачили, що літак над нами. Починається контакт. Він по нас відкрив контакт, ми – по ньому,
– пригадує "Конан".
Боєць зауважив, що їм пощастило зі шкіпером. Адже він був досвідченим, і завдяки йому всім вдалося повернутися цілими та неушкодженими. Він почав маневрувати поміж пострілів з боку ворога.
Втім, під час одного з маневрів "Конан" випав за борт. Від удару з водою спрацював жилет, він розкрився та надувся. Як згадує боєць, його побратими побачили, що він випав. Вони почали маневрувати. Втім, він попросив їх відійти, щоб не ризикувати їхніми життями.
Не хотів ризикувати побратимами
Повний човен людей. Через одного мене, я порахував, що ця жертва була б невиправдана. Всі ми знали, куди ми йшли, яка була задача. Яку ціну потрібно було б платити за її виконання,
– наголосив він.
Водночас його побратими залишили на GPS-навігаторі маяк, щоб потім змогти його знову знайти. Пригадує, що човен їхній був пробитий. Власне, це була ще одна причина, чому він попросив хлопців відійти. Самого ж "Конана" у перші хвилини здолала паніка.
Це просто були мати і паніка. Знаєте, така вена на шиї, товщиною з палець, (напружилися – 24 Канал). Це було пару хвилин. Паніки,
– пригадує він.
Водночас наголосив, що "ми своїх не кидаємо". І що він вірив у це. Попри це, він до останнього не знав, що його шукають. "Конан" наголосив, що дуже вдячний хлопцям, котрі вирушили на його порятунок.
Боєць пригадує, що 14 годин безперервно плив. І думав над своїм життям.
Тобто такий рух (показує плавання – 24 Канал) упродовж 14 годин безперестанку я ось так робив. Був час подумати над тим, що я таке зробив за своє життя, 29 років. І прийти до того, що навіть нічого не встиг,
– пригадує він.
На запитання журналіста, що б він хотів встигнути, боєць зазначив, що хотів би виховати сина, показати йому гарний приклад. І "Конан" дійсно – один із тих, кого ставитимуть у приклад. Він продовжує мужньо боротися за Україну, долати ворога, а 14 годин, проведених у відкритому морі, він запам'ятає на все своє життя.