Це не конфлікт України та Польщі: чому питання зерна стосується найперше ЄС

22 вересня 2023, 14:33
Читать новость на русском

Джерело:

Петро Олещук

Бачу, що, як завжди, в Україні панують емоції замість реального зосередження на конкретних проблемах. Зокрема, щодо так званого "конфлікту" України з Польщею.

Надважливе для ЄС питання

Якщо заглибитися у питання, то стає зрозумілим, що це не зовсім саме конфлікт Польщі та України, а швидше – конфлікт Польщі та Європейського Союзу. Україна в ньому – основний інструмент ведення "бойових дій".

Читайте також Небо над Кримом більше не належить окупантам

Просто нагадаю, про що мова. Раніше діяла заборона Єврокомісії на імпорт української сільськогосподарської продукції. Впроваджена вона була з травня цього року під активним впливом тієї ж Польщі, яка вже впроваджувала раніше одноосібні заборони. Заборона діяла, аж тут її дія припинилася, а Єврокомісія продовжувати її не стала. Усі держави ЄС це визнали, окрім трьох:

  • Польщі,
  • Словаччини,
  • Угорщини.

Отож не було підступної України, яка раптом вирішила завалити Польщу зерном. Було рішення Єврокомісії, яке визнали усі, окрім трьох держав. До речі, це одностороннє невизнання засудила, наприклад, Франція.

Таким чином, ми маємо справу не з простою "торговою війною" за участі чотирьох держав, ми маємо справу з сутнісним для ЄС питанням. Це питання дуже важливе для України, яка теж наче йде до ЄС. То що, кожна держава у ЄС може самостійно переписувати торгівельні правила, виходячи з власного бачення? А що тоді можна ще переписати? І як?

Цікаво Чому Україні вигідне якомога швидше вирішення конфлікту між Вірменією та Азербайджаном

Це дуже серйозне питання, бо нікуди Україна від виготовлення сільгосппродукції не дінеться. І Польща зі Словаччиною теж. Тобто, якщо ми будемо у межах одного ринку, то треба буде думати, як співіснувати нашим сільгоспвиробникам. На підставі яких правил? Загальних? Чи для українців вигадають якісь "особливі"? А якщо будуть "особливі", то чи буде це справді членство у ЄС?

А у нас все завжди зводять до якоїсь мелодраматичної історії, істерик та криків, хоча це фундаментальне питання про долю ЄС, дотримання правил, і місце у цьому ЄС для України.