Зіграла їхня самовпевненість, – Неїжпапа розповів про те, як пішов на дно крейсер "Москва"
Ще на початку повномасштабного вторгнення російські окупанти використовували крейсер "Москва" для своїх загарбницьких цілей. Однак плавав він недовго – завдяки захисникам України у квітні він відправився досліджувати морське дно Чорного моря.
Про те, чому це відбулося, розповів командувач Військово-морських сил ЗСУ Олексій Неїжпапа у коментарі Дмитру Комарову, пише 24 Канал.
Цікаво Найганебніша компонента вторгнення, – військовий експерт про чорноморську флотилію росіян
Як українці потопили "Москву"
Він підкреслив, що крейсер "Москва" був створений для боротьби з авіаносцями США. Саме його призначення було вести бої в океані. Тож робити у Чорному морі йому було нічого.
Окупанти були переконані, що відстань, на якій знаходиться крейсер від берегів – недосяжна для військових України. Однак, як з'ясувалося, це не так. Тож, як підкреслив головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, українці затягнули це іржаве корито безпосередньо у зону ураження та потопили його.
Наші сили та засоби виявили групу кораблів, зокрема, й крейсер "Москва". Ну і ракетний комплекс "Нептун" вразив двома ракетами. Для такого корабля дві ракети – це дуже мало, для того, щоб він був затоплений. Але він зараз на дні,
– сказав Неїжпапа.
Крейсер потопила самовпевненість окупантів
Відправити "Москву" на дно допомогла й самовпевненість загарбників. Адже вони були переконані, що уже не існує ані Військово-морських сил, ані Повітряних сил ЗСУ.
Це самовпевненість. Було сказано, що Військово-морських сил і Повітряних сил ЗСУ більше не існує. А якщо нас не існує, то кого треба боятися? Втратили флагманський крейсер "Москва" на війні флотом, якого немає,
– підкреслив Неїжпапа.
Завдяки знищенню ворожого флагмана Україна змогла не лише деокупувати острів Зміїний, а й забезпечила можливість існування зернової угоди.
Чим відомий крейсер "Москва". Це той самий крейсер, який у перший день повномасштабного вторгнення запропонував військовим України на остові Зміїний скласти зброю та здатися. Однак натомість захисники, розуміючи увесь масштаб можливих наслідків, послали його у відомому напрямку. Йшов він до нього пару місяців й у квітні нарешті дістався до пункту призначення.