Кінець ілюзій Кремля: Росія вичерпує ресурси для війни та ризикує втратити контроль над регіонами

Російська економіка дедалі глибше занурюється у кризу, а плани Кремля на нові наступи зазнають невдачі. Грошей на війну бракує, набір контрактників перетворюється на примус, а регіони починають боротися за пальне та бюджетні ресурси. Схоже, російська влада поступово усвідомлює, що продовжувати війну в колишніх масштабах стає дедалі складніше.

Економічний оглядач Олександр Ширяєв в інтерв'ю 24 Каналу пояснив, чому Кремль втрачає стратегічні перспективи, що насправді стоїть за рекордним набором російських військових у жовтні та чому економічні проблеми можуть зірвати плани Путіна на новий наступ.

Кінець стратегічних ілюзій Кремля

Російська верхівка влади все частіше демонструє ознаки передчуття завершення війни. Плани на літні та осінні наступи зірвані, а плацдармів для охоплення Слов'янсько-Краматорської агломерації не створено.

Енергетичний терор виявився безглуздим, і нових результатів він не принесе. У цих умовах мотивація набирати нових людей за будь-яку ціну стрімко падає.

Конфлікти між Генштабом та Міністерством оборони, а також між регіональними елітами та Міністерством фінансів лише посилюються. Починається внутрішня боротьба за ресурси, а не рух до спільної мети. Росія переходить у нову стадію, де керівництво усвідомлює відсутність перспектив.

Посилювати тиск на регіони, які несуть основний тягар контрактування, стає небезпечно. Бюджетну сферу скорочують у десятках суб'єктів федерації, насувається зима з дефіцитом дизельного палива, і ці проблеми наростатимуть як снігова куля. Залити їх грошима вже неможливо, розповів Ширяєв.

Нагадаємо після українських ударів по НПЗ окремі російські регіони почали обмежувати вивезення пального за свої межі, намагаючись насамперед забезпечити власні потреби. Це посилює конкуренцію між регіонами за ресурси та загрожує цілісності російського економічного простору.

Додатковим ударом стає зовнішньополітична кон'юнктура: ціни на нафту падають, а Дональд Трамп, ймовірно, гратиме проти Путіна, щоб довести захист саме американських інтересів.

Повне інтерв'ю Ширяєва: дивитись відео

Міф про приховану мобілізацію та рекордні втрати

На тлі економічних проблем Росія намагається наздогнати план з набору контрактників, який становив 410 тисяч осіб. Рекордні поставки окупантів на фронт у жовтні (понад 54 тисячі замість звичних 30 тисяч) – це не нова хвиля мобілізації, а використання недовитрачених фінансових резервів початку року, коли був провал по набору.

Нагадаємо у Росії посилюють тиск на резервістів через проблеми з набором контрактників. За дев'ять місяців до війська вдалося залучити 263 тисячі осіб – цього недостатньо, щоб компенсувати втрати армії. Водночас регіони скорочують виплати за підписання контракту, а до штурмових підрозділів дедалі частіше потрапляють літні люди, важкохворі та іноземці.

Ніякої безкоштовної чи прихованої мобілізації в Росії зараз не існує. Замість цього діє жорсткий примус до підписання контракту через шантаж та тиск.

Цьому тиску піддаються переважно люди з дуже низьким рівнем достатку, освіти та соціальної відповідальності – маргіналізовані верстви населення. Іншого ресурсу для поповнення бойових частин у Росії просто немає.

Грабунок бізнесу та боргова прірва

Економічна криза змушує Кремль переходити до відкритого грабунку іноземного бізнесу. Перехід під зовнішнє управління заводів японського тютюнового гіганта JTI та інших міжнародних компаній – це не підтримка національного виробника, а банальне відбирання чужого майна для годування наближених олігархів.

Тютюнова галузь залишилася чи не єдиною в Росії, яка зберігає рентабельність при середній вартості кредиту у 20 – 25%. Жоден інший сектор економіки не може вижити за таких умов.

Серйозні інвестори більше не прийдуть у Росію, великих угод чи мільярдних інвестицій не буде. Натомість борги російського бізнесу досягли максимуму за останні 20 років. Обсяг кредиторської заборгованості за рік зріс на 28% і досяг 155 трильйонів рублів.

Підприємства не мають оборотного капіталу і використовують невиплату зарплат та затримку розрахунків з постачальниками як єдиний доступний кредит. Банки не видають гроші навіть надійним позичальникам, а інвестори не купують корпоративні облігації через хвилю дефолтів.

Схожа ситуація спостерігається і на ринку алкоголю. Підвищення мит на іноземний алкоголь – це результат лобістських зусиль братів Ротенбергів, які контролюють ринок міцних напоїв у Росії.

Через падіння обсягів споживання легального алкоголю на 20 – 30% вони намагаються захиститися від імпорту та зберегти хоч якусь рентабельність свого бізнесу. До цього процесу підключилися і винороби, вимагаючи підвищення мит на вина з країн Європи. Це відчайдушна спроба не скотитися в банкрутство на тлі загального економічного занепаду, адже споживання нелегального алкоголю в країні продовжує стрімко зростати.

Росія входить у чорну смугу. Керівництво не бачить стратегічних цілей та ресурсів для їх досягнення. Головний розрахунок Путіна на найближчі місяці – зафіксувати максимально можливий результат у війні та зупинитися для накопичення сил.

Однак ця зупинка може призвести до таких руйнівних процесів всередині російської економіки, що ідея повторного наступу просто розчиниться в повітрі. Ресурси в системі не будуть нарощуватися, вони продовжуватимуть зникати, роблячи будь-які довгострокові військові плани Кремля абсолютно нездійсненними.