Гривня впала до 42 за долар: що буде далі?

Чому МВФ хоче послаблення гривні?

У результаті, це стало однією з основних причин, чому курс гривні дійшов до 42 гривень за долар, де не був дуже-дуже давно. Про це пише Сергій Фурса, інформує 24 Канал.

Читайте також Від військового геймінгу до бойової готовності: чому симулятори – не іграшка, а необхідність

В принципі цей рух не такий і великий – всього лише кілька відсотків. Але вперше за довгий період звичайні українці переживають через національну валюту. Українці, які вже звикли до керованої гнучкості курсу. У 2025 році вона фактично означала керованість без гнучкості. 

Фішка лише у тому, що цей рух був на абсолютно порожньому місці. То про що мовиться?

МВФ дійсно виступає за девальвацію гривні. Але це не новина. Вже понад рік МВФ у комунікації з українцями наголошує, що його турбує фіксований курс і що це зазвичай погано закінчується. Мовляв, фінансувати дефіцит бюджету було б легше, якби гривня девальвувала. Тоді просто міжнародна допомога конвертувалась би в більшу кількість гривень. Власне тому МВФ у його прагненні трохи послабити гривню (відсотків на 10 щорічно) завжди підтримував Мінфін.

Отже, МВФ давно хоче девальвації. Але чи змінило це щось? Ні. Нацбанк не йде назустріч МВФ. Позиція Нацбанку ґрунтується на тому, що він відповідає за інфляцію. А додаткова девальвація буде означати додатковий тиск на ціни. 

Тим більше, що гривня і так поступово девальвує відносно євро, адже бувши прив'язаною до долара, падає разом з ним відносно європейської валюти. А оскільки нашим основним торгівельним партнером є Європа, то саме відношення гривні до євро важливе для бізнесу.

Ще один аргумент тих, хто каже, що гривня занадто сильна – шалений торгівельний дефіцит цього року. Ми набагато більше імпортуємо ніж експортуємо. Зазвичай в такі моменти країни девальвують свої валюти, щоб вирівняти ситуацію. Проте і тут є контраргументи. 

Що буде далі?

Девальвація не зможе допомогти зменшити торгівельний дефіцит, який у нас дійсно рекордний через високий імпорт. Експорт лишається сталим і коливається разом із врожаєм, що коливається разом із температурою на полях. 

Але чи можна скорегувати наш імпорт? Що тягне його вгору? Виявляється, що дуже мала його частка зреагувала б на зміну курсу. Маємо дуже велику частку воєнного імпорту і того імпорту, що забезпечує або відновлення, або побудову нових енергетичних потужностей.

Що дійсно допомогло б притримати імпорт, так це податки. Дуже дивно, коли у нас досі діють пільгові умови на імпорт електроавтомобілів. Під час війни. Так само під час війни ми дозволяємо собі не оподатковувати посилки від китайців, підтримуючи таким чином китайського виробника, який, своєю чергою, підтримує воєнну машину Росії. 

Актуально МВФ хоче, щоб НБУ послабив гривню, – Bloomberg

Під час війни на виживання не тільки пільги є недоречними. В принципі логічно було б ввести збільшене оподаткування на непродуктивний імпорт, що потім виливається в активне преміум споживання. Але ж це непопулярно. Так само як непопулярна і девальвація гривні.

Так чи інакше, попри бажання МВФ, рішення про курс ухвалює саме Нацбанк. Принаймні, поки у нього достатньо резервів. А всі прогнози кажуть, що резервів у НБУ найближчим часом тільки побільшає. Якщо не зірветься ідея репараційного кредиту, бо тоді невизначеність значно зросте. 

Та наразі базовий сценарій говорить про те, що Мерц і компанія знайдуть аргументи для бельгійців (тим більше, що іншого виходу немає), і Україна отримає гарантоване фінансування на наступні 2 – 3 роки.

Отже, рішення буде схвалювати Нацбанк, тиснути на який МВФ під час війни не буде. Тим більше, що незалежність регулятора – дуже важлива історія і для самого МВФ. Водночас НБУ чітко сказав, що буде продовжувати попередню політику щодо курсу.