"Листопадові погроми" – страшна ніч, яка стала першим провісником Голокосту

"Кришталева ніч" – початок страшної трагедії

Ніч з 9 на 10 листопада 1938 року перетворилася для євреїв, які проживали на території Німеччини, на справжні жахіття. Це була перша масова акція фізичного насильства проти цієї етнічної групи, яку організувала нацистська влада Третього Рейху. Місцем атаки було обрано вільне місто Данциг – сучасний Гданськ – який після поразки Німеччини у Другій світовій війні повернувся до складу Польської республіки.

Читайте також: "Хто напише нашу історію": в Україні показали фільм на основі підпільного архіву гетто

Проте, це було не єдине місце, де вирували такі події. Подібне коїлося на всій території Німеччини, а в Австрії та Судетській області Чехії прибічники нацистської ідеології чинили масові погроми: руйнували синагоги, єврейські помешкання та кладовища, трощили крамниці. Ця ніч увійшла в історію під назвами "Ніч розбитих вітрин", "Листопадові погроми" або ж "Кришталева ніч".

Упродовж однієї ночі було спалено тисячі синагог, зруйновано та розграбовано понад сім тисяч єврейських домівок. Під час нападів загинув 91 єврей, а ще 3,5 тисячі були арештовані та відправлені в концентраційні табори.

"Кришталева ніч"

Дискримінація євреїв у Німеччині розпочалася ще у 1933 році, коли Гітлера було призначено канцлером. Після узурпації влади він практично відразу розпочав антисемітську політику. Німецький уряд прийняв низку законів, які обмежували права євреїв. Утиски щоразу посилювалися, зокрема, згодом ухвалили закон, який забороняв євреям працювати на державній службі. А у 1935 році їх і зовсім позбавили громадянства й заборонили вступати в цивільні відносини з німцями.

Адольф Гітлер

Більшість намагалася втекти з країни і шукала притулку в інших державах. До літа 1938 року з Німеччини виїхало приблизно 250 тисяч представників цієї етнічної групи. Нацистський режим впевнено та підступно створював гнітючу обстановку та налаштовував суспільство проти євреїв. "Кришталева ніч" стала останнім кроком на шляху до тотального геноциду.

Маніпулятивний привід почати знищення

Приводом для початку жорстокого плану стало вбивство секретаря при німецькому посольстві в Парижі – Ернста фон Рата. Замах на життя скоїв єврейський 17-річний підліток Гершель Гриншпан, який хотів своїм вчинком привернути увагу світу до політики Німеччини та помститися за приниження сім’ї, яку насильно депортували з країни. Публічний суд над хлопцем було скасовано за наказом Гітлера. Подальша його доля невідома, ймовірно, його вбили в концтаборі.

Гершель Гриншпан та Ернст фон Рат

Смерть співробітника німецького посольства видалася нацистським політикам чудовим приводом для бунту. 7 листопада в екстреному випуску нацистської газети було опубліковано заклик до погрому: "Німецький народ зробив необхідні висновки з вашого злочину. Він не буде терпіти таку ситуацію. Сотні тисяч євреїв контролюють цілі сектори німецької економіки, радіють у своїх синагогах, тоді як їх одноплемінники в інших державах закликають до війни проти Німеччини і вбивають наших дипломатів".

Це мало спровокувати громадян на антисемітські настрої, щоб атака на євреїв не мала вигляду організованої нацистами акції. Потерпілі від цих подій згодом почали називати їх "Тижнем убивств", оскільки ніч на 10 листопада була лише піком. Насправді атаки розпочалися на декілька днів раніше. Від дня вбивства німецького держслужбовця було знищено або доведено до самогубства приблизно 400 євреїв. А станом на 10 листопада в концентраційних таборах налічували 30 тисяч представників меншини.

Реакція світу

Ці події широко висвітлювали засоби масової інформації закордонних джерел, проте офіційна реакція урядів цих країн не була категоричною. Президент США Франклін Рузвельт у зв’язку з цим відкликав посла, який перебував у Берліні. Протест висловлювали британська і французька влади, проте дипломатичних відносин з Німеччиною ніхто не розірвав. Нацистський режим своєю чергою замовчував справжні наслідки погромів і зводив усе лише до "Розбитих вітрин".

Читайте також: Селфі-веселощі над мертвими: цинічні фото у меморіалі пам'яті жертв Голокосту

Історики досі не дійшли спільної думки щодо того, хто віддав наказ про цькування євреїв. Одні вважають, що провести акцію наказав сам Гітлер, інші – що вона була організована Геббельсом, про що вождь Третього Рейху навіть не підозрював.

Йозеф Геббельс

"Кришталева ніч" стала початком ствердження нацистської расової політики – так званої "аріїзації" та Голокосту. Після 10 листопада економічні та політичні переслідування євреїв тривали. На початку 1939 року Гітлер доручив "відповідальному за 4-річний план" Германов Герінгу підготувати заходи для виселення євреїв і ускладнив шляхи для легальної міграції. Було запропоновано декілька планів для масового переселення. Одним із них був "Мадагаскар", згідно з яким усіх євреїв мали виселити на цей острів.

"Табори смерті"

Усі ідеї нацистського режиму мали на меті повністю ізолювати меншину від німецького суспільства. Тож у великих містах, владу в яких під час Другої світової війни встиг захопити Третій Рейх, почали створювати єврейські гетто. Туди вивозили етнічних євреїв. 31 липня 1941 року нацистський режим видав наказ про "остаточне вирішення єврейського питання", що означало загальне винищення народу. Так почали з’являтися "табори смерті", куди масового привозили євреїв. Нацисти розстрілювали людей тисячами, іноді для вбивства використовували чадний газ.

У таборах смерті в Треблінці в Польщі загинуло приблизно 900 тисяч євреїв та дві тисячі циган

Хоча, фактично, Голокост розпочався задовго до "Кришталевої ночі" – активної фази неприхованого антисемітського руху. Жахливі вбивства тривали аж до 1945 року, коли Німеччина підписала акт про капітуляцію.

Читайте також: Табори смерті: як і де нацисти масово вбивали євреїв

Упродовж цього трагічного періоду на територіях, які були підконтрольні Третьому Рейху, загинули приблизно 6 мільйонів євреїв, хоча точна кількість жертв репресій невідома.