Про це заявив військовий історик, доцент кафедри нової і новітньої історії зарубіжних країн ЛНУ імені Івана Франка Андрій Козицький. Своїми поглядами він поділився в ефірі "Українського радіо Львів".

До теми "Ми не співпрацюємо з окупантами": Львів не віддасть рештки агента НКВС, попри рішення суду

Німця видали за радянського шпигуна

Історик каже, що дійшов такого висновку, аналізуючи матеріали КДБ, присвячені пошуку та ексгумації тіла Кузнєцова та його перепоховання у Львові.

Мені пощастило працювати з 6 томами справи, зокрема й експертизи академіка Герасимова, який дійшов висновку, що тіло, знайдене у Боратині Львівської області, належить Кузнєцову. З цих документів однозначно випливає – у Львові поховали не Миколу Кузнєцова,
– сказав історик.

Козицький розповідає, що Кузнєцова та його товаришів Камінського і Бєлова захопили у березні 1944 року в тодішньому Вербському районі біля села Білогородка (тепер Дубенський район Рівненської області) та після допиту розстріляли.

Одночасно з Кузнєцовим у Боратині затримали та вбили кількох німецьких солдатів. Тоді місцевих жителів змушували давати свідчення ніби загиблий в останні секунди життя говорив російською мовою. Насправді ж він розмовляв німецькою і його поховали у солдатській уніформі, а не офіцерській.

Історик вважає, що саме рештки одного з цих німецьких солдатів згодом перевезли до Львова та поховали під виглядом Кузнєцова. До того ж у загиблого вціліли обидва ікла та вони не випирають уперед. Проте його родичі розповіли КДБ, що у Кузнєцова були ікла, що видаються вперед, а сестра заявила, що розвідник вирвав обидва ікла, щоб усунути цю особливість. Отже, багато речей не збігаються у цій справі.

Де ж тоді поховали Кузнєцова

За його словами, Кузнєцов і двох його товаришів поховали в селі Мільча Рівненської області, а 1988 року їх тіла ексгумували та перевезли до Києва. Історик припускає, що спочатку радянська влада хотіла з помпою перепоховати тіла Камінського та Бєлова у Львові, але на той час політична ситуація стрімко змінювалася й від цієї ідеї вирішили відмовитися.

Історик вважає, що проблему можна було б вирішити за допомогою експертизи ДНК із могили у Львові та Маргарити Брюханової, племінниці Кузнєцова.

Спроба перепоховання Кузнєцова до Росії

  • 22 жовтня виконком Львівської міськради ухвалив рішення, яким відмовився провести ексгумацію останків Миколи Кузнєцова та передати їх племінниці Маргариті Брюхановій.
  • Таким чином влада Львова відмовилася виконати рішення Касаційного адмінсуду Верховного Суду України за позовом Брюханової.
  • Вона звернулася до суду після того, як виконком відмовив їй в особистому проханні про видачу останків Кузнєцова для перепоховання в РФ.
  • У Мінікульті зауважили, що передача останків Кузнєцова державі-агресору є небажаною та передчасною.

Хто такий Микола Кузнєцов?

Це – радянський диверсант-розвідник, агент НКВС, який загинув 8 березня 1944 року у селі Боратин Бродівського району на Львівщині.

За однією з версій, він сам підірвав себе гранатою, за іншою – загинув у бою. Посмертно йому надали звання Героя Радянського Союзу. У Росії його називають льотчиком.

Ексгумацію останків спецагента НКВС провели в 1959 році та перепоховали на Пагорбі слави у 1960 році.