Тоді згорів весь табір. Знищена була техніка, каплиця та намети. І коли дим після бою розійшовся, військові 3 мотопіхотної бригади 24 батальйону зрозуміли: вони усі живі, а серед поля єдиний вцілілий хрест.
Обстріли тривали два дні. Перші два стали катастрофою для селища: снаряди потрапляли на його територію. А на третій день окупанти знесли практично весь табір.
Усе знищено було: техніка, машини, склади, майно. Під шквалом осколків, під шквалом вибухової хвилі не залишилося нічого — уцілів лише хрест,
— пояснив підполковник Валентин Матвіїв.
Хрест стояв у каплиці. Її теж знищили, а він уцілів, як і всі військові 3 мотопіхотної бригади. Утім, тікаючи від обстрілів, хрест військові із собою не взяли. Повернулися по нього лише за півроку. Він і далі стояв посеред поля, один-єдиний.
Сьогодні цей березовий хрест з АТО освятили єпископи. Церковні діячі до вцілілого хреста ставляться стриманіше. Запевняють: це не чудо, а символ і саме так треба його сприймати.
Відтепер знак перемоги і віри зберігатимуть у гарнізонному храмі військових у Львові.
Автор — Ірина Папірник.
Дивіться також: Як жінка із Херсона, яка двічі побувала в полоні бойовиків, продовжила допомагати бійцям