Готелю Львів так і не отримав. Натомість на місці недобудованого фундаменту зареєстрували право власності на торгово-промисловий центр площею понад 5000 квадратних метрів. Законність цієї реєстрації міська рада оскаржує в суді. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Орієнтовні збитки громаді від незаконного, за позицією міської ради, використання земельних ділянок – близько 500 мільйонів гривень. Поясню, як виникла ця справа і чого ми добиваємося.

Історія почалася у 1990 році. Львівський міськвиконком став співзасновником українсько-австрійського підприємства "Галінвест", яке представляв Валерій Холодило. Тоді йшлось про обов’язок компанії збудувати готельний комплекс у центрі міста. До речі, у підприємства були й інші вкладники, зокрема Головне планово-економічне управління облвиконкому, Львівський об’єднаний авіазагін (підприємство, на базі якого згодом створили ДП "Львівські авіалінії") та інші менш публічні учасники.

Частка міста була найбільшою – 35%, або 2,8 мільйона тодішніх карбованців. Крім грошей, місто надало для реалізації проєкту дві земельні ділянки: 1,47 гектара на теперішній площі Князя Осмомисла та 1,63 гектара на вулиці Земельній. Із території майбутнього будівництва відселили мешканців чотирьох будинків.

Але будівництво зупинилося на стадії фундаменту.

Далі були штучно створені борги підприємства, зміни його учасників та їхніх часток, справа про банкрутство.

Окремо варто сказати про інше майно, яке отримав "Галінвест". На початку 2000-х, намагаючись врятувати становище підприємства, міська рада передала "Галінвесту" ще 0,32 гектара на вулиці Таджицькій для будівництва житлових котеджів. Також місто за мізер продало підприємству приміщення колишнього готелю "Україна" на площі Міцкевича, 4.

Якою була подальша доля цих об’єктів? За нашою інформацією, на ділянці на Таджицькій розташувався приватний маєток Валерія Холодила, а приміщення на площі Міцкевича згодом продали Укрексімбанку.

Тобто за цією історією стоїть цілий перелік міських ресурсів: гроші, квартири для відселення мешканців, кілька земельних ділянок і приміщення в самому центрі Львова. Попри все це, готель, заради якого створювали підприємство, так і не збудували.

У 2002 році австрійська компанія "ОстІнвест унд Баупротект ГМБХ" взялася за фінансове оздоровлення "Галінвесту". Проте проблеми з боргами продовжилися. Згодом Львівську міську раду незаконно виключили зі складу учасників підприємства.

У 2020 році "Галінвест" зареєстрував право постійного користування ділянкою площею 0,66 гектара на площі Князя Осмомисла. У 2022 році, коли судові спори щодо землі ще тривали, на місці недобудованого фундаменту зареєстрували право власності на торгово-промисловий центр.

Міська рада вважає ці реєстрації незаконними. Ми звернулися до суду, щоб оскаржити документи на користування землею та домогтися скасування відповідних реєстрацій, зокрема права власності на торгово-промисловий центр.

Судовий шлях виявився тривалим. Перші рішення місцевого та апеляційного господарських судів були не на користь громади. Верховний Суд повернув справу на новий розгляд. Вона знову перебуває на розгляді в апеляції. Остаточного результату, якого добивається місто, поки немає.

Водночас порушення під час реєстрацій виявили два міністерства. Мінагрополітики – у діях кадастрового реєстратора, Мін’юст – у діях державного реєстратора, який зареєстрував приватну власність на об’єкт.

За заявою міської ради триває і кримінальне провадження. Поліція повідомила про підозру двом державним реєстраторкам. Земельно-технічна експертиза встановила невідповідність технічної документації, на підставі якої зареєстрували право користування ділянкою. Окремо досліджується ймовірне підроблення державного акта на право постійного користування землею.

Розумію запитання львів’ян: чому ця історія триває стільки років? Сам перелік судів та експертиз не може бути задовільною відповіддю для громади. Потрібен результат – захищені права міста та відповідальність за встановлені порушення.

Саме цього ми добиваємося. Продовжуємо відстоювати позицію громади в суді та вимагатимемо притягнення винних до відповідальності. Водночас маємо чітку позицію щодо майбутнього цієї території: тут має бути громадський простір, відкритий для львів’ян і гостей міста. Місце в історичному центрі, де можна зустрітися, перепочити й провести час.

Львів вклав у цей проєкт гроші, землю та квартири. Наш обов’язок – захистити інтереси громади й домогтися, щоб ця територія служила місту.