В Ірані завершилися вибори президента: переміг прихильник реформ Пезешкіан

6 липня 2024, 08:55
Читать новость на русском

Джерело:

IRNA

Новим президентом Ірану став Масуд Пезешкіан. За нього в другому турі президентських виборів проголосували майже 16,4 мільйона іранців, що дорівнює 53,6% підтримки.

Його опонент Саїд Джалілі отримав 13,5 мільйона голосів. Варто зауважити, що Джалілі – прихильник жорсткої лінії, водночас новий президент Ірану – реформіст.

До теми Чого чекати від виборів в Ірані, які є кандидати й чи спалахнуть масові протести проти влади

В Ірані обрали нового президента

У другому турі президентських виборів в Ірані переміг 69-річний Масуд Пезешкіан. Він є прихильником реформ та раніше обіцяв "відкрити країну світові". 

Так, на виборах Ірану мали право проголосувати понад 61 мільйон громадян. Втім, на дільниці 5 липня прийшло лише близько половини. Загалом, Пезешкіан отримав майже 16,4 мільйона голосів – близько 53,6% голосів. Його опонент Саїд Джалілі отримав меншу підтримку – за нього проголосувало понад 13,5 мільйонів іранців.

Цікаво, що в історії Ірану другий тур президентських виборів був лише один раз – у 2005 році. Це вдруге в історії, коли в країні відбулося 2 тури голосування.

Радикальним опозиціонерам та жінкам заборонено балотуватися на виборах, тому опозиція закликала бойкотувати голосування. Так, опозиціонери називали вибори "цирком", а останніми тижнями у мережі ширився тег #ElectionCircus (виборчий цирк). 

Нагадаємо, що вибори в Ірані відбулися після того, як в авіакатастрофі 19 травня 2024 року загинув Ібрагім Раїсі. Його вертоліт розбився у провінції Східний Азербайджан.

Що відомо про нового президента Ірану

Масуд Пезешкіан – 69-річний іранський кардіохірург і політик-реформатор. У 2001 – 2005 роках він був міністром охорони здоров'я та медичної освіти. Варто зауважити, що Пезешкіан не вперше балотувався на виборах президента. Так, у 2013 році він зняв свою кандидатуру, а у 2021 році йому відмовили у висуванні своєї кандидатури.

У свої передвиборчій програмі Пезешкіан наголошував на реформі системи охорони здоров'я, збільшенні інвестицій держави в науку та налагодженні відносин із Заходом. Ба більше, він заявляв, що буцімто готовий відкрити країну Заходу.