Чи може Медведєв сміятися над Трампом?
Дійсно, у російській столиці на останні заяви американського президента не звернули особливої уваги. Ба більше, московська біржа пішла вгору після того, як Трамп завершив свою зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, на якій і виголошувалися відповідні заяви. Про це заявив Віталій Портников, інформує 24 Канал.
Читайте також Не росіяни: хто краде надію в українців
Та чи дійсно заяви Трампа є такими безпечними для російського керівництва? І чи дійсно Медведєву, який вже кілька разів спростовував свої заяви після коментарів західних політиків, варто сміятися над американським президентом?
50 днів – це дійсно досить довгий термін, який дозволяє Росії без серйозних проблем продовжувати наступ на українські позиції та обстрілювати міста, руйнуючи військово-промисловий комплекс України і примушуючи українських громадян замислитися про капітуляцію перед Росією.
Але з іншого боку, Трамп наголошує на тому, що надасть Україні нову зброю. Ця зброя, звісно, має стримати російський наступ, який і без цього фактично виглядає нереалістичним у тій позиції, що зараз перебувають збройні сили Росії на українській землі.
Постачання нових систем протиповітряної оборони для України також створює проблеми для подальших обстрілів української території російськими загарбниками. Крім того, у західних медіа підкреслюють, що США можуть дозволити Україні завдавати ударів вглиб Росії ракетами ATACMS, які вже перебувають на озброєнні у Сил оборони України.
Отож вже невдовзі можуть запалати численні військові та енергетичні об'єкти у Росії, що, звісно, створить додаткові проблеми для російської економіки, яка і без того виснажена санкціями і війною.
Звісно, можна вважати, що ця економіка пережила найсерйозніший санкційний тиск Заходу, і тепер Путін у союзі із Китаєм може впевнено дивитися у воєнне майбутнє. Однак обіцянка стовідсоткового мита для країн, які будуть продовжувати закуповувати нафту у Росії створює певні проблеми для російського енергетичного комплексу.
Росія може повторити долю СРСР?
Росія залишається державою, бюджет якої пов'язаний насамперед із постачанням енергоносіїв. Будь-які проблеми із таким постачанням зменшують можливості російського бюджету і плани Путіна щодо багаторічної війни з Україною.
До цього виступу Трампа великим союзником російського президента залишався навіть не Китай, а час. Саме багаторічна війна на виснаження України, як розмірковував російський президент, рано чи пізно поставить крапку на історії сусідньої держави і дозволить йому приєднати українські території до Росії.
Однак тепер, коли у Росії може елементарно не вистачити грошей на цей імперіалістичний експеримент, Путіну доведеться замислитися і про те, чи не очікує на Росію доля Радянського Союзу. Радянські керівники настільки захопилися гонкою озброєнь із Заходом, що не помітили, як історія їхньої злочинної держави добігла кінця.
Хоча на такий фінал не розраховували і лідери тодішнього Заходу, які були готові до подальшого протистояння із комуністичною системою. Очевидно, що і Рональд Рейган, і Франсуа Міттеран, і Маргарет Тетчер хотіли співіснування із більш передбаченим Радянським Союзом, а не загибелі комуністичної імперії і найбільшої кризи у її існуванні. На Росію Путіна і Медведева може очікувати та ж сама безславна доля.
Трамп хотів би примусити російського президента до компромісу і призупинення військових дій в Україні. Він підкреслює, що налаштований рішуче. Але реально американський президент просто втягує російське керівництво у новітню гонку озброєнь із Заходом і боротьбу за те, щоб довести, що Росії ніхто і ніколи нічого не буде диктувати.
Путін може обрати саме брежнівсько-андроповську тактику поведінки із керівництвом США – продовжувати нарощувати свій темп наступу в Україні, не зважати на ультиматуми Трампа.
Путін і далі буде сприймати американського президента як людину, яку можна просто обвести навколо пальці й у такий спосіб створити для себе вигідні умови для подальшої війни з ненависною Путіну Україною. Або ж просто ігнорувати, коли Трамп виступає зі своїми попередженнями.
Водночас Трамп буде нарощувати свої заяви щодо Росії і дії щодо допомоги Україні, сподіваючись, що рано чи пізно Кремль усвідомить важливість компромісу із Вашингтоном. А цього компромісу не буде. Буде нарощування війни і кризи на пострадянському просторі. Путін буде шукати слабкі місця Трампа не тільки в контексті російсько-української війни, а й інших регіонів світу.
Росія буде нарощувати своє співробітництво з Іраном та Північною Кореєю, щоб створити для США нові кризові моменти, а Трамп буде відповідати на ці виклики Путіна. Зрештою російська економіка може не витримати цього шаленого темпу боротьби, й почнеться криза на пострадянському просторі, яку можна буде порівняти із кризою колишнього СРСР.
Ця криза може охопити не тільки саму Росію, але й інші колишні радянські республіки, які будуть втягнуті або у конфронтацію з Росією як Україна, або будуть залишатися в тіні її амбіцій, як Білорусь. Результати такої кризи передбачити буде дуже важко, як було важко передбачити результати краху Радянського Союзу.