Про це повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України, яке 12 жовтня опублікувало на порталі War&Sanctions інтерактивну 3D-модель ракети 9-С-7760 "Кинджал", інформацію про її конструкцію, електронні компоненти та підприємства-виробники.
Загалом розвідники встановили 58 російських підприємств, залучених до виробництва цієї зброї. Причому 22 з них досі не перебувають під санкціями жодної країни санкційної коаліції.
Що спільного між "Кинджалом" та "Іскандером"
"Кинджал" належить до аеробалістичних ракет, які запускають із літака-носія. На відміну від звичайної балістичної ракети наземного базування, він починає політ уже на значній висоті та швидкості, яку забезпечує літак.
Однак конструктивно Х-47М2 багато в чому повторює ракету 9М723 оперативно-тактичного комплексу "Іскандер-М". За інформацією ГУР, рівень уніфікації їхніх складових сягає 90%.
Обидві ракети мають одноступеневу конструкцію, твердопаливний двигун та інтегровану бойову частину. Це означає, що російська промисловість може використовувати значну частину спільної технологічної та виробничої бази для виготовлення обох виробів.
Проте "Кинджал" має кілька характерних відмінностей. Зокрема, його хвостова частина обладнана спеціальним аеродинамічним обтічником, який відділяється після запуску двигуна.
Цей елемент пов'язаний з особливостями повітряного старту. Літак несе ракету під фюзеляжем, тому її конструкція має враховувати аеродинамічні навантаження до моменту відокремлення та запуску двигуна.
Крім того, "Кинджал" отримав активну радіолокаційну головку самонаведення та додаткові засоби протидії радіоелектронним системам противника.
Раніше Мілітарі 24 детально розповідав про розвиток сімейства "Іскандер", зокрема про нову ракету 9М723-2, відому як "Іскандер-1000", яку російські війська почали застосовувати для ударів по Україні у 2026 році.
Як наводиться "Кинджал" і навіщо йому радіолокаційна головка
Однією з найцікавіших деталей, оприлюднених розвідкою, стала активна радіолокаційна головка самонаведення У508.
За даними ГУР, її виробляє російське підприємство "Радар ММС". На відміну від системи, яка орієнтується переважно за попередньо заданими координатами та даними навігації, активна радіолокаційна головка може використовувати відбиті радіосигнали для уточнення положення цілі.
Російські розробники називають таке наведення всепогодним, оскільки радіолокаційні засоби не залежать від освітлення так, як звичайні оптичні камери.
Активна радіолокаційна головка У508. Фото ГУР
Водночас наявність відповідного обладнання не гарантує високої точності в реальних бойових умовах. Результат залежить від роботи всієї системи наведення та можливості коректно розпізнати ціль.
Окрім радіолокаційної головки, "Кинджал" використовує інерціальну навігаційну систему з корекцією за супутниковими сигналами.
На оприлюдненій ГУР схемі можна побачити інерціальний вимірювальний блок ИИБ-В, лазерний гіроскоп МТ-501-В, цифрову антенну решітку "Комета-МР12" та завадостійку систему супутникової навігації "Комета-Р8". Ці компоненти відповідають за різні етапи визначення положення ракети та коригування польоту.
Цифрова антенна решітка "Комета МР12". Фото ГУР
ГУР звертає увагу, що на відміну від "Кинджала", практичне застосування активної радіолокаційної головки самонаведення на ракетах "Іскандер-М" під час ударів по Україні наразі не зафіксовано. Отже, попри високий рівень уніфікації, можливості наведення двох ракет не повністю однакові.
Навіщо "Кинджалу" власна станція радіоелектронних перешкод
Ще одна особливість "Кинджала" полягає в обладнанні для протидії засобам протиповітряної оборони.
За інформацією ГУР, ракета має станцію активних перешкод, яку виготовляє Центральний науково-дослідний радіотехнічний інститут імені академіка Берга. Це обладнання доповнює систему відстрілу хибних цілей С-200.
Обидва засоби мають допомагати ракеті долати протиповітряну оборону, але працюють за різними принципами. Станція активних перешкод створює радіоелектронний вплив, тоді як система хибних цілей повинна ускладнювати роботу засобів виявлення та наведення перехоплювачів.
Наскільки ефективне це обладнання проти конкретних українських зенітних комплексів, ГУР не уточнює.
При цьому радіоелектронна боротьба може застосовуватися не лише для захисту від ракети, а й проти її власної навігації. Як раніше писав Мілітарі 24, українська система РЕБ "Ліма" призначена для протидії навігаційним системам російських ракет, зокрема "Кинджалів".
Таким чином, удосконалення російських ракет і розвиток українських засобів протидії відбуваються паралельно.
Які бойові частини має "Кинджал" і навіщо Росія розробляє нову
За даними ГУР, для "Кинджала" передбачені два типи бойових частин. Основною є проникаюча фугасна бойова частина, призначена для ураження захищених об'єктів. Також конструкція ракети допускає встановлення спеціальної ядерної бойової частини.
Проникаюча фугасна бойова частина має товстий металевий корпус, який допомагає їй проходити крізь бетонні перекриття та інші перешкоди перед вибухом. Така конструкція розрахована насамперед на ураження укріплених споруд.
Водночас ефективність подібного боєприпасу значною мірою залежить від точності влучання. Якщо ракета відхилиться від потрібної точки, її здатність пробивати укриття може не дати очікуваного результату.
Тепер, за інформацією української розвідки, російські конструктори працюють над версією "Кинджала" з осколково-фугасною бойовою частиною.
На відміну від проникаючої, така бойова частина створює ширшу зону ураження уламками та вибуховою хвилею. Вона більше підходить для ураження менш захищених цілей, де не потрібне пробиття товстих бетонних конструкцій.
У ГУР припускають, що розробка нової модифікації може бути пов'язана з проблемами точності наведення "Кинджалів". Якщо ракета не здатна стабільно влучати в невелику захищену ціль, осколково-фугасна бойова частина дозволяє змінити характер її бойового застосування. Однак це поки оцінка української розвідки, а не підтверджене пояснення російських розробників.
Яку швидкість і дальність має "Кинджал"
Оприлюднена ГУР технічна картка ракети дозволяє уточнити її характеристики.
Довжина корпусу "Кинджала" становить 7,175 метра, а разом із хвостовим обтічником вона збільшується до 8 метрів. Діаметр ракети сягає 920 міліметрів, маса бойової частини становить 450 кілограмів.
Заявлена дальність польоту становить до 1000 кілометрів, а максимальна висота траєкторії може сягати 100 кілометрів.
Окремої уваги заслуговують швидкісні характеристики. За даними ГУР, максимальна швидкість на початку кінцевої ділянки польоту становить приблизно 12 тисяч кілометрів на годину. Проте безпосередньо біля цілі швидкість суттєво нижча, від 4800 до 5200 кілометрів на годину.
Ця різниця має значення для розуміння можливостей ракети. Максимальна швидкість, яку часто наводять у повідомленнях про "Кинджал", не зберігається протягом усього польоту. Під час руху щільнішими шарами атмосфери ракета сповільнюється.
Чому Росія скорочує виробництво "Кинджалів"
Одним із найбільш показових висновків ГУР стала інформація про зміну російського державного оборонного замовлення.
За даними розвідки, у 2026 році Росія суттєво скоротила замовлення на виробництво "Кинджалів", натомість переорієнтувавши частину промислових потужностей, комплектуючих і сировини на ракети 9М723 "Іскандер-М".
Причин такого рішення може бути кілька.
- По-перше, спільна конструктивна база дозволяє російській промисловості перерозподіляти ресурси між двома типами ракет. Якщо виробництво одного виробу має обмеження, використання тих самих компонентів для іншого може виявитися доцільнішим.
- По-друге, застосування "Кинджалів" обмежується кількістю доступних літаків-носіїв.
Основними носіями цих ракет є спеціально модифіковані винищувачі-перехоплювачі МіГ-31К та МіГ-31И. Російський авіапром зараз не виробляє нових літаків цього сімейства, тому збільшення кількості ракет автоматично не означає, що Росія зможе пропорційно наростити інтенсивність їх застосування.
На відміну від них, "Іскандер-М" запускається з наземних мобільних пускових установок і не потребує спеціалізованого літака.
Демонстрація МіГ-31К із макетом гіперзвукової ракети "Кинджал" на параді. 2018 рік. Фото: kremlin.ru
Таке рішення вписується в ширшу зміну російської ракетної тактики. Як раніше розповідав Мілітарі 24 із посиланням на Reuters, Росія почала використовувати для ударів по Україні переобладнані ракети-мішені РМ-48У, що дозволяє їй частково зберігати запаси дорожчих балістичних ракет.
Водночас скорочення державного замовлення на "Кинджали" не означає припинення їх виробництва або відмову Росії від подальшої модернізації.
Хто виробляє "Кинджали" і чому це важливо для санкцій
Разом із технічною інформацією ГУР оприлюднило виробничу кооперацію російської аеробалістичної ракети.
До переліку увійшли 58 російських підприємств, які беруть участь у створенні та виготовленні окремих вузлів "Кинджала". Головним розробником і виробником ракети є науково-виробнича корпорація "Конструкторське бюро машинобудування". Водночас ракетну частину виготовляє Воткінський завод, а тверде ракетне паливо пов'язане з виробництвом комбінату "Каменський".
За активну радіолокаційну головку самонаведення відповідає "Радар ММС", інерціальні датчики та лазерний гіроскоп виготовляє НДІ "Полюс" імені Стельмаха, а навігаційні системи сімейства "Комета" постачає "ВНІІР-Прогрес".
Таким чином, виробництво "Кинджала" залежить від широкої мережі підприємств, які спеціалізуються на ракетних двигунах, електроніці, навігації, системах управління та бойових частинах.
На порталі War&Sanctions розвідники також оприлюднили інформацію про 197 ідентифікованих електронних компонентів і деталей ракети.
Серед виробників, продукцію яких знайшли у складі обладнання "Кинджала", фігурують американські Texas Instruments, Analog Devices, Micron Technology, AMD та Altera.
Зокрема, у складі радіолокаційної головки У508 ідентифіковано мікросхеми пам'яті, процесори, програмовані логічні матриці та інші електронні компоненти іноземного походження.
Сам факт виявлення деталей західних компаній не свідчить про їхнє пряме постачання російському військово-промисловому комплексу. Компоненти могли потрапити до Росії через посередників, вторинний ринок або інші канали закупівель.
Однак інформація про їхнє походження дозволяє розслідувати ланцюги постачання та визначати можливі шляхи обходу обмежень.
За даними ГУР, 22 із 58 підприємств, залучених до виробництва "Кинджалів", досі не перебувають під санкціями жодної держави санкційної коаліції.
Раніше Мілітарі 24 повідомляв про схожу ситуацію з виробництвом російських Су-35С: тоді українська розвідка встановила 79 підприємств-виробників, із яких 22 також залишалися без міжнародних санкцій.
У ГУР наголошують, що для обмеження російського ракетного виробництва необхідно синхронізувати санкції проти всіх учасників кооперації, а також посилювати контроль за технологіями та комплектуючими, які використовує російський оборонно-промисловий комплекс.