Росіяни почали застосовувати нову версію реактивного ударного БпЛА "Герань-5", яка відрізняється зміненою конструкцією та, ймовірно, отримала автономну оптичну навігацію. Про це повідомив моніторинговий канал "Полковник ГШ", який називає нову модифікацію "Герань-5 К5".
За оприлюдненими даними, апарат отримав оптико-електронну систему корекції, яка дозволяє порівнювати зображення земної поверхні з еталонними даними та уточнювати маршрут польоту. Водночас саме позначення "К5" і твердження про використання системи класу DSMAC поки не мають офіційного підтвердження.
"Герань-5" вчиться літати без GPS
Оптична навігація потрібна насамперед для того, щоб дрон міг продовжувати політ навіть за умов придушення супутникової навігації. Апарат отримує зображення поверхні під собою, а бортова система порівнює їх із заздалегідь підготовленими еталонними зображеннями.
Подібний принцип використовують системи DSMAC, які застосовують у високоточних боєприпасах. Вони дозволяють визначати положення апарата не лише за супутниковими координатами, а й за характерними особливостями місцевості.
Раніше "Мілітарі 24" вже розповідав про те, як Росія модернізує реактивні "Шахеди" та "Герані" і навіщо їм нові системи наведення. Тепер схожий підхід, судячи з оприлюднених матеріалів, може поширюватися і на "Герань-5".
Додатково російський воєнний кореспондент Андрій Філатов заявляв, що російські дрони сімейства "Герань" вже використовують систему автономної оптичної навігації "Сусанин". За його описом, вона також орієнтується за зображеннями земної поверхні та дозволяє апарату рухатися за маршрутом без радіомаяків.
При цьому немає підтвердження, що "Сусанин" і система, яку встановили на новій "Герані-5", є одним і тим самим виробом.
Нова версія має іншу конструкцію
На оприлюднених фотографіях помітні зміни у конструкції "Герані-5". Вони стосуються передусім компоновки фюзеляжу та силової установки.
Ще 19 вересня "Мілітарний" повідомляв, що росіяни перенесли турбореактивний двигун "Герані-5" із зовнішньої гондоли всередину фюзеляжу. Таке рішення дозволяє зробити зовнішні обводи апарата гладкішими та зменшити аеродинамічний опір.
Для швидкісного безпілотника це має значення, оскільки зі зростанням швидкості збільшуються й аеродинамічні втрати. Перенесення двигуна всередину корпусу потенційно дозволяє ефективніше використовувати його тягу.
За наявними даними, "Герань-5" використовує китайський турбореактивний двигун TELEFLY TF-TJ2000A. Заявлена крейсерська швидкість апарата становить 450 - 600 кілометрів на годину.
Чим "Герань-5" відрізняється від звичайного "Шахеда"
"Герань-5" вже суттєво відрізняється від класичних "Герань-2", які фактично є російською версією іранського Shahed-136.
За даними, які раніше публікував "Мілітарний", довжина "Герані-5" становить близько 6 метрів, розмах крил сягає 5,5 метра, а бойова частина має масу близько 90 кілограмів. Заявлена дальність ураження становить близько 1000 кілометрів.
24 Канал раніше публікував характеристики "Герані-5" та пояснював, чому цей апарат уже більше нагадує малогабаритну крилату ракету, ніж класичний ударний дрон.
В апараті, який раніше досліджували українські фахівці, виявили завадостійку супутникову навігацію "Комета", інерційну навігаційну систему, трекер із мобільними модемами, Mesh-модем та реактивний двигун китайського виробництва.
Тепер до цього набору, ймовірно, додається ще один спосіб навігації.
Росія вже адаптує "Герань-5" до протидії ППО
Зміна навігації відбувається одночасно з удосконаленням самої платформи. Росіяни збільшують швидкість "Гераней", змінюють конструкцію та нарощують виробництво реактивних версій.
За оцінками, які раніше наводив 24 Канал, російське виробництво реактивних "Гераней" протягом 2026 року швидко зростало. Наприкінці серпня йшлося вже приблизно про 3 тисячі таких апаратів на місяць.
Для України це означає, що проблема полягає не лише у появі окремого нового типу дрона. Росія поступово створює ціле сімейство швидкісних ударних апаратів, які складніше виявляти та перехоплювати.
Водночас українська сторона вже випробовує спеціальні засоби для боротьби з такими цілями. Зокрема, український реактивний перехоплювач уже знищив "Герань-5", а "Мілітарний" повідомляв про випробування одразу чотирьох перехоплювачів, призначених для боротьби з реактивними "Геранями".
Поява автономної оптичної навігації може стати наступним етапом цієї гонки. Якщо нова система справді дозволяє "Герані-5" коригувати маршрут за рельєфом та орієнтирами на землі, одного лише придушення супутникової навігації для зриву її польоту буде недостатньо.
Поки що відкриті дані не дозволяють точно визначити, наскільки ефективно працює нова система та на яких саме етапах польоту вона використовується. Але сама поява таких компонентів показує, що російські реактивні "Герані" продовжують переходити від відносно простих ударних БпЛА до складніших далекобійних засобів ураження.