"Шахеди", "Молнії", "Ланцети": які ще російські дрони загрожують українцям у 2026 і як від них захиститися

Ще вранці 16 березня 2026 року ворог здійснив незвичайну атаку на Київ – запустив уже звичні "Шахеди" з "Ланцетами" на борту. Уламки "Ланцетів" знайшли на Майдані Незалежності біля монумента. Особливість цієї атаки – в тому, що "Ланцет" є дроном із порівняно невеликою дальністю, який до цього запускали по лінії бойового зіткнення та прифронтових містах.

Росіяни постійно перебувають у пошуку покращень для "Шахедів", які перетворилися на платформи для іншого озброєння, наголошує в коментарі 24 Каналу авіаційний експерт, директор з розвитку оборонного підприємства Анатолій Храпчинський. Серед зразків такого озброєння – авіаційна ракета Р-60 та FPV-дрони.

24 Канал зʼясував в експертів, які російські дрони – від "Шахедів" та "Гербер" до "Молній" і "Ланцетів" – загрожують Україні у 2026 році.

"Шахеди", "Ланцети" та інші: які дрони загрожують Україні?

Щодо атаки 16 березня Анатолій Храпчинський наголошує, що ворог уже тривалий час експериментує з корисним навантаженням до "Шахедів", і, на думку експерта, мовиться саме про використання "Шахеда" як носія, який доставив "Ланцет". 

До теми Модернізували й тестують: авіаексперт оцінив загрози від нових "Ланцетів" для Києва

Рештки "Ланцета", що впав на Майдані / Фото з телеграм-каналу Сергія Бескрестнова

Важливо! Про додаткові акумулятори у "Ланцетах", що долетіли до Києва, раніше казав радник міністра оборони Сергій Бескрестнов ("Флеш"). За його словами, через те, що "Ланцет" є засобом ближнього фронтового ураження на 30–80 кілометрів, росіяни вичікували сприятливого вітру в бік столиці та знайшли найближчу до Києва точку і звідти запустили дрони. 

Оскільки шансів у базового "Ланцета" долетіти 200 кілометрів до Києва – немає, на них зняли бойову частину та поставили додатковий акумулятор, писав Бескрестнов. Водночас акумулятори замінюють на дорогі батареї нової технології.

Ворог зараз шукає рішення не лише для протидії повітряним цілям, а й для ураження наземних систем, додає Храпчинський. Мовиться про радіолокаційні станції, підрозділи ППО, мобільні вогневі групи тощо. "Шахед" у такій схемі може виступати засобом повітряного нападу, який несе інший боєприпас або інший засіб ураження.

Російський "Ланцет" / Фото росЗМІ

Читайте також Рої дронів в небі над Україною: експерт пояснив, наскільки це реально

Чи можна вважати успішним проліт "Ланцета" як навантаження "Шахеда" аж до Хрещатика? 

Найбільшу загрозу тиловим містам, зокрема Київу чи Львову, несуть "Герані" чи "Шахеди", зауважує експерт. Якщо ж говорити про прифронтові зони, то там дуже широкий перелік засобів ураження: 

• "Ланцет";
• V2U;
• "Привет-82";
• FPV-дрони;
• інші безпілотні системи, керовані авіаційні засоби тощо. 

Використання "Ланцетів" проти Києва Храпчинський вважає спробою залякування з боку Росії.

Водночас експерт вважає, що за правильного підходу Київ може захищатися засобами радіоелектронної боротьби, які ускладнюють використання таких апаратів.

Як змінилася картина з дронами з 2022 по 2026 рік?

Російську війну проти України вже багато разів називали війною дронів, адже тут вперше безпілотники різних типів і призначень застосовуються настільки масово. Як змінилася картина їх застосування на фронті 24 Каналу окреслив Андрій Козіков, оператор БПЛА у 82 бригаді ДШВ. Натепер він перебуває на реабілітації після поранення. 

У 2022 році в українських військових на фронті використовувались переважно "Мавіки" для розвідки, скидів і коригування артилерії як допоміжний елемент, каже військовий. У росіян же під кінець 2022 року почали використовувати дрони типу "Шахед" чи "Гербера" – у переважній більшості для ударів по цивільній інфраструктурі.

У росіян уже давно поставлено на потік використання дронів типу "Шахед" або "Гербера" проти української цивільної інфраструктури, додає Козіков. Найбільш ефективні вони, коли атакують роями та у взаємодії з ракетним обстрілом. Водночас військовий критично ставиться до показового скидання "Ланцета" в центрі Києва: на його думку, це більше психологічний момент. 

Важливо! Козіков звертає увагу на роботу спеціальних підрозділів росіян, які працюють там, де їхнім військам найскладніше. Ціль цих підрозділів – працювати суто проти наших дронщиків та логістики. Вони застосовують комплекс різних безпілотних комплексів. Часто працюють парами FPV-дронів, детальною розвідкою мавіками, точковими ударами "Молній" та інших крил. 

Але Україні є, чим відповісти на це. 

• У нас основна ставка – це FPV-дрони. Логіка проста: низька ціна – це максимальний результат.
• Також досить ефективними Козіков вважає "бомбери" – ними безпосередньо вражаються ворожі укріплені позиції. Також цими ж дронами сьогодні логістично йде підтримка передових наших позицій піхоти
• Також Козіков відзначає дрони-перехоплювачі, які є хорошою зброєю проти російських "Шахедів", "Гербер" та інших розвідувальних дронів. 

На 2026 рік військовий очікує збільшення масштабу виробництва і використання дронів різних типів з обох сторін. Також розвиватимуться системи, які будуть безпосередньо виявляти та знищувати дрони. 

Козіков згадує ще такі характеристки:

• В обох сторін є технології, які поступово впроваджуються у дрони, зокрема застосування в них штучного інтелекту, що сам шукатиме ціль, зможе обходити РЕБ і використовувати альтернативні види зв'язку або їх змінювати за потреби. Основна мета – мінімізація роботи людини в управлінні дронами.
• Також рекламні картинки (переважно китайських виробників дронів) застосування роїв дронів можуть стати реальністю. Один такий рій може зупинити напад ворога та "зачистити" цілу посадку.
• "Дронізація" фронту – це вже фактично реалізована модель роботи, яка була застосована ДШВ. Зона у 20 кілометрів повністю насичена дронами, що унеможливлює рух ворожих військ. Але варто визнати, що таку тактику застосовують і росіяни.
• Війна "дешевих проти дорогих". FPV-дрон вартістю до 1000 доларів знищує танк вартістю мільйони доларів. Своєю чергою, російський "Шахед" вартістю до 20 тисяч доларів знищує інфраструктуру та виснажує ППО на мільйони доларів. Щоб унеможливити подібне, Україною вже впроваджені дешеві дрони-перехоплювачі, сіткомети та інші засоби, які є дешевшими проти застосованих дронів. Однак ворог теж розвивається в цьому напрямку, каже оператор БПЛА.

Скільки в Росії "Шахедів" та інших ударних дронів?

Точної офіційної цифри щодо запасу російських ударних дронів у відкритому доступі немає, адже Москва не публікує повний арсенал, а говорить радше про нарощування виробництва й постачання. Найчастіше в авторитетних оцінках фігурують уже не сотні, а тисячі одиниць на місяць. Зокрема, вороже міноборони регулярно повідомляє про постачання на фронт "тисяч безпілотників щомісяця", разом з ударними системами, а російські посадовці неодноразово заявляли про кратне зростання випуску БпЛА після 2022 року. 

До того ж Росія активно комбінує ударні дрони з імітаторами й дешевшими БпЛА, що ускладнює підрахунок чистої кількості ударних апаратів. Ключова характеристика російського дронового потенціалу – не стільки накопичений запас, скільки здатність безперервно генерувати тисячі ударних безпілотників і масштабувати їх застосування.

"Шахеди" та "Герані": які характеристики та ТТХ, дальність, швидкість та інші дані?

Перші публічні згадки про цю лінійку в контексті війни Росії проти України припадають на осінь 2022 року. Тоді ворог почав застосовувати іранські безпілотники, зокрема по енергетиці, порівняно невеликими кількостями. 

До теми Ми просили не постачати Росії "Шахеди", – Зеленський про контакти з Іраном

У Росії "Шахеди" отримали місцеву назву "Герань-1", на фронті їх використовували спершу проти військової техніки, а потім – і проти інфраструктури в Одеській, Миколаївській та Харківській областях. По тилу "Герань" працює як легший компонент масованих ударів і як елемент виснаження ППО. 

Характеристики дрона "Герань-1":

• Виробник: Іран – Shahed Aviation Industries / HESA; у РФ – локальна збірка на базі ОЕЗ "Алабуга".
• Двигун: Serat-1 / Wankel, 28 ЛС.
• Бойова частина: 15 кілограмів.
• Дальність: 900 кілометрів.
• Швидкість: близько 180 кілометрів на годину.
• Висота: 60 – 4000 метрів.
• Розмах крила: 2,2 метра.

Характеристки дрона "Герань-1" / Інфографіка 24 Каналу

"Шахед-136" або "Герань-2" Росія вперше масово застосувала восени 2022 року: перший великий удар по Києву відбувся 17 жовтня 2022-го, а вже до 2024 року ця модель стала основою російських повітряних атак. Це найвідоміший російський ударний дрон у війні проти України. На полі бою "Герань-2" спершу використовували і проти фронтових цілей, але з часом він перетворився на універсальний засіб дальнього удару. 

По тилу "Герань-2" залишається головним інструментом ударів по енергетиці, цивільній інфраструктурі та великих містах. 

Характеристики дрона "Герань-2":

• Виробник: Іран – Shahed Aviation Industries / HESA; російська збірка / модернізація – ОЕЗ "Алабуга".
• Двигун: MD550, поршневий.
• Бойова частина: 20 – 40 кілограмів; у модернізованих версіях – до 90 кілограмів.
• Дальність: 1350 – 1500 кілометрів.
• Швидкість: близько 180 кілометрів на годину.
• Висота: 60 – 4000 метрів.
• Розмах крила: 2,5 метра.

Характеристки дрона "Герань-2" / Інфографіка 24 Каналу

Дрон "Герань-3" з’явився набагато пізніше: за даними ISW, Росія застосовує групи з кількома апаратами "Герань-3" щонайменше з кінця червня 2025 року, а ГУР окремо показувало його компонентну базу й турбореактивний двигун Telefly JT80. Це вже не класичний "Шахед" із поршневим двигуном, а реактивна ескалація тієї ж лінійки. 

На полі бою "Герань-3" важливий тим, що Росія намагається використовувати його як швидший ударний інструмент на короткій і середній відстані. По тилу "Герань-3" небезпечна тим, що її реактивна схема ускладнює перехоплення, а сам дрон уже використовується в комбінованих ударах. 

Характеристики дрона "Герань-3":

• Виробник: ОЕЗ "Алабуга", Росія.
• Двигун: турбореактивний Telefly JT80.
• Бойова частина: близько 50 кілограмів.
• Дальність: до 1000 кілометрів (є ранні дані про 2500 кілометрів).
• Швидкість: 300–370 кілометрів на годину.
• Висота: до 5000 метрів.
• Розмах крила: 3 метри.

Характеристки дрона "Герань-3" / Інфографіка 24 Каналу

Читайте також Нова "Герань-5": як російський дрон загрожує Україні ракетами Р-73

"Герань-5", подібний до крилатої ракети, вперше офіційно підтвердили в січні 2026 року. Українська розвідка повідомила про перше використання "Герані-5" саме в січневих атаках. 

Зверніть увагу! Збиття реактивних дронів потребувало залучення бойової української авіації, зокрема F-16, що зменшувало ресурс цих літаків. До того ж ці дрони мають класичну аеродинамічну схему, на відміну від перших "Шахедів", які мають тип "летюче крило". Зокрема, пʼята версія може нести авіаційну ракету Р-73.

"Герань-5" – це великий реактивний ударний БпЛА з 90-кілограмовою бойовою частиною, швидкістю 450–600 кілометрів на годину і дальністю 950 кілометрів. Така конфігурація робить його інструментом не так фронтової тактики, як ударів по важливих об’єктах у глибокому тилу. Це новий клас російського далекобійного ударного дрона –  він уже входить до комбінованих повітряних атак по Україні, і саме його характеристки вказують на спробу вдарити по більш захищених та віддалених цілях. 

Характеристики дрона "Герань-5":

• Виробник: ОЕЗ "Алабуга", Росія.
• Двигун: турбореактивний Telefly TF-TJ2000A.
• Бойова частина: 90 кілограмів.
• Дальність: 950 кілометрів.
• Швидкість: 450–600 кілометрів на годину.
• Висота: до 6000 метрів.
• Розмах крил: 5,5 метра.

Характеристки БПЛА "Герань-5" / Інфографіка 24 Каналу

"Ланцет" ("Изделие-51/52/53") – характеристики, бойова частина, дальність

Перші публічні підтвердження появи "Ланцетів" в Україні з’явилися влітку 2022 року: зокрема, про них масово говорили російські пропагандистські медіа. Головні цілі "Ланцетів" ZALA – українська артилерія, бронетехніка, РЛС і позиції на лінії зіткнення. 

До теми Містить іноземні компоненти: розвідка розкрила нові можливості дрона, яким атакували Київ

Важливо! ГУР оприлюднило деталі про російські БпЛА "Ланцет" і "Скальпель" – із 3D-моделями, складом та походженням електроніки. Також розвідка повідомила, що 16 березня Росія атакувала центр Києва саме "Ланцетом". Уламки підтвердили цю ідентифікацію, що може свідчити про розширення ролі дрона: раніше його використовували переважно проти техніки на фронті. 

"Ланцет" виробляє ZALA Aero (структура Калашникова), а "Скальпель" – КБ "Восток", і його вважають спрощеним аналогом "Ланцета". Загалом у них виявили 62 електронні компоненти, більшість – іноземного походження, зокрема зі США, Швейцарії та Китаю. Серед них і модулі штучного інтелекту на основі технологій Nvidia.

Станом на 2026 рік "Ланцет" уже фігурує не тільки як фронтовий засіб ураження, а і як дрон, уламки якого знаходять у центрі Києва після атаки. Це радше сигнал про спроби Росії розширювати його застосування за межі суто прифронтової зони, хоча базова роль "Ланцетів" лишається тактичною.

Характеристики "Ланцета":

• Виробник: ТОВ ЦСТ / ZALA Aero Group, Росія.
• Двигун: електричний.
• Бойова частина: 5 кілограмів, уламково-фугасна / кумулятивна.
• Дальність: 50 кілометрів.
• Швидкість: 80 кілометрів на годину.
• Висота: до 5000 метрів.
• Розмах крила: 1 – 1,6 метра. 

Характеристки дрона "Ланцет" / Інфографіка 24 Каналу

V2U: новий виріб зі штучним інтелектом

Дрон V2U ГУР МОУ згадали в публікації у червні 2025 року, коли розвідка повідомила, що новий російський БпЛА активно застосовують на Сумському напрямку. 

Це новіша система, що має елементи ШІ: автономний пошук та функцію вибору цілей, а також може працювати через LTE та, ймовірно, має комп’ютерний зір. За даними ГУР, його зібрали переважно з китайських компонентів, а росіяни, видається, роблять ставку саме на меншу залежність від супутникової навігації – це важливо в умовах української РЕБ. 

Дивіться також Новий БпЛА "Клин", яким Росія атакує Україну: "Флеш" розповів, чим він особливий

Цікаво! Обчислювальна система V2U використовує китайський мінікомп’ютер Leetop A203, оснащений обчислювальним модулем NVIDIA Jetson Orin.

Станом на 2026 рік V2U виглядає насамперед як тактичний ударний БпЛА без потенціалу стати далекобійною системою для глибокого тилу. Тобто його реальна бойова роль – не масові удари по містах, а точкові атаки на ближньому операційному рівні, де автономність може дати перевагу проти РЕБ.

Характеристики V2U:

• Виробник: у відкритих офіційні дані не розкрито.
• Двигун: електричний.
• Бойове навантаження: 3,5 кілограма.
• Дальність: 100 кілометрів у разі версії з двигуном внутрішнього згоряння.
• Швидкість: 60 кілометрів на годину.
• Розмах крила: 1,2 метра.

Параметри дрона V2U / Інфографіка 24 Каналу

"Привет-82": зброя терору Херсонщини 

Згадки про "Привет-82" можна знайти з 2023 року, коли про його випробування повідомили росЗМІ. Згодом, у лютому 2025-го, українські прикордонники повідомляли про збиття чотирьох таких дронів на Сумщині. 

"Привет-82" – це літакоподібний баражувальний боєприпас із невеликим бойовим навантаженням, який працює по передньому краю, спостережних пунктах і нещільно прикритих цілях. 

Важливо! Офіційна картка ГУР каже про 30 кілометрів бойового радіуса, 5,5 кілограма корисного навантаження та висоту до 2000 метрів, а дослідження Truth Hounds показує, що саме "Привет-82" разом із "Молніями" належить до найпоширеніших російських дронів малої дальності на правобережжі Дніпра в контексті Херсонщини. 

Станом на 2026 рік це радше дрон прифронтового і ближнього тилу, а не глибокого удару: він небезпечний для населених пунктів і логістики поблизу фронту.

Характеристики дрона "Привет-82":

• Виробник: ТОВ СПДББК, Росія.
• Двигун: електричний.
• Бойове навантаження: 5,5 кілограма.
• Дальність: 30 кілометрів.
• Швидкість: 90 кілометрів на годину – крейсерська, 140 кілометрів на годину – максимальна.
• Висота: 2000 метрів.

Характеристики БПЛА "Привет-82" / Інфографіка 24 Каналу

"Молнія": характеристики, застосування – дешевий засіб для атаки на Харків 

"Молнія" вперше атакувала Харків у листопаді 2024 року, але саме 2025 рік – момент, коли цей дрон став помітним у медіа, зокрема через часті атаки на місто-мільйонник біля кордону з ворогом. На фронті та біля нього "Молнія" працює як дешевий ударний дрон (орієнтовно 300 доларів), який Росія використовує у великій кількості. 

Читайте також Несуть смерть для цивільних: чим небезпечні нові російські дрони "Молнія" та як їм протидіяти

До 2026 року його почали модернізувати: 

• є версії з оптоволокном;
• до блокування супутникового звʼязку Росія переобладнала "Молнію" в розвідувальний безпілотник із ліцензійною Windows 11 і Starlink для покращення зв'язку та розвідки.

Важливо! Сергій Бескрестнов у березні 2026 року назвав "Молнію" головним крилом на фронті та зазначив, що дедалі більше цих дронів літають зі спрямованими антенами для передання відео. 

Характеристики "Молнії":

• Виробник: Atlant Aero, Росія.
• Двигун: один електромотор у "Молнії-1"; два електромотори у "Молнії-2".
• Бойове навантаження: близько 3,6 кілограма у першій версії; 3–5 кілограмів у другій.
• Дальність: до 50 кілометрів у першій версії; близько 30–80 кілометрів у другій.
• Швидкість: до 160 кілометрів на годину.
• Висота: до 2000 метрів у "Молнії-2".

Характеристки дрона "Молнія" / Інфографіка 24 Каналу

"Італмас" ("Изделие-54"): характеристики, застосування – що відомо про головне крило фронту?

"Італмас" уперше помітили в Україні восени 2023 року. Дрони типу "Изделие-54" або "Італмас" з’явилися над Україною саме тоді, а в ніч на 22–23 жовтня 2023 року вони атакували Київщину. Згодом цей тип дронів регулярно атакував прикордонні регіони України. 

До теми Гібрид "Шахеда" і "Ланцета": чим небезпечний для України новий російський дрон "Італмас"

"Італмас" – це спрощений дрон типу "летюче крило", дешевший і простіший за "Шахед", із меншою бойовою частиною. По тилу "Італмас" застосовують саме як дешевший інструмент терору й виснаження ППО: він летить нижче за Shahed, його важче виявити, а у 2025–2026 роках росіяни знову почали використовувати його проти Сумщини. 

Характеристики дрона "Італмас":

• Виробник: ZALA AERO Group, ТОВ ЦСТ, Aeroscan, Росія.
• Двигун: ДВЗ.
• Бойова частина: 15–25 кілограмів.
• Дальність: 200 кілометрів.
• Швидкість: 120–150 кілометрів на годину.

Характеристки БПЛА "Італмас" / Інфографіка 24 Каналу

"Гербера": застосування, характеристики, дальність – пінопластова хибна ціль та інструмент атаки на Польщу 

"Гербера" –  стала широко відомою восени 2024 року. Цей спрощений, дешевший пінопластовий варіант "Шахеда" почав доповнювати російські атаки. Окремим епізодом став заліт "Гербер" у Польщу у вересні 2025 року.

До теми Європейська стіна дронів проти Росії: якою буде роль України на східному фланзі НАТО

Зверніть увагу! У ніч на 10 вересня 2025 року Росія здійснила масовану атаку безпілотниками на Україну, під час якої частина дронів зайшла в повітряний простір Польщі. Ідеться приблизно про 19 ударних БпЛА, що перетнули кордон НАТО, кілька з них були знищені силами Альянсу над територією Польщі. Москва заявила, що не планувала ударів по Польщі. Втім у Варшаві в це не вірять: глава МЗС Радослав Сікорський наголосив, що російські дрони потрапили в польський повітряний простір навмисно, а не випадково.

"Гербери" використовується насамперед як хибна ціль та розвіддрон. Їх запускають, щоб перевантажити ППО, змусити витрачати ракети на дешеву ціль і відвернути увагу від справжніх "Шахедів". По тилу "Гербера" небезпечна не стільки бойовою частиною, скільки масовістю: її запускають у великих обстрілах для виснаження протиповітряної оборони, а окремі модифікації вже несуть легкі заряди або розвідобладнання. Станом на 2026 рік це один із головних дешевих російських засобів для тиску на український тил і для створення хибних цілей у змішаних атаках.

Характеристики "Гербери":

• Виробник: ОЕЗ "Алабуга", Росія.
• Двигун: DLE60.
• Використання: як хибна ціль чи для розвідки; у частини версій є БЧ до 5 кілограмів.
• Дальність: 600 кілометрів (залежно від версії та навантаження).
• Швидкість: 160 кілометрів на годину.
• Висота: до 3000 метрів.
• Розмах крила: 2,5 метра.

Характеристки БПЛА "Гербера" / Інфографіка 24 Каналу

У 2026 році російська дронова війна остаточно вийшла за межі однієї моделі чи одного сценарію: "Шахеди" перетворюються на носії для інших засобів ураження, а "Ланцети", "Гербери", "Молнії" та новіші модифікації дедалі частіше виконують не лише бойову, а й психологічну та виснажувальну функцію. Ворог послідовно тестує способи обійти ППО, РЕБ і навіть змінити саму логіку повітряних ударів – від масованих атак по тилу до точкових ударів по фронту та спроб залякати великі міста. 

Для України це означає, що протидія має бути не точковою, а системною: із розвитком перехоплювачів, РЕБ, розвідки, дешевих засобів боротьби та постійного оновлення тактики. У цій війні перемагає не лише той, хто має більше дронів, а той, хто швидше адаптується до нових загроз, і саме тому темпи модернізації російських БпЛА є не менш важливими за сам факт їх застосування.