Починаючи з осені 2024 року російські окупанти для атак на сході України частіше почали використовувати свій новий БпЛА "Молнія-1".

Ворог регулярно атакує прифронтові міста цими безпілотниками, особливо тероризуючи Харків.

У 2026 році Росія масштабувала застосування БпЛА "Молнія" проти України, використовуючи його як ударний засіб, навідник чи "таксі" для інших дронів або ретранслятор.

Що це таке та яку небезпеку несе для українців, які характеристики БпЛА "Молнія", бойові можливості та дальність польоту, – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Google Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Читайте також Росіяни вдарили по Салтівці у Харкові дроном "Молнія-1": є влучання у будинок, постраждали люди

З осені 2024 року росіяни застосовують БпЛА "Молнія" для того, аби атакувати Харків.

30 січня 2025 року близько 10:15 ворог завдав удару по місту. За повідомленням мера міста Ігора Терехова, ворог застосував саме "Молнію" для атаки.

Ворог вдарив по приватному сектору в Холодногірському районі Харкова. Станом на 10:45 30 січня інформація про загиблих відсутня. Постраждав 1 чоловік, у якого зафіксовано гостру реакцію на стрес.

Приліт біля приватного будинку. Вибиті шибки, пошкоджено паркан,
– повідомив Терехов.

Дрони "Молнія-1" (інша і менш популярна назва – "Прівєт-82") росіяни вже не вперше використовують для ударів по Харкову.

Росіяни використовували ці дрони й раніше (зокрема, на Курському напрямку, а також мінімум з весни 2024 року – на Донеччині, де "Молнію" чи то "Прівєт-82" ворог використовував як звичайний FPV-дрон).

На Харківщині більшості випадків "Молнія" виконувала роль "обманки" та фальшивої цілі, маючи на меті розвідати позиції українських ППО та виснажити їх фейковими загрозами.

Сапери ДСНС знешкодили "Молнію-1", яка не розірвалася, просто на горищі будинку в Харкові, травень 2026 року. На фото можна побачити, як виглядає БпЛА "Молнія":

Окупанти навчилися стабільно кріпити до цих дронів вибухівку, чим перетворили надокучливий паліатив на небезпечну зброю.

Це звичайний FPV дрон-камікадзе з крилами і колгоспно прикрученим БК. Тобто такий, що має оператора з пультом керування і відео. Це гарантовано означає, що багатоповерхівка, в якій живуть звичайні цивільні, і була метою атаки. Це так, щоб ніколи не забувати, з якими виродками маємо справу,
– начальник патрульної поліції Харківщини Віктор Левченко пояснює плани росіян щодо застосування дронів типу "Молнія".

Молния
Уламки БпЛА "Молнія" / Фото прокуратури

У 2025 і 2026 роках російська "Молнія-1" стала постійним засобом російського терору проти Харкова та інших прифронтових міст і сіл України. На жаль, жертвами "Молнії" регулярно стають цивільні.

  • виробник – Росія;
  • тип – FPV-крило;
  • розміри БпЛА "Молнія": розмах крила — 1140 сантиметрів;
  • хорда – 200 сантиметрів;
  • батарея – 5 000 мАгод Li Ion;
  • зв'язок — ERLS (такий самий, як і на FPV);
  • корисне навантаження – 3 – 5 кілограми, модернізовані версії – дор 10 кілограмів;
  • вага БпЛА "Молнія" – до 10 кілограм;
  • дальність польоту БпЛА "Молнія-1" – 20 – 40 кілометрів;
  • дальність польоту БпЛА "Молнія-2" – до 60 кілометрів;
  • швидкість БпЛА "Молнія" – 20 – 25 метрів на секунду;
  • максимальна висота – 3 кілометри;
  • відомі модифікації – "Молнія-1" – з одним двигуном, "Молнія-2" з двома двигунами;
  • вартість виробництва – близько 300 доларів (за оцінками українських експертів);
  • вартість БпЛА "Молнія" – $1600 або навіть декілька тисяч доларів (куди ж росіянам без корупції).

Як розповів 24 Каналу військовий експерт, головний редактор Defense Express Олег Катков, колись дрон більше використовували як хибну ціль.

Використовується електромотор, мінімалістична електроніка, з нестійкою навігацією. Ці дрони просто запускають по місту. Наприклад, для ударів по Харкову непотрібно, щоб він мав велику дальність,
– розповів Олег Катков.

Навіть якщо БпЛА просто летітиме 40 кілометрів від кордону без навігатора, то з великою ймовірністю потрапить в якийсь з районів Харкова. Росія використовує такі невеликі "Молнії" з однією метою – тероризувати мирне населення.

Наразі точні характеристики нового російського дрона невідомі, проте вже зараз можна сказати, що це баражувальний боєприпас, що може нести від 3 до 5 кілограмів вибухівки.

Це небагато в порівнянні з "Шахедом", де корисне навантаження на порядок вище, проте, також може наробити чималої шкоди, а також діяти як шрапнель. Що ми власне і бачимо на прикладі останніх атак росіян на Харків, коли дрон влучив у будинок, а уламки внаслідок вибухи розлетілися на десятки метрів і посікли машини та тролейбусну мережу. З огляду на той факт, що не було жертв і лише 4 людини постраждали, – це просто диво.

Головна ж перевага "Молнії-1" – вона зроблена буквально з багна та патиків і виглядає відповідно. Це паліатив з картону, фанери, пластику, пінопласту і 18-міліметрових алюмінієвих трубок, закріплених скотчем, з найдешевшим китайським моторчиком.

Дрон оснащений системою автопілота з квадрокоптера та не має GPS-модуля, тому керується оператором виключно вручну.

Молния
БпЛА "Молнія" / Фото з російських телеграм-каналів

Це реально дуже примітивна штука, але все це робить "Молнію" ще й дуже дешевою. Тепер ворог має чим замінити крилаті ракети за мільйони доларів і "Шахеди" та "Ланцети" за десятки тисяч.

До теми Оптоволоконні дрони Росії: як із ними боротися та чому Україна була не готовою

Для Росії не складає особливих проблем збирати ці БпЛА, щоб продовжувати "кошмарити" мирних українців і ще й економити на цьому. Але не лише гроші, але й час.

Керівник відділу маркетингу компанії Airlogix Віктор Локотков у коментарі виданню "Фокус" припустив, що таку конструкцію можна зібрати за 2 години.

За повідомленням української розвідки, місцем виробництва БпЛА "Молнія-1" вважається місто Таганрог Ростовської області.

Дрони роблять на територію підприємства "Атлант-Аеро" (також відомого як Таганрозький авіаційний завод ім. Берієва). Це так зване виробництво повного циклу – там проходить проєктування та розробки до серійного виготовлення й тестування БпЛА.

Крім "Молній" та їх модифікацій "Молнія-2" і розвідувального БпЛА "Молнія-2Р" на "Атлант-Аеро" роблять також більш дорогі і технологічніші БпЛА "Оріон".

Завод "Атлант-Аеро", де виробляють БпЛА "Молнія", палає після українського удару, квітень 2026 рокум/ фото – Скріншот з відео Генштабу ЗСУ

Це місце на слуху через постійні атаки по ньому українських ракет "Нептун" та інших засобів. Будемо сподіватися, що Силам оборони вдалося дістати багатьох виробників "Молній", а приказка "Тривого, тривого, перейди до Таганрога" буде справджуватися частіше.

Крім терору проти мирних міст Росія розшири застосування БпЛА "Молнія". Окуанти нині активно використовують "Молнію" й на лінії фронту.

Зараз для росіян "Молнія-1" – це мультифункціональний дрон.

Він може виконувати такі функції:

  • ударний засіб;
  • "таксі" для FPV-дрона;
  • ретранслятор;
  • навідник.

Через простоту та "копійчані" витрати на виробництво застосування "Молнія-1" стрімко зростає по всій лінії фронту. При цьому ці дрони залишаються доволі ефективними.

Росіяни це бачать і в 2026 році стрімко масштабують застосування "Молній". Так, у лютому 2026 Сили оборони звітуввли, що на окремих ділянках фронту було зафіксовано близько 1 300 "Молній", а вже у березні змушені були констатувати, що їхня кількість зросла майже до 3 000.

"Молнія" – це відносно невелика ціль і FPV-крило може легко загубитись у небі, тому кулеметним розрахункам потрібно приділити цій проблемі більше уваги.


Українські воїни з трофейною "Молнією" / Фото Сергія Бескрестнова

Також для протидії "Молнії" потрібно посилити РЕБ та зважати, що росіяни часто змінюють частоти.

Так, у вересні 2024 року відомий теоретик і практик "війни дронів" Сергій "Флеш" Бескрестнов писав, що окупанти міняли частоти на цих БпЛА, зокрема відео вже не 1.2 ГГц, а 3.3 – 3.5ГГц, а управління змінилося з 900 Мгц на 430 МГц.

Якщо дрон втрачає зв'язок, він вже не досягне цілі. На жаль, це не означатиме, що він просто впаде – позбавлений управління ворожий безпілотник може влетіти будь-куди. Але росіян це також влаштує, тому вони сміливо запускають "Молнії" на цивільні квартали та дитячі майданчики.

У 2025 і 2026 роках основним засобом перехоплення "Молнія-1" стають дрони-перехоплювачів.

Ще один напрямок – атаки не на самі дрони, а на їх операторів, транспорт, наземні станції керування та тощо.

Український благодійний фонд "Повернись живим" веде неофіційних лічильник збитих російських дронів – "Дронопад". Згідно з його підрахунками, станом на травень 2026 року, Силами оборони збито вже 18 775 дронів типу "Молнія".

Статистика свідчить, шо наразі це найпоширеніший російський дрон.

У "Молнії" немає нічого складного, натомість співвідношення "ціна-якість" доводить, що це ефективне рішення. Україна має свої аналоги БпЛА "Молнія".

Це БпЛА "Блискавка" та "Бебрадрон". Останній зразок доповнив довний ряд специфічних назв, які отримали українські безпілотники. І які дуже важко, а подекуди й соромно перекласти.

Про "Блискавку" відомо, що дальність цього БпЛА – до 40 кілометрів, корисне навантаження – 8 кілограмів. Ціна – близько 850 доларів (разом зі станціями керування).