Дискусія про допустимість використання ШІ у військових операціях давно вийшла за межі теорії, наголошує у коментарі 24 Каналу AI Integration Lead компанії Netpeak Дмитро Красовський. За його словами, такі технології вже активно застосовуються різними країнами, і цей процес лише посилюється.

До теми Claude кращий за ChatGPT і Grok? Що радять експерти для бізнесу та оборонних технологій

Як використовують ШІ на війні?

Красовський зазначає, що сьогодні ШІ використовується у військових операціях у різних формах — від аналітичних систем на кшталт Palantir для обробки розвідданих до ізраїльських систем Gospel і Lavender. Подібні рішення, за його словами, застосовуються і в Україні – зокрема для аналізу даних з поля бою, обробки аеророзвідки та координації.

На думку експерта, використання ШІ у військових цілях може бути виправданим, особливо коли йдеться про захист країни. Водночас він наголошує на глобальному контексті: у світі триває повноцінна гонка озброєнь у сфері штучного інтелекту. Лідерами залишаються США та Китай, але й інші держави активно інтегрують ШІ у свої збройні сили. У таких умовах добровільна відмова від технологій не гарантує аналогічних дій з боку противників і може створити додаткові ризики.

Красовський пропонує чітко розрізняти два типи систем:

  • Чатботи або великі мовні моделі, які використовуються для аналізу розвідданих, підготовки брифінгів, перекладу перехоплень і логістичного планування.
  • Автономні системи ураження, де ключовим стає рівень автономії.

Експерт виділяє три рівні:

  • Human-in-the-loop, коли ШІ лише рекомендує, а рішення ухвалює людина. Такий підхід, за його словами, є найменш суперечливим і цілком допустимим.
  • Human-on-the-loop, коли система діє самостійно, але людина контролює процес і може втрутитися. Це вже більш ризикований рівень, характерний, наприклад, для систем протиповітряної оборони.
  • Human-out-of-the-loop, тобто повна автономія ШІ, включно з летальними рішеннями, яку експерт вважає неприйнятною.

В чому проблема ШІ?

Головною технічною проблемою великих мовних моделей Красовський називає так звані "галюцинації" – здатність генерувати впевнені, але некоректні відповіді. У військовому контексті така помилка може коштувати життя, що робить повну автономію надто небезпечною.

Водночас, підкреслює експерт, перевага людини полягає не лише в точності, а й у моральній відповідальності та здатності враховувати гуманітарні наслідки рішень – те, що ШІ наразі не може повноцінно оцінити.

У підсумку Красовський зазначає, що використання ШІ для аналітичної підтримки військових операцій є як допустимим, так і неминучим. Проте рішення про застосування сили має залишатися за людиною, адже відповідальність за життя і смерть не можна делегувати алгоритму.

Що відомо про оборонне використання чатботів ШІ?

  • У березні 2026 року Anthropic подала позови проти адміністрації Дональда Трампа після того, як Пентагон присвоїв компанії статус supply-chain risk.
  • Конфлікт виник на тлі суперечки щодо обмежень на використання моделей штучного інтелекту для військових задач, а сама компанія заявила, що стала мішенню через небажання послаблювати свої запобіжники.
  • Експерти зазначають, що вибір між Claude, ChatGPT, Grok та іншими AI моделями залежить від конкретних завдань, де кожна модель має свої переваги.