Наприкінці літа 2020 року, ЦВК за рекомендацією штабу ООС і обласних військово-цивільних адміністрацій скасувала місцеві вибори у 18 громадах уздовж лінії фронту на Донбасі. Так, вибори не відбулися у Щасті, Авдіївці, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Попасній та інших населених пунктах.

Читайте також Помер українських військовий, якого раніше поранив ворожий снайпер

Але з 1 січня 2021 року в Україні почав діяти новий адміністративно-територіальний поділ. Тому адміністрації було ліквідовано, а оскільки виборів на прифронтових територіях не відбулися, то й не були створені нові органи місцевого самоврядування. Тому десятки населених пунктів опинилися у вакуумі, а виправляти цю ситуацію ніхто не поспішає.

Чому не відбулися вибори

Іван Фурсенко, перший заступник виконавчого директора Всеукраїнської асоціації громад, пояснив, що 18 громад восени 2020 року не проводили вибори, але величезний парадокс виник тоді, коли 25 жовтня вибори на тих самих дільницях та у тих самих громадах відбувалися до районної ради.

Це нікого не бентежило. Від РНБО були наступні тези, що вони не можуть гарантувати безпеку виборчого процесу, тому виборів не буде. Але потім була постанова ЦВК про призначення перших місцевих виборів до районних рад, і вони там відбулися. Така колізія: чому за місцевих депутатів голосувати було небезпечно, а за депутатів районної ради можна. Очевидно, що це було виключно політичним рішенням, яке не несло за собою ніякого безпекового підґрунтя,
– пояснив Фурсенко.

Він додав, що це цілий ряд проблем, про які просто забули, тому зараз потрібно вносити зміни до чинного законодавства, щоб виправити ту ситуацію, яка склалася у прифронтових населених пунктах, адже очевидно, що проводити вибори найближчим часом там ніхто не збирається.

Раніше, Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі ОПОРА, в інтерв’ю "Радіо Свобода" говорила, що зважаючи на те, що мова йде про 18 громад, більшість з яких мала вибори, починаючи з 2015 року, довіра до кінцевого рішення про скасування виборів є нульовою.

Не зрозуміло, у зв’язку з чим вибори там не проводяться, якщо громадяни обирали місцеве самоврядування в 2015 році, обирали президента, парламент у 2019 році,
– говорила Айвазовська.

Що зараз відбувається у прифронтових населених пунктах

Ми поспілкувалися з місцевими жителями, які розповідають, що понад місяць вони працюють і не знають, що буде далі. Адже ні керівництва, ні розпорядників коштів, ні якоїсь конкретики – немає.

Наталя Усманова, голова районної організації Профспілки працівників освіти та науки в Станиці-Луганській, розповідає, що надсилала листа до голови Луганської ОДА, але конкретних відповідей так і не отримала.

"Ми зайшли працювати в новий рік, а кошти нікуди не надходять, бо розпорядників коштів немає. Всі школи, дитячі садочки, бухгалтерії, групи постачання, сидять на місці й нічого не отримують", – розповідає Усманова.

Вона додає, що в них поки є районна адміністрація, але вона не може виконувати свої повноваження. До того ж, не був створений тимчасовий кошторис.

По нормальному, потрібно було створити тимчасовий кошторис, за яким проводилися б виплати, а потім це передали б новоствореній структурі, правонаступнику. У нас немає керівників ВЦА, громади не створені, виборів не було. Вибори проводити у нас не можна, а от залишати людей без зарплатні – можна,
– ділиться Усманова.

Ситуація з військово-цивільними адміністраціями на прифронтових територіях теж доволі заплутана. Сергій Шакун, колишній голова Попаснянської РДА, розповідає, що перші ВЦА були створені у 2015 році й у законі було написано, що вони утворюються до кінця російської агресії, а ВЦА будуть ліквідовані лише після того, як пройдуть вибори.

Зараз відбувається ліквідація ВЦА з порушенням всіх законів. Виборів не було, а ВЦА ліквідують і людей також викидають. При цьому, що обласні ВЦА функціонують, а от місцеві, малі ВЦА, ліквідують. І юридично є колізія. Тому що малі ВЦА дають юридичне підтвердження тому, що є обласна адміністрація. Виникає питання, малі ВЦА ліквідували, але на підставі чого тоді працює обласна ВЦА?,
– говорить Шакун.

Він додає, що зараз відбувається процес реорганізації, ВЦА ліквідуються й утворюються нові громади. Наприклад, на сьогодні у процесі розформування знаходяться ВЦА Лисичанська, Сєвєродонецька, бо є вже відповідні ОТГ. У Попасній, Станиці, Гірському взагалі не було виборів і ВЦА не були утворені до нового року. Тому зараз немає угод по світлу, по газу, вчителі не знають, буде у них зарплата чи ні, тому що бюджету немає.

Зараз вони знову утворюють ВЦА ОТГ. І це знову буде нове призначення керівників, реєстрація у юстиції, у всіх банках, поява нових печаток, затвердження нового штатного розпису і т.д. Все це займе місяці 2 – 2,5. Якби через два місця відбулися вибори, була б вже громада, керівник, призначала старост, і цей шлях був би набагато коротшим, – говорить Шакун.

Варто подивитися Заростає бур'яном: у мережі показали, як зараз виглядає "Донбас Арена" – фото

Що відбувається з ВЦА

Дійсно, наприкінці 2020 року Верховна Рада ухвалила закон, який дозволяє утворювати військово-цивільні адміністрації в об’єднаних територіальних громадах. Зокрема, ВЦА можуть бути створені на рівні ОТГ, якщо Центральна виборча комісія не може організувати в них місцеві вибори через безпекову ситуацію.

До того ж, ВЦА також можна створювати на територіях тих громад, де місцеві ради або їхні виконавчі органи не виконують своїх повноважень відповідно до українського законодавства у зв’язку з саморозпуском чи самоусуненням від влади.

В Мінрегіоні нам розповіли, що 12 січня 2021 року Президент України підписав Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо утворення військово-цивільних адміністрацій" (законопроєкт № 3913), який дає можливість створювати військово-цивільні адміністрації у громадах Донецької та Луганської областей, які опинилися на лінії зіткнення і з безпекових причин не мали змоги обрати органи місцевого самоврядування.

"Таким чином розпорядниками бюджетних коштів у громадах Донецької та Луганської областей де не обрано органи місцевого самоврядування стають відповідні військово-цивільні адміністрації", – сказав Сергій Шаршов, генеральний директор Директорату з питань місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою.

Але виникає проблема з новим адміністративно-територіальним поділом. Адже, з 1 січня 2021 року в Україні ліквідували старі 490 районів натомість залишили лише 136 нових районів. Наприклад, існує ВЦА міста Сєверодонецьк, але з 1 січня, згідно з новим поділом, є Сєвєродонецька ОТГ, куди входять інші міста та селища. Враховуючи те, що все це одна ОТГ, питання бюджету там будуть спільні, тому Сєвєродонецьку ВЦА, яка існує зараз, розформують, і створять вже нову ВЦА на базі об’єднано-територіальної громади. Але поки всі ці перипетії триватимуть, люди все ще не будуть отримувати кошти.