За даними джерел 24 каналу у розвідці, на повномасштабне вторгнення Росії під приводом "захисту Донбасу" деякі жителі Донеччини та Луганщини відреагували з подивом, адже Україна на них не нападала, а конфлікт був замороженим. Втім, більшість місцевих мешканців вірили телевізору, але за всі 8 років жодного разу не бачили ніяких наслідків війни на власні очі.

Дивіться також Україна зможе притягнути до персональної відповідальності за війну кожного росіянина

Попри всі розповіді пропагандистських ЗМІ про те, як "російська армія швидко впорається із завданнями спецоперації", заяви про успішні просування по українській території, а також про покращення життя, яке "настане незабаром", життя на Донбасі після 24 лютого почало вкрай стрімко погіршуватися.

Кожного дня ховають сотню людей

  • Повномасштабна війна для мешканців ОРДЛО почалася незадовго до 24 лютого, коли ватажки терористів оголосили мобілізацію чоловіків. Після цього чоловіче населення почали активно та примусово відловлювати та відправляти у "військо".
  • Спочатку росіяни перекидали мобілізованих на Харківщину та Херсонщину, що одразу викликало питання, до чого тут "захист "республік". Втім, щось пояснювати ані самим примусово відправленим на війну, ані їх родичам окупанти та "лідери" квазіутворень не збиралися.
  • Чоловіків відправляли на загибель за міста, які жодним чином не належали до Донбасу. Поранених не виносили з поля бою, адже до лікарень їх було далеко везти.
  • Через ці ж логістичні нюанси тіла багатьох загиблих взагалі не доставляли додому. Їх оголошували такими, що пропали безвісти – аби не платити рідним компенсацію.
  • За кілька місяців боїв населення Донеччини та Луганщини суттєво скоротилося, а певні підрозділи росіяни почали перекидати на Луганщину.
  • У цей же час, оскільки Україна так і не почала бомбити Донбас, російські військові почали вкрай активно обстрілювати Донецьк. Ідейні бойовики, які ще вірять Росії, дивуються тому, що їх заганяють воювати на "чужій землі", тоді як їхні рідні міста перебувають у небезпеці.
  • Загалом терористів і мобілізованих з так званих "ДНР" та "ЛНР" росіяни використовують як гарматне м'ясо. По телебаченню розповідають про те, як "війська майже не зазнають втрат", але у кожному окупованому Росією місті щодня проходять сотні поховань.

Купаються в Кальміусі та виливають у нього фекалії

Для більшості мешканців захопленого росіянами Донецька війна почалася з гучних звуків обстрілів важкої артилерії з житлових кварталів у напрямку позицій ЗСУ, а також з прольотів над містом ракет. Одним з бомбардувань росіяни пошкодили помпову станцію у Василівці, яка перебуває "сірій зоні". Проводити там відновлювальні роботи неможливо – росіяни не дадуть гарантій безпеки українським фахівцям, а якихось запитів на ремонт для полегшення гуманітарної катастрофи з боку загарбників не надходило. Зокрема й через те, що всі комунальники були мобілізовані.

Невдовзі після цього росіяни перебили лінію живлення Донецької фільтрувальної станції, через що вся шахтарська столиця залишилася без води. Так для місцевих мешканців почалася справжнє пекло. Оскільки Пушиліну та його кремлівським кураторам глибоко плювати на проблеми народу, робити хоча б щось для відновлення водопостачання ніхто не збирався ані тоді, ані зараз. Представники "влади" змогли лише організувати підвезення людям технічної води цистернами. Подекуди цю воду дають безкоштовно, але іноді за неї доводиться платити.

У середньому людина може встигнути набрати приблизно 2 відра води – це і є весь запас на добу. Про регулярні купання, миття посуду чи навіть змивання в туалеті більшість донеччан вже забули. Для економії води та зменшення запаху більшість ходить у туалет на вулиці. Ті, хто живе поруч із Кальміусом, вважаються щасливчиками, адже з настанням тепла вони можуть помитися у річці. Туди ж ці люди й зливають фекалії з відер, які використовують вдома замість унітаза. Найбільше важко в цьому плані родинам із маленькими дітьми, які потребують регулярного купання. Питної води у місті фактично немає. Тому після вживання технічної багатьом людям стає вкрай погано.

Аналогічна ситуація – у Горлівці, Ясинуватій, Макіївці та практично по всіх інших містах Донецької області.

По телевізору показують, як Пушилін обіцяє дати воду в Маріуполі

І доки донеччани потерпають від тотальної нестачі води, ватажок квазіреспубліки із задоволеним обличчям розповідає, як "комунальники відновлять водопостачання" у зруйнованому Росією Маріуполі. Подібні заяви доводять багатьох жителів Донецька просто до сказу. Адже голослівні заяви ватажка про відновлення чогось зовсім не співпадають з реальністю, за якою вони спостерігають 8 років. З 2014 року ані місцева "влада", ані росіяни нічого на Донбасі не побудували, не поремонтували, та й взагалі займалися лише розкраданнями.

Про проблеми з водою в ОРДЛО по місцевих пропагандистських ЗМІ при цьому взагалі не говорять. А тим часом донеччани реально моляться на дощ, аби лише змогти набрати хоча б відерце води.

Щоденні обстріли, яких ніколи не було

Аби Пушилін та росіяни не втратили контроль над населенням, а невдоволені всім жителі не почали бунт, загарбники вирішили застосувати вкрай ефективну тактику – почати масовані обстріли міста. Кожного дня на голови цивільним почали сипатися снаряди з мінометів, гаубиць та РСЗВ. Це швидко нівелювало обурення людей Пушиліним та компанією, адже донеччани зосередилися на виживанні.

Але це дається жителям Донецька нелегко. Оскільки, знову ж таки, російський снаряд може прилетіти будь-де у будь-яке місце, а сподіватися на отримання повноцінної допомоги у випадку поранення багатьом не доводиться. Адже лікарні вщент забиті пораненими росіянами, медичних препаратів критично не вистачає, як і запасів крові.

Крім того, донеччани скаржаться й на нестачу медикаментів в аптеках, а також підвищення цін на абсолютно всі товари.