В ефірі хаос: Флеш пояснив, чому складно протидіяти "Молнії"
- Російські дрони "Молнія" важко придушити через складність виявлення частоти управління, яка може коливатися від 150 до 2800 мегагерців.
- Ситуацію ускладнює відстань до оператора та використання технології LoRa, що працює на рівні шумів, створюючи "хаос частот".
Російські дрони "Молнія" створюють серйозний виклик для українських військових. Оператори можуть фіксувати відеосигнал безпілотника, але не завжди здатні визначити частоту, на якій здійснюється його управління.
Через це придушити такий БпЛА значно складніше, повідомляє експерт із систем радіоелектронної боротьби та зв'язку, радник міністра оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов.
Дивіться також Беру свої слова назад, – "Флеш" сказав, у чому переоцінив росіян
Чому РЕБ не завжди може придушити російські дрони "Молнія"?
На фронті зростає кількість російських ударних і розвідувальних дронів "Молнія", і військові дедалі частіше запитують, чому українські засоби радіоелектронної боротьби не завжди ефективно їх пригнічують. Насправді проблема полягає не у відсутності технологій, а у складності виявлення сигналу керування безпілотником.
За словами "Флеша", українські системи радіотехнічної розвідки досить добре бачать сам безпілотник, адже він передає відеозображення в ефір. Однак основна проблема полягає у визначенні каналу управління дроном.
Річ у тім, що "Молнія" лише приймає команди від оператора і не передає сигнал у відповідь. Через це визначити точну частоту управління значно складніше. Вона може перебувати у дуже широкому діапазоні – приблизно від 150 до 2800 мегагерців.
За таких умов придушити одразу всю смугу частот на великій відстані неможливо. А хаотично "тиснути" окремі ділянки спектра без чіткого розуміння частоти керування – фактично безрезультатно.
Ще однією проблемою є відстань до оператора. Пульт керування "Молнією" може перебувати на дистанції 30 – 60 кілометрів від лінії фронту.
Через це засоби радіотехнічної розвідки часто погано "бачать" сигнал пульта. До того ж система керування може використовувати технологію LoRa, яка здатна працювати на рівні шумів, що ускладнює її виявлення.
Ситуацію додатково ускладнює велика кількість безпілотників у повітрі. На різних ділянках фронту одночасно можуть працювати десятки або навіть сотні FPV-дронів.
Кожен із них має свого оператора і використовує власну частоту керування. У результаті в ефірі виникає своєрідний "хаос частот", у якому складно швидко знайти саме той сигнал, який керує "Молнією".
Водночас "Флеш" наголошує, що ситуація не є безнадійною. Оператори РЕБ використовують досвід, інтуїцію та взаємодію з іншими підрозділами, що дозволяє пригнічувати частину таких дронів.
Крім того, аналогічні проблеми виникають і в російської армії під час боротьби з українськими ударними безпілотниками.
Що ще відомо про "Молнію"?
Російська армія об'єднує свої безпілотники в одну спільну систему керування. У новому безпілотнику "Молнія" виявили Mesh-модем – такий самий пристрій вже використовувався на інших дронах противника.
Ця модернізація свідчить про прагнення Росії створити інтегровану мережу управління для різних типів безпілотників та, можливо, наземних роботизованих комплексів.