Через це придушити такий БпЛА значно складніше, повідомляє експерт із систем радіоелектронної боротьби та зв'язку, радник міністра оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов.
Дивіться також Беру свої слова назад, – "Флеш" сказав, у чому переоцінив росіян
Чому РЕБ не завжди може придушити російські дрони "Молнія"?
На фронті зростає кількість російських ударних і розвідувальних дронів "Молнія", і військові дедалі частіше запитують, чому українські засоби радіоелектронної боротьби не завжди ефективно їх пригнічують. Насправді проблема полягає не у відсутності технологій, а у складності виявлення сигналу керування безпілотником.
За словами "Флеша", українські системи радіотехнічної розвідки досить добре бачать сам безпілотник, адже він передає відеозображення в ефір. Однак основна проблема полягає у визначенні каналу управління дроном.
Річ у тім, що "Молнія" лише приймає команди від оператора і не передає сигнал у відповідь. Через це визначити точну частоту управління значно складніше. Вона може перебувати у дуже широкому діапазоні – приблизно від 150 до 2800 мегагерців.
За таких умов придушити одразу всю смугу частот на великій відстані неможливо. А хаотично "тиснути" окремі ділянки спектра без чіткого розуміння частоти керування – фактично безрезультатно.
Ще однією проблемою є відстань до оператора. Пульт керування "Молнією" може перебувати на дистанції 30 – 60 кілометрів від лінії фронту.
Через це засоби радіотехнічної розвідки часто погано "бачать" сигнал пульта. До того ж система керування може використовувати технологію LoRa, яка здатна працювати на рівні шумів, що ускладнює її виявлення.
Ситуацію додатково ускладнює велика кількість безпілотників у повітрі. На різних ділянках фронту одночасно можуть працювати десятки або навіть сотні FPV-дронів.
Кожен із них має свого оператора і використовує власну частоту керування. У результаті в ефірі виникає своєрідний "хаос частот", у якому складно швидко знайти саме той сигнал, який керує "Молнією".
Водночас "Флеш" наголошує, що ситуація не є безнадійною. Оператори РЕБ використовують досвід, інтуїцію та взаємодію з іншими підрозділами, що дозволяє пригнічувати частину таких дронів.
Крім того, аналогічні проблеми виникають і в російської армії під час боротьби з українськими ударними безпілотниками.
Що ще відомо про "Молнію"?
Російська армія об'єднує свої безпілотники в одну спільну систему керування. У новому безпілотнику "Молнія" виявили Mesh-модем – такий самий пристрій вже використовувався на інших дронах противника.
Ця модернізація свідчить про прагнення Росії створити інтегровану мережу управління для різних типів безпілотників та, можливо, наземних роботизованих комплексів.