Чому неправильно називати "мороженоє", розповідаємо з посиланням на "Горох".
Дивіться також "Засмагати" чи "загаряти": як правильно назвати сонячні ванни українською
Як українською називати "мороженоє"?
Щойно надворі припікає сонце, рука сама тягнеться за улюбленим холодним літнім десертом. Але й досі можна почути типову помилку: "Купимо мороженоє?" Та так називати смаколик українською неправильно.
Українською правильно казати – морозиво. Саме це слово зафіксоване в словниках і є питомим українським найменуванням холодного десерту. Воно утворилося від дієслова "морозити" – тобто охолоджувати, заморожувати. А ще глибше його коріння веде до слова "мороз", яке походить ще з праслов'янської мови *morzъ.
Цікаво, що буквально слово "морозиво" означає щось на кшталт "заморожений продукт" або "те, що заморозили". Недарма в інших слов'янських мовах теж трапляються схожі слова, пов'язані з морозом і заморожуванням.
А книга "Лексикон львівський" наводить ще одне слово, галицький діалектизм – льоди: "Уже смеркало, коли вони, нарешті, зібралися й пішли на льоди на Академічну". Та навіть є гострий вислів – "пе́чених льодів тобі не хочеться", як відповідь на неймовірні забаганки.
Натомість "мороженоє" – це запозичення з російської мови. Воно походить від російського "мороженое" і не належить до літературної української норми.
У російській мові є кілька назв солодощів, утворених від прикметників середнього роду на -ное: піроженоє, заварноє, слойоноє тєсто. Вони звучать як "те, що зроблене" або "те, що приготовлене". Як не прикро, але і ці кальки теж поселилися в українській мові.
Тому ми нагадаємо як називати смаколики українською, щоб не калькувати:
- не сладості – а солодощі, смаколики, ласощі, лакітки, лакомини, мантулки, солоднеча.
- не піроженоє – а тістечко,
- не конфєта – а цукерка,
- не лєдінєц – а льодяник,
- не заварноє – а заварне (тісто чи тістечко).
Раніше ми писали про українські назви напоїв, також і освіжних, щоб ви не плуталися та не калькували.
Саме час черешні, полуниці та суниці, а це гарна нагода приготувати фруктовий літ чи вершкове морозиво вдома. Рецептів можна знайти безліч, потіште себа прохолодним десертом.
А хто вигадав морозиво?
З цим десертом пов'язано кілька цікавих історій. Одного винахідника морозива не існує. Історики вважають, що його пращури з'явилися тисячі років тому. У Стародавньому Китаї змішували сніг із фруктами та молоком, а подібними холодними ласощами смакували навіть правителі давніх держав.
Є згадки, що охолоджені фруктові десерти, зокрема фруктовий сік з льодом, любив і Олександр Македонський. Римський імператор Нерон (I столітті нашої ери) замовляв доставку льоду з гір для фруктових десертів.
У Європі XIII столітті Марко Поло привіз рецепти з Азії, і саме тоді морозиво стало популярним.
В Україні XIX столітті у Києві діяла знаменита кондитерська Бернарда Семадені, де морозиво подавали з ягодами, фруктами й кавою.
До речі, на українських землях різновиди холодних молочних ласощів були відомі ще за часів Русі – заморожене молоко з ягодами. На Масницю українські господині робили фігурки з суміші сиру, сметани, молока, родзинок і меду, залишали на ніч на морозі – вранці діти ласували цим десертом.
Можна припустити, що слово "морозиво" вживається в українській мові щонайменше кілька століть, і воно є автентичним, на відміну від калькованих форм.
Отож, коли захочеться освіжитися в спеку, просіть не "мороженоє", а – морозиво. І слово буде українське, і смак від того не гірший!