Війна по-новому: до чого готується Росія
Кремль не буде чекати, поки Європа підготується до російського удару. Європейські міркування про те, що Росія нападе десь близько 2030 року, тож до цього часу треба встигнути переозброїтися, нічого не варті. Вдарити доречно в момент найменшої готовності. Російський удар досить ймовірний ще до кінця цього року. Про це пише Валерій Пекар, інформує 24 Канал.
Читайте також Трамп розвертається до України, а Путін все ще плекає надію
Питання перше – куди бити? Традиційно першою ціллю вважаються країни Балтії, це простіше з погляду малого розміру та високої ймовірності невтручання США. Однак це не дає Кремлю досягнення стратегічної мети – вивести з гри Європу. Цього можна досягти ударом по Польщі. Але не через Сувальський коридор, де Росію чекають.
Друге питання – як бити? Польща нині активно готується до Другої світової війни (це не одрук), закуповуючи танки та інші броньовані машини. Вони не будуть потрібні. Вони навіть не встигнуть виїхати з ангарів. Війни зразка лютого 2022 року більше не буде.
Російська воєнна доктрина передбачає так звану лімінальну війну, добре описану у книзі Девіда Кілкаллена "Дракони і змії".
Суть цього підходу полягає у використанні допорогових методів ведення війни, коли противник не розуміє, що відбувається, і не може ухвалити рішення, чи вже щось робити у відповідь, чи ще зарано, і якщо робити, то що й кому. У момент, коли врешті ухвалюється рішення щось робити, – вже запізно, бо все закінчено.
Отже, уявіть собі атаку на Польщу, яка поєднує:
масові ракетно-дронові атаки по об'єктах енергетики, іншої інфраструктури та логістики (дрони можуть бути розфарбовані у жовто-блакитні кольори та нести написи на кшталт "це вам за розсипане українське зерно");
кібератаки на урядові та інфраструктурні об'єкти;
колапс навігації через масштабне застосування засобів РЕБ;
диверсійно-терористичні групи;
раптові "екологічні" та техногенні катастрофи;
розмотування суспільства (вже й так розігрітого) через соціальні мережі;
використання "корисних ідіотів" із маргінальних партій;
нарешті, тисячі біженців із Близького Сходу, які тікають на захід з території Білорусі, хтось із них зі зброєю.
Першим наслідком буде знеструмлення країни не на години, а на тижні. Другим наслідком буде колапс урядування. Третім – десять мільйонів польських біженців, що тікають до Німеччини, викликаючи колапс урядування і там. Далі ефект доміно поширюється на Брюссель. У принципі, мета досягнута. У ролі бонусу зірване постачання України через Польщу.
Підготовка до атаки ведеться активно. Нещодавні підпали військової техніки в Німеччині та Бельгії, масштабні блекаути в Іспанії та Чехії, пожежа на телекомунікаційних мережах в Польщі – усе це перевірка готовності й пошук слабких місць.
Чи вдається докричатися до політичного керівництва ключових європейських країн? Так, вдається досягнути розуміння, що це доволі ймовірний сценарій. Але далі параліч волі, який має прості пояснення: підготовка викличе паніку, а паніка повалить ринки. Так би мовити, Шашлики 2.0.
Ну, то принаймні ми з вами будемо готові.