Нікол Пашинян
Пашинян і Алієв їдуть до Вашингтона: Трамп хоче припинити багаторічний конфлікт
Росія втрачає Кавказ: як Путін готує держпереворот у Вірменії, щоб скинути Пашиняна
План дестабілізації у Вірменії: як Росія намагалася захопити владу
Ще одна "гаряча точка" на карті? Що задумала Росія
Влада Вірменії схвалила початок вступу у ЄС: прем'єр Пашинян виступає за референдум
Пашинян "воює" з Путіним через Лукашенка : що демонструє своєю поведінкою прем'єр Вірменії
Ми перейшли точку неповернення, – Пашинян про відновлення відносин Вірменії з ОДКБ
Саміт СНД показав, як Росія втрачає позиції
У Вірменії викрили спробу держперевороту: завербованих готували у Ростові-на-Дону в Росії
Вірменія "розлучається" з Росією: Пашинян зробив важливу заяву
Вірменія готується до непростих рішень
Чому заяви Пашиняна про вихід з ОДКБ небезпечні для України
ОДКБ точно помре, – Подоляк відреагував на заяву про вихід Вірменії
Нікол Пашинян – вірменський опозиційний політик, лідер фракції "Елк" у Національних зборах Вірменії з 18 травня 2017 року. Колишній журналіст. Народився 1 червня 1975 року.
Як політик став відомим під час парламентських виборів 2007 року: був першим номером у списку блоку "Імпічмент", який вимагав відставки президента Роберта Кочаряна і прем'єра Сержа Саргсяна.
У 2008 році – член передвиборчого штабу кандидата в президенти Вірменії Левона Тер-Петросяна. Після заворушень 1-2 березня 2008 року в Єревані його було оголошено у розшук. У 2009 році він здався владі. У січні 2010 року його засудили на 7 років за звинуваченням в організації масових заворушень. Пізніше суд вдвічі скоротив термін, а в травні 2011 року він вийшов на свободу за амністією на честь 20-річчя незалежності Вірменії.
У 2012 році його обрали депутатом Національних зборів Вірменії за пропорційною виборчою системою від партійного блоку "Вірменський національний конгрес". З 2013 року – член "Громадянського договору". З 2016 року – член партії "Елк". У 2017 році обраний депутатом Національних зборів Вірменії від партії "Елк". У вересні 2017 балотувався на посаду мера Єревана та посів друге місце, набравши 21% голосів.
У квітні 2018 року був одним із організаторів руху проти призначення колишнього президента країни Сержа Саргсяна прем'єр-міністром. Останнього все ж призначили на цю посаду, однак після посилення протестних настроїв той подав у відставку. Сталося це, зокрема, після звільнення Пашиняна: його за день до того поліція затримала під час ходи у Єревані.