Росіяни прощупали слабке місце Сил оборони і лізуть вперед

Що відбувається на Куп'янському напрямку?

У цих боях залучені підрозділи зі складу 68-ї мотострілецької дивізії 6-ї ЗВА, 27-ї ОМСБр 1-ї ТА, а також штурмові групи, найімовірніше з 2-ї окремої бригади спеціального призначення. Про це пише Костянтин Машовець, інформує 24 Канал.

Читайте також Які труднощі виникають у військових з проходженням ВЛК та як їх уникнути

Росіяни намагаються обійти Куп'янськ якомога глибше, насамперед із заходу та північного заходу, у загальній дирекції до траси Чугуїв – Куп'янськ, а також взяти під контроль район Мала Шапківка – Велика Шапківка – Кіндрашівка – Тищенківка, що, за думкою російського командування, сприятиме посиленню позицій їхніх штурмових груп у самому місті.

Зараз фіксується присутність невеликих піхотних та штурмових груп противника на ділянці від стадіону "Спартак" до вулиці Довгалівської. Крім того, вони перебувають в районі Мирного, на південь від Тищенківки та на північ від Соболівки. Село Кіндрашівка, ймовірно, теж вже окуповане ворогом.

Слід зазначити, що противник активно використовує свою перевагу в чисельності боєздатної піхоти, проводячи численні спроби проникнення в бойові порядки ЗСУ одразу на кількох ділянках. Також слід зазначити, що бойові дії на правому березі Осколу росіяни ведуть переважно саме піхотою, оскільки перекидання важкого озброєння з лівого берега все ще залишається для них складним логістичним завданням, на відміну від переправи живої сили.

Падіння Лиману неминуче?

Частини та підрозділи 20-ї ЗВА, які діють з плацдарму на річці Чорний Жеребець, продовжують наступати у південно-західному напрямку. Зокрема:

• 254-й МСП, мабуть, намагається прорватися в напрямку Колодязі – Ставки, а 488-й МСП веде вперті бої за село Шандриголове, маючи просування на північ і південь від нього в бік Новоселівки;

• сили та засоби, передані 20-й ЗВА зі складу 2-ї МСД 1-ї ТА противника, ймовірно, намагаються захопити Карпівку на річці Нітріус.

Загальна ситуація на плацдармі противника розвивається досить негативно для ЗСУ. Противник має всі шанси прорватися на північний захід від Лимана та вийти на річку Сіверський Донець. Це своєю чергою зробить падіння Лимана майже неминучим.

У смузі дії своєї 25-ї загальновійськової армії противник також продовжує активні наступальні дії і зумів переправитися через Чорний Жеребець щонайменше на двох ділянках – в Зарічному і в напрямку Ямполя. Сподівання на те, що ЗСУ зможуть стабілізувати ситуацію на північному березі Сіверського Дінця – не виправдалися.

Швидше за все, найближчим часом на ЗСУ чекають важкі бої по рубежу Ямпіль – Дронівка, а підрозділи, що обороняються на схід від останньої, доведеться повністю вивести з обох берегів Сіверського Дінця, оскільки росіянам вдалося просунутися між Сіверськом і Серебрянкою.

Чи вдасться оточити росіян на Добропільському напрямку?

Я не знаю, про який саме "успішний" контрнаступ говорив президент Володимир Зеленський, але ситуація на цьому напрямку для ЗСУ в реальності залишається досить складною. Завершити оточення росіян на правому фланзі 51-ї ЗВА ЗСУ поки що не вдалося.

Ба більше, очевидно, що перегрупування росіян на цей напрямок починає впливати на загальну оперативно-тактичну ситуацію.

Окрім того, саме командування 51-ї ЗВА противника хоче прорватися в район Шевченко – Білецьке – Родинське – Гришине і остаточно заблокувати весь район оборони ЗСУ в агломерації Покровське – Мирноград з півночі.

Вочевидь, російським підрозділам 1-ї та 110-ї ОМСБр за активної підтримки 39-ї ОМСБр вдалося знову прорватися на північні околиці Новоекономічного і таким чином зняти безпосередню загрозу просування ЗСУ вздовж річки Казенний Торець до села Разіне і далі до Новоторецького з півдня, що загрожувало повним оточенням росіянам.

Водночас окупанти продовжують вести вперті наступальні бої за Родинське та Красний Лиман. Крім того, підрозділи 5-ї ОМСБр противника ведуть наступ у напрямку Малинівка – Новоекономічне, не дозволяючи українському командуванню зосередити достатню кількість сил та засобів для подальшого просування в районі села Разіне.

Просування ЗСУ в напрямку Володимирівка – Новоторецьке застопорилося через численні й вперті контратаки росіян в районі Маяка.

Підрозділи 114-ї та 132-ї ОМСБр 51-ї ЗВА продовжують одночасно утримувати певну місцевість на південь та південний схід від Кучерового Яру і навіть намагаються розширити "горловину" самого вклинення, час від часу атакуючи у напрямку Нового Шахового.

Так, в реальності зберігається ймовірність оточення частини сил 51-ї ЗВА противника. ЗСУ в цьому сенсі вперто утримують Никанорівку, звільнили Паньківку, що значно скоротило дистанцію між їхніми підрозділами на "горловині" вклинення 51-ї ЗВА противника. Ба більше, акцентовані контратаки ЗСУ вздовж Казенного Торця з півдня на північ та у напрямку Володимирівка – Новоторецьке взагалі загрожують зробити це гіпотетичне оточення ще масштабнішим.

Однак це лише ймовірність, а не доведений факт. Адже росіяни проводять цілий комплекс заходів, які повинні цьому запобігти. І, судячи з усього, поки що вони все ж приносять певні результати.

У чому полягає небезпека на Південнодонбаському напрямку?

Росіяни продовжують наступ на стику Донецької, Дніпропетровської та Запорізької областей. Командування УВ "Схід" противника зосереджує свої основні зусилля в смугах 5-ї та 36-ї ЗВА.

• Підрозділи 37-ї ОМСБр та 5-ї окремої танкової бригади зі складу 36-ї ЗВА вийшли на рубіж Новоселівка – Соснівка, захопивши Січневе та Вороне. За тиждень впертих боїв вони просунулися на 4 кілометри.

• 29-та ЗВА противника продовжує вперті бої в районі населених пунктів Олександроград та Зелений Гай, але особливих результатів досягти поки що не змогла через контратаки ЗСУ.

• Росіяни ведуть наступ на досить широкому фронті у напрямках Комишуваха – Тернове та Запоріжжя – Березове. Крім того, продовжують вести вперті бої за Новоіванівку та Новомиколаївку, водночас намагаючись просунутися на північ від Ольгівського. Судячи з усього, в цих атаках беруть участь і підрозділи 69-ї окремої бригади прикриття зі складу 35-ї ЗВА.

Росіянам вдалося захопити Тернове та Березове, але вони не повністю контролюють Новомиколаївку та Новоіванівку – тут тривають вперті бої.

Як на мене, ситуація на Південнодонбаському напрямку є набагато небезпечнішою, ніж на Покровському, Куп'янському чи Лиманському. Противник тут наступає з більш "перспективними" показниками, ніж на інших напрямках. 

Поки що ЗСУ не вдається стабілізувати ситуацію через низку причин. Наприклад, через кратну перевагу противника у силах та засобах, особливо у кількості боєздатної піхоти.

Поясню, щоб було зрозуміло. На район оборони одного нашого батальйону є до 3 – 4-х наступальних батальйонів противника. Нашим батальйонам доводиться оборонятися далеко не в повному складі. Непоодинокі випадки, коли рівень укомплектованості українських батальйонів становить 30 – 40% від штатної чисельності. Зрозуміло, що в таких умовах дуже складно тримати суцільну лінію оборони. Тому вона вимушено організується у форматі окремих позицій, опорних пунктів та рубежів. Між ними часто залишаються досить значні проміжки, які, в кращому випадку, контролюються тільки вогнем.

Цікаво Як нам швидше завершити війну? Відповідь є

Противник це знає і активно використовує, проникаючи у бойові порядки ЗСУ штурмовими підрозділами. Досить часто він робить це раптово і приховано, при цьому намагаючись діяти якомога швидше. 

Потім інфільтровані невеликі піхотні та штурмові групи росіян закріплюються на зайнятих позиціях на ділянках свого проникнення і намагаються там утриматися, одночасно накопичуючись для наступного "кидка". Ну, власне, саме такими "стрибками" вони й просуваються.

Боротися з такою тактикою противника ЗСУ дуже складно. Об'єктивно перешкодити просуванню противника можна тільки одним способом – вчасно виявити і знищити штурмові групи противника в сам момент проникнення або ще до нього. Адже через брак піхоти Сили оборони України не можуть "зачистити" та виловити у своєму тактичному тилу росіян, при цьому, одночасно утримуючи позиції та опорні пункти.

У цьому випадку могли б допомогти сформовані спеціально для таких випадків резервні мобільні тактичні групи "швидкого реагування", спеціально призначені для такого роду "зачисток" і вилову тих, хто просочився. Але знову ж таки, з кого вони мають формуватися, якщо піхоти не вистачає для утримання передових позицій? 

Крім того, всі ці дії відбуваються в умовах тотальної війни дронів у тактичній зоні, що, з одного боку, спрощує виявлення та знищення цих штурмовиків противника, а з іншого – ускладнює.

Утім, це вже тема для окремої розмови.